Невід’ємною складовою підприємницької практики американських компаній є такі її компоненти, як здійснення патентування, що блокує, з метою підриву виробничої стратегії конкурентів, патентне прикриття при вторгненні в прибуткові ринкові сегменти з інтенсивною конкуренцією і тому подібні прийоми конкурентної боротьби, безпосередньо не зв’язані з класичним застосуванням патентної системи для стимулювання і забезпечення правової охорони інновацій. І такого роду прийоми (коли незабаром вони не вступають у протиріччя з чинним законодавством) прийнято іменувати не «кримінальними патентними технологіями» — як це часом зустрічається в нас, — а патентною стратегією компанії. Сутичка за патентні права досягла в США особливої запеклості в переживаючих стадію становлення галузях промисловості, зв’язаних з електронною торгівлею в Інтернеті. Причому битва за онлайнову інтелектуальну власність перебуває ще на самому початку, оскільки багато з найбільш фундаментальних і особливо спірних патентів, що охороняють методи підприємництва, маркетингові стратегії та інші абстрактні інновації, усе ще знаходяться в стадії розгляду. Однак уже зараз у цій сфері виявилися деякі дуже небезпечні тенденції.

Одна з них викликана зростаючою лавиною так званих «сміттєвих» патентів, за яких найчастіше ховаються не унікальні винаходи, а помилки перевантажених чи недосвідчених експертів патентного відомства, позбавлених до того ж відповідної інформаційної бази. Такі патенти стали використовуватися інтернетовськими авантюристами для залякування конкурентів і вибивання грошей з підприємців, що побоюються руйнівних витрат на дороге патентне судочинство. Багато хто з них вважають: краще платити роялті, чим йти в суд.

Іншою проблемою стали надмірно розширені формули винаходів, що заявляються, що готові «усмоктати» у себе чи ледве не всі наступні рішення в даній предметній області. Як приклад звичайно приводять патент, отриманий фірмою «Sightsound», що заявила про виключні права на будь-яке вивантаження музики чи відеозаписів з Інтернету. Суди відкидають подібні домагання, але потік «сміттєвих» і «широкозахватних» патентів як і раніше великий.

Патенти усе більш активно і по-різному використовується в конкурентній боротьбі. Сутність одного з прийомів укладається у виборі перспективного, хоча й уразливій справі, посиленні огороджуваної його «патентної стіни», пред’явленні конкуренту погрози подачі дорогого судового позову і при успішному результаті суперечки — у розгортанні широкомасштабного підприємництва. Фірма «Avery Dennison Corp.», наприклад, що розробила нову стрічку для маркірування товарів і вже уклала важливий контракт про використання своєї продукції з компанією «Procter & Gambles», знайшла, що хімічний гігант «Dow Chemical» також вторгається в цю сферу. Установивши наявність у себе ключових патентів на дану технологію, що підкріплена і новими заявками, «Avery» звернулася до «Dow» з обґрунтованою вимогою припинити виробництво аналогічної продукції. У результаті «Dow» згорнула свій бізнес і залишила цей сегмент ринку.

Чимало й інших прийомів. Можна, наприклад, витягати прибуток, користаючись безпрецедентною патентною залежністю фармацевтичних фірм: вишукувати популярні ліки з терміном патентної охорони, що минає, і, одержавши патент на модифікований препарат, продати його виробнику вихідних ліків, а можна просто виявляти уразливі патенти і заперечувати їх у суді, що нерідко і робиться — у тому числі і дуже солідними фірмами.

Компанія «Xerox» створила спеціальну лабораторію для експертизи продукції інших фірм порушенням патентів, що стосується кольорового струминного друку. Вигравши кілька справ, позивач здобуває репутацію компанії, що не бажає миритися з утратою своїх технологій. А виплата солідних штрафів першими правопорушниками змушує інших справно робити відповідні ліцензійні відрахування.

Якщо патенти не вдається одержати чи відсудити, то їхній можна придбати разом з компанією — патентовласником. При цьому процес придбання може являти собою багатоходовую комбінацію. Так, компанія «Guidant», що контролювала ринок збуту пристроїв по швидкій зміні катеторів, була змушена уступити відповідний блок патентів за 550 млн. доларів компанії «AVE», що, у свою чергу, була придбана за 3,7 млрд. доларів компанією «Medtronic», а їй довелося поділитися правами з компанією «Boston Scientific». У результаті ринок, ще недавно що безроздільно контролювався однією компанією, був поділений на три частини. В основі ж усієї цієї історії лежала боротьба за патентні права.

Нарешті, деякі компанії, що самостійно не створюють і не патентують винаходи, проте перетворили патенти у свій єдиний товар, купуючи, освоюючи і ліцензуючи чужі технології. Для них патенти — усього лише об’єкт купівлі-продажу, що потрібно вигідно придбати і реалізувати.

В остаточному підсумку, усі суперечки навколо патентів зводяться до питання про те, сприяють вони чи перешкоджають інноваційному процесу. І які би думки ні висловлювалися — включаючи і ті, що згадувалися спочатку — патенти продовжують існувати, стаючи усе більш важливим коштом визначення переможців і переможених у підприємницькій конкуренції.