21. Виникло питання щодо Закону України від 10.07.2003 р. №1098-IV. А саме: згідно Закону з 24.02.2004 всі програмні продукти, які розповсюджуються на території України повинні повинні мати контрольну голографічну марку. Це стосуєтсья тих примірників, які поставляються на магнітних носіях. Але в законі чітко вказано що під Терміном «Комп’ютерна програма» розуміється: набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах); Виходячи з цього електронна версія комп’ютерної програми, яка купується через інтернет безпосередньо у розробника, або у ділера буде придбана не офіційно, тому що не буде мати контрольної марки? Також хотів би отримати інформацію про те хто саме повинен наклеювати і купувати ці самі марки. Якщо я представляю компанію, яка самостійно розробляє програмне забезпечення на території України -для продажу компакт-дисків, на яких міститься наша програма, нам обов’язково клеїти марку для продажу своїх же творів чи це повинні робити наші ділери та партнери? Тепер щодо їх кількості — в законі чітко не передбачена кількість марок які можна придбати, тобто придбання марок може не обмежуватись кількістно? КИЇВ. Дмитро

Ознайомтеся із поясненнями Держдепартаменту стосовно ваших питань «Щодо торгівлі та розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» http://patent.km.ua/ukr/articles/i221.

22. Украинская фирма — «А» купила у официального дилера немецкой компании в Украине фирмы «В» дорогостоящее оборудование, указав в Контракте, что фирма «В» обязуется на протяжении определенного срока заключить с фирмой «А» и поставить ей программное обеспечение к этому оборудованию (без такого ПО вышеуказанное оборудование — «груда металла»).На данный момент фирма «В» отказывается выполнить свои обязательства по поставке ПО, а фирма «А» заинтересована как можно быстрее запустить оборудование в эксплуатацию. Какова процедура ввоза ПО на территорию Украины? Какие документы необходимо иметь фирме «А» для легального использования его исключительно в хозяйственной деятельности фирмы на территории Украины? Неужели для того, чтобы импортировать один-единственный диск нужно получать лицензию в соответствии со ст. 9 ЗУ «О лицензировании некоторых видов хозяйственной деятельности», проходить процедуру подтверждения специального идентификационного кода? Помогите найти правильный выход из сложившейся ситуации. КИЕВ. Ирина

Додатково ознайомтеся із листом Держдепартаменту http://patent.km.ua/ukr/articles/i221

23. Наша організація придбала програмне забезпечення (складський облік). Чи належить це програмне забезпечення до нематеріальних активів, якщо спершу ми оплатили право користування (одноразово), а тепер щомісяця оплачуємо послуги програмістів?

Відповідно до п. 1.2 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон про прибуток), нематеріальний актив — це об`єкт інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об`єктом права власності платника податку. Тобто для того, щоб програмне забезпечення можна було вважати нематеріальним активом, ваше підприємство повинно мати право власності на нього. Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 07.02.91 р. №697-ХІІ «Про власність», право власності — це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Але підприємство, яке розробляло зазначений програмний продукт, не передає право власності на нього, а лише надає копію свого продукту без права копіювання для подальшого продажу. Згідно з п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальний актив», право на користування вважається нематеріальним активом. Тому у вашому випадку нематеріальним активом є право на користування, а не сам програмний продукт. На підставі пп. 8.1.2 Закону про прибуток нематеріальний актив підлягає амортизації. Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи зі строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення. А вартість щомісячних послуг за технічне обслуговування програми відноситься до валових витрат підприємства на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток.

24. Я займаюся розробкою сайту («Астрономічна база данних», що являє собою добірку скриптів по обчисленню умов видимості астрономічних об’єктів в режимі online). Один знайомий радить мені зареєструвати авторське право на сайт. Але сайт ще в стадії розробки і публікується в інтернеті по мірі створення розділів. Якщо я зараз зареєструю авторське право, чи можна буде його поширити потім на нові розділи? Скільки це може коштувати? І ще чи варто мені якось реєструвати назву (як торгову марку чи щось подібне) і скільки буде коштувати така послуга? КИЇВ. Кирило

Те що Ваш сайт не закінчений не є перешкодою для реєстрації авторського права на нього. Адже проект сайту розроблений і сукупність його даних у електронній формі, в тому числі підбір і розташування складових частин та їх упорядкування, які є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера), є результатом Вашої творчої праці, які захищаються відповідно до закону „Про авторське право і суміжні права”. По реєстрації авторського права на базу даних виконуються наступні роботи: ­ аналіз предмету захисту і визначення системи захисту його складових (авторське право чи право «sui generis»); ­ визначення форми подання твору на реєстрацію та його оформлення; ­ оформлення опису щодо використання бази даних та її структури; ­ оформлення інших документів відповідно до „Порядку державної реєстрації авторського права...”; ­ сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір; ­ подачу заявки на реєстрацію авторського права на твір; ­ супроводження розгляду Держдепартаментом заявки щодо реєстрації авторського права; ­ сплату державного мита за видачу свідоцтва; ­ отримання свідоцтва України на твір. Витрати на реєстрацію твору, в т.ч. сплата мита, визначаються в межах 500грн. І проводяться в три етапи. Оформлення заявки і отримання свідоцтва по звичайному тарифу — протягом двох місяців. Заявник оформляє заявку патентному повіреному (http://s.patent.km.ua/data/blanks/zayava_PP_reestr_AP.doc), на підставі якої оформляється проект договору з кошторисом витрат. Необхідність реєстрації назви сайту в наступному: 1. Якщо назва оригінальна (приваблива) і існує ймовірність , що її можуть „позичити”. 2. Відсутність реєстрації містить загрозу порушення чужих прав на тотожні чи подібні позначення і втрату пріоритету. 3. Розроблене Вами позначення може зареєструвати хто-небудь інший на своє ім’я, (національне законодавство дозволяє це, якщо першокористувач таку реєстрацію не здійснив), а потім заявити претензії – Вам. 4. Зареєстроване позначення Ви зможете використати як доменне ім’я в зоні ua. Вартість робіт по реєстрації – 600грн, порядок — на сторінці http://patent.km.ua/ukr/pages/i166

25. Я розробив компьютерну програму.Як мені отримати на неї ліцензію та скільки це буде коштувати. Куди звертатися з цим питанням. Вовчанськ. Олександр

Програмне забезпечення (ПЗ) реєструє і видає свідоцтво України УААСП Державного департаменту інтелектуальної власності (МОН). По реєстрації авторського права на ПЗ виконуються наступні роботи: ­ аналіз предмету захисту і визначення системи захисту його складових (авторське право чи право «sui generis»); ­ визначення форми подання твору на реєстрацію та його оформлення; ­ оформлення опису щодо використання ПЗ та її структури; ­ оформлення інших документів відповідно до „Порядку державної реєстрації авторського права...”; ­ сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір; ­ подачу заявки на реєстрацію авторського права на твір; ­ супроводження розгляду Держдепартаментом заявки щодо реєстрації авторського права; ­ сплату державного мита за видачу свідоцтва; ­ отримання свідоцтва України на твір. Витрати на реєстрацію твору, в т.ч. сплата мита, визначаються в межах 600грн. і проводяться в три етапи: оформлення документів, подання заявки, отримання свідоцтва. Оформлення заявки і отримання свідоцтва по звичайному тарифу — протягом двох місяців. Заявник оформляє заявку патентному повіреному (http://s.patent.km.ua/data/blanks/zayava_PP_reestr_AP.doc), на підставі якої оформляється проект договору з кошторисом витрат.

26. Предстоит регистрировать права на сайт. Возник вопрос — под какую категорию попадает сайт, как его регистрировать? Как базу данных или иначе? Если база данных — как лучше сделать её описание и достаточно ли будет записать весь сайт на CD и отослать в УААСП? Донецк. Е.В.

Ваше рішення вірне – правовий захист сайту в першу чергу здійснюється як об’єкта авторського права – базу даних. Повний захист забезпечується реєстрацією авторських прав і на комп’ютерну програму і отриманням патенту на головну чи кілька основних сторінок сайту як промисловий зразок. В комплекті документів, що додаються до заяви: • Примірник твору в електронному вигляді на компакт-диску з додатковим програмним забезпечення для перегляду БД з наповненням тестовими даними • Опис структури бази даних і настанова по її використанню (додається)

27. Я програміст за фахом перебуваю у трудових відносинах з приватним підприємством «Дискус».У зв’язку з виконанням трудових обов’язків я розробив та передав комп’ютерну програму для веденя бухгалтерського обліку на підприємствах. Програма використовувалась «Дискус» для власних потреб. Через деякий час(приблизно через півроку) приватне підприємство «Дискус» уклало декілька авторських договорів на використання моєї програми іншими підприємсяствами. Я, вважаючи себе автором програми звернувся до суду з позовом до «Дискус». Підкажіть, які юридичні факти входять у предмет доказування по цій справі.Складіть заперечення на позовну заяву. Запорожье. Андрей

Якщо КП розроблена Вами у зв’язку з виконанням трудових обов’язків як службовий твір, то право на використання (майнове право) її на підприємстві чи надання права на використання іншим підприємствам належить роботодавцю. Автору належать особисті немайнові права: вимагати визнання свого авторства і збереження цілісності твору. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

28. Как защитит компютерную програму как объекта пром. собственности. Хмельницький. Vasil

Відповідно до прийнятої практики в нашій державі КП захищаються авторським правом (див. статті: http://patent.km.ua/ukr/articles/group27/i230, http://patent.km.ua/ukr/articles/group27/i230, http://patent.km.ua/ukr/pages/i174). Але відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» від 22.05.2003 КП виключені з переліку об’єктів, правова охорона на які не поширюється згідно з ЗУ „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”. Рекомендую прочитати статтю І. Солярова “Комп’ютерні програми та патентна охорона” в журналі Держдепартаменту “Інтелектуальна власність” №5, 2003.

29. Я проживаю в г. Днепропетровске, и мне необходимы авторские права на программу. Меня интересует способ оплаты, т.е. через какую систему будет производиться оплата вашего труда?

По підготовці документів і реєстрації авторського права на компютерну програму (КП)патентним повіреним виконуються наступні роботи: ­ аналіз предмету захисту і визначення системи захисту його складових (авторське право чи право «sui generis»); ­ визначення форми подання твору на реєстрацію та його оформлення; ­ оформлення опису щодо використання КП та її структури; ­ оформлення інших документів відповідно до «Порядку державної реєстрації авторського права...»; ­ сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на КП; ­ подачу заявки на реєстрацію авторського права на КП; ­ супроводження розгляду Держдепартаментом заявки щодо реєстрації авторського права; ­ сплату державного мита за видачу свідоцтва; ­ отримання свідоцтва України на КП. Витрати на реєстрацію КП на фізичну особу, в т.ч. сплата державного мита, визначаються в межах 600грн. і проводяться в три етапи: оформлення документів (50%), подання заявки (30%), отримання свідоцтва (20%). Оформлення документів і отримання свідоцтва по звичайному тарифу — протягом двох місяців. Заявник оформляє заявку патентному повіреному (http://s.patent.km.ua/data/blanks/zayava_PP_reestr_AP.doc), на підставі якої оформляється проект договору з кошторисом витрат. Оплата проводиться на банківський рахунок патентного повіреного.

30. Моя фирма специализируется на создании интернет ориентированого ПО! Мне необходимо зарегистрироваться в реестре производителей и распространителей ПО. В описании порядка регистрации понятно все, кроме пункта -авторские договоры, лицензионные соглашения... ...или в которых отмечаются разрешенные способы. Работы выполняются мной с использованием Linux ASP, с использованием только тех компиляторов и редакторов, которые в него встроены. Какие при этом лицензии и соглашения я могу представить? Операционная система бесплатна, все дистрибутивы входящие в нее тоже бесплатны. Люботин. Евгений

До заяви, що подається в ДП „Інтелзахист”, додаються авторські договори чи ліцензійні угоди, якими підтверджується правомірність використання Вами програмного забезпечення при розробці „интернет ориентированого ПО”. Якщо ПЗ, не використовується при розробці або використовується, але є неліцензійним, тобто авторських прав на нього не існує, Ви це вказуєте в заяві і договори не додаєте.