Вдосконалення і розповсюдження цифрових технологій настільки ж захоплює людство, наскільки й лякає — надто беззахисною у таких умовах є інтелектуальна власність. Саме тому в багатьох країнах за останні 5-10 років запроваджено жорстке антипіратське законодавство. І саме тому міжнародні організації та уряди розвинених країн тиснуть на держави третього світу, аби й ті перекривали кисень піратству на своїх територіях.

Звичайно, що «піратські» диски є дешевшими, ніж ліцензійні. «Пірати» навчили нас слухати музику на компакт-дисках та «завантажувати» у свій комп’ютер програми за 12-15 гривень.

Однак, як вчить український досвід, прийняти відповідний закон мало — необхідно переходити до його виконання. Водночас більшість користувачів персональних комп’ютерів у нашій державі має справу з нелегальними програмними продуктами. Піратський ринок продовжує «годувати» тисячі людей — виробників, продавців, бізнесменів.

У податковій адміністрації в Чернівецькій області «Добі» розповіли, що підприємцям є за що боротися. Адже продаж дисків приносить майже 100-відсотковий прибуток. При цьому підприємця не завжди можна притягнути до відповідальності через те, що в законодавстві чимало дірок. Скажімо, немає системи відстежування піратських продажів. Навіть знайшовши того, хто продає «лівий» компакт-диск, ви не зможете безпосередньо вийти на його виробника, тому що продавець і сам часто-густо не знає, звідкіля надходить товар.

Наприклад, торік у Чернівцях була порушена кримінальна справа проти простого приватного підприємця. Він виготовляв та реалізовував аудіокасети з порушенням авторських прав. Вилучений товар відправили на експертизу. Виявилося, що права на розповсюдження аудіокасет належали одній з київських фірм.

Начальник управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Чернівецькій області Сергій Івасюк розповів, що минулого року за порушення прав інтелектуальної власності було складено 22 протоколи. Вилучено 657 піратських аудіокасет, 888 відеокасет та 1039 компакт-дисків. Всього на загальну суму 32 тис. грн.

Сьогодні головна проблема, пов’язана із захистом авторських прав, полягає не у відсутності необхідних нормативно-правових документів, а в нездатності держави захистити правовласників. Виробники ж програмного забезпечення хочуть повного ліцензування своєї продукції. За принципом: один комп’ютер з програмою — одна ліцензія. Як ви будете купувати продукцію: копіювати у сусіда, через Інтернет, разом з комп’ютером — нікого не цікавить. Причому ліцензія потрібна завжди: коли програма записана на жорсткий диск і коли «завантажена» в оперативну пам’ять тощо.

А чи зможе звичайний користувач комп’ютера купити ліцензію? Ліцензійний пакет програм для обслуговування домашнього комп’ютера коштує приблизно 200 доларів, а такі гроші є далеко не в кожного. Отож повертаємося, на жаль, до відомого — навіщо платити більше, коли можна придбати цю продукцію лише за 15 грн?..