Ідея створення в Україні банку розвитку з’явилася давно, але донедавна залишалася поза полем зору уряду і НБУ. Навесні цього року історія банків розвитку отримала несподіване продовження: практично водночас у країні почали створювати два банки з однаковими цілями. «Контракти» з’ясовують, якими будуть ці банки.

УБРР стане інвестиційно-промисловим банком

Створенню Українського банку реконструкції та розвитку «дала старт» постанова Кабміну № 655 від 5 травня, якою уряд доручив Українській державній інноваційній компанії (надалі — Компанія) створити такий банк «з метою розвитку інноваційної інфраструктури і розширення можливостей фінансового забезпечення інноваційної діяльності». Згідно з постановою, Компанія повинна спільно з іншими засновниками банку в двомісячний термін розробити і подати Кабміну проекти статуту банку і плану його розвитку до 2005 року, а також перелік активів, які будуть передані на баланс УБРР.

Про те, як просувається процес створення банку, «Контракти» поцікавилися у голови правління Української держінноваційної компанії Володимира Рижова. За його словами, нині Компанія займається розробкою статуту та інших установчих документів, після чого «піде розмова з Нацбанком».

Володимир Рижов повідомив, що УБРР буде акціонерним банком першого рівня, який кредитуватиме економіку безпосередньо. Мірою свого розвитку банк відкриватиме філії в регіонах України. Займатиметься УБРР, зокрема, так званим бюджетним кредитуванням інноваційних проектів. «Мене не цікавить створення торговельного банку. Я створюватиму інвестиційно-промисловий банк», — сказав Рижов щодо напрямів діяльності банку. Докладніше про діяльність УБРР Рижову поки що важко відповісти, оскільки його створення перебуває на початковій стадії.

Прикметно, що УБРР не буде повністю державним банком, ба більше, ймовірно, він не буде на 100% «українським». За словами Рижова, Компанія збирається зберегти за собою контрольний пакет акцій банку, а іншу частину може продати недержавним інвесторам, попередні пропозиції від яких вже отримано. Як повідомив голова правління Компанії, серед цих інвесторів є й українські, і закордонні, однак докладнішої інформації він поки що не надає.

«До 20% акцій можна продати фізичним особам, тоді це буде «народний» банк», — також зазначив Володимир Рижов.

Статутний капітал УБРР на момент створення становитиме еквівалент EUR5 млн, однак згодом Компанія збирається поступово його нарощувати. Планується, що УБРР «запрацює» вже в серпні-вересні цього року.

Банк сприяння розвитку (не плутати з УБРР!)

Ініціатор створення другого банку — передбачається, що він називатиметься «Український банк сприяння розвитку» — Нацбанк України. Як вже повідомляли «Контракти», цей банк планують створити на основі Німецько-Українського фонду, що, на думку голови НБУ Сергія Тігіпка, дасть змогу заощадити бюджетні кошти, з якими, як відомо, у країні скрутно.

На відміну від УБРР, Банк сприяння розвитку (УБСР) буде банком другого рівня, який не кредитує економіку безпосередньо, а працює через уповноважені банки.

«Наша ідея полягає в тому, що Україна сьогодні більше потребує банку другого рівня, який би не кредитував організації і громадян безпосередньо, а працював через систему комерційних банків. Через такий банк могли б проходити гроші бюджету розвитку», — зазначив Сергій Тігіпко.

Створення УБСР так само, як і його «брата-близнюка», поки що перебуває на початковій стадії, тому голова НБУ не називає ні термінів його створення, ні основних напрямів діяльності.

«Терміни залежать передусім від узгодження з німецькою стороною», — говорить голова НБУ. За інформацією «Контрактів», НУФ, найімовірніше, погодиться на участь у цьому проекті.

Конфлікту інтересів немає?

Такий поворот в історії з банком розвитку, який «клонувався» в Україні, на перший погляд, може здатися конфліктним і навіть скандальним. Однак особи, які займаються створенням УБРР і УБСР, зберігають спокій і не висловлюють жодного найменшого натяку на якісь суперечності. Так, за словами Сергія Тігіпка, прем’єр-міністр України Віктор Янукович, який підписав згадану постанову Кабміну про створення УБРР, підтримує й ініціативу Нацбанку зі створення УБСР на основі НУФ. Крім того, голова НБУ також заручився підтримкою Президента України.

Своєю чергою Нацбанк, через який так чи так доведеться «пройти» засновникам УБРР, обіцяє не перешкоджати створенню нового фінзакладу, однак стежитиме за дотриманням цим банком усіх встановлених нормативів НБУ. «Жодних привілеїв він (УБРР. — Ред.) мати не може і не буде. Це може бути встановлено лише окремим законом, але, гадаю, Верховна Рада такий закон ніколи не ухвалить. Принаймні Національний банк не підтримуватиме таке рішення», — заявив голова НБУ.

Деякі зміни в законодавстві, пов’язані зі створенням УБРР, Українська держінноваційна компанія все ж таки збирається ініціювати. На запитання «Контрактів», чи потрібні зміни, Володимир Рижов відповів: «Обов’язково. Те, що зараз у нас коїться з банківським законодавством — це не цивілізація, це антицивілізація». Зокрема Компанія хоче «змінити» Закон «Про банки і банківську діяльність». Водночас її менеджмент не поточнює характер передбачуваних змін: «Відкрийте європейське банківське законодавство — і читайте!» Тому поки що не можна однозначно сказати, чи спробує уряд «вибити» у Нацбанку які-небудь «привілеї» для УБРР. Обидва банки поки що залишаються «бездомними». Логічно передбачити, що УБРР міг би зайняти «багатостраждальні» приміщення банку «Україна» в разі викуплення їх Кабміном. Однак цю ідею поки що ніхто офіційно не оприлюднив.

Українські банкіри не беруться судити про користь банків розвитку. Однак дехто з них попереджає, що можлива ситуація, коли обидва банки не так сприятимуть розвитку економіки, як «боротимуться» між собою за бюджетні кошти.

А як у них?

Природно, ідея банку розвитку не є українським ноу-хау. Для порівняння можна звернутися до досвіду наших найближчих сусідів.

Польща. Польський банк розвитку (Polski Bank Rozwoju) — спеціалізований інвестиційний банк — створено 1990 року. Спочатку його основним завданням було фінансування реструктуризації польських підприємств і приватизація. Банк займався кредитуванням інвестиційних проектів, організацією кредитних консорціумів, наданням гарантій. ПБР брав участь у проектах з реструктуризації і фінансового оздоровлення підприємств, які переживають кризу. Поряд із цією діяльністю банк також був активним учасником ринку капіталу, виступаючи, зокрема, гарантом емісії акцій підприємств або обслуговуючи випуски облігацій. 1998 року ПБР поглинено польським Банком розвитку експорту (Bank Rozwoju Eksportu).

Росія. Російський банк розвитку створено 1999 року, 100% його акцій належать державі в особі російського фонду федерального майна. Основний напрям діяльності банку — довгострокове кредитування реального сектора економіки. Мету діяльності Російського банку розвитку уряд РФ визначає як «практичне сприяння реалізації державної інвестиційної політики шляхом кредитування реального сектора економіки у пріоритетних галузях, які визначає уряд Російської Федерації». Пріоритетними вважаються проекти «інноваційного» характеру, фінансування імпортозамінних галузей промисловості, фінансування модернізації основних фондів підприємств. На сьогоднi цей банк входить до «двадцатки» найбільших банків Росії.

Коментар експерта
Сергій ТІГІПКО, голова Національного банку України:

- Жодне законодавство не забороняє уряду створити банк реконструкції і розвитку як банк «першої руки». Вважаю, це рішення перебуває винятково в компетенції Кабміну. Треба — нехай створюють, а Нацбанк розглядатиме. Одне можу сказати: Національний банк уважно стежитиме за документами і тими людьми, які очолюватимуть цей банк і координуватимуть його діяльність. Вимоги будуть до всіх однакові — і до комерційного банку, і до банку реконструкції та розвитку. Якщо він не впишеться в нормативи, він просто не працюватиме, ось і все. У нас дворівнева банківська система, і всі повинні працювати в однакових конкурентних умовах, державні чи комерційні банки. Це гарантія того, що все буде гаразд, без перекосів, буде нормальна ринкова ситуація.

Довідка

Українську державну інноваційну компанію створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 13 квітня 2000 р. на базі ліквідованого Державного інноваційного фонду і його регіональних відділень. Вона є небанківською фінансово-кредитною установою. Основні завдання компанії — організація відбору експертиз інноваційних проектів, спрямованих на розвиток економіки, фінансування інноваційних проектів, спрямованих на впровадження прогресивних науково-технічних розробок і технологій виробництва, освоєння випуску нових видів продукції шляхом надання підприємствам кредитів, їх інвестування. Статутний фонд компанії визначено в розмірі 100 млн грн.

Згідно зі статутом, УДІК кредитує і фінансує інноваційні та інвестиційні проекти і програми, залучаючи для цього українських та іноземних інвесторів, здійснює випуск цінних паперів, у тому числі облігацій і векселів, і операції з ними та іншими цінними паперами, видає поручництва, гарантії за третіх осіб, займається факторингом і лізингом, а також здійснює довірчі операції.

Німецько-Український фонд (НУФ), створений у квітні 1999 року, є неприбутковою організацією. За час діяльності НУФ малим і середнім підприємствам України видано за його підтримки понад 6 тис. кредитів на суму понад EUR42 млн. Кредити видаються недержавним підприємствам, які працюють у сфері виробництва, торгівлі і послуг з кількістю працівників не більш як 20 осіб, на максимальну суму EUR25 тис., а також підприємствам сфери виробництва і послуг з кількістю працівників не більш як 250 осіб — EUR100 тис. і підприємствам, створеним за участі німецького капіталу, — EUR250 тис. Кредити надаються на термін до 1,5 року.