Ярослав Ващук
(початок)
Що необхідно зробити для вирішення проблем активізації інноваційного процесу
1. Винахідник може придумати надцікаву річ, але не мати змоги презентувати її
на ринку, і можна придумати не зовсім цікаву річ, але з хорошим менеджментом,
рекламою, промоушментом — тоді можна продавати навіть чукчам холодильники. У
кожному разі треба переконати у вигідності вашої пропозиції того, хто вирішує:
вкласти або не вкласти гроші у запропоновану новацію. 3 огляду на те, що серйозному
бізнесменові немає часу розбиратися у багатосторінкових документах, результати
досліджень треба викласти коротко та зрозуміло для не дуже обізнаного в техніці,
але добре володіючого ринковою справою інвестора. При цьому не варто забувати,
що достовірні результати досліджень ринкової кон’юнктури можна одержати тільки
відносно винаходів, що стосуються вдосконалень вже існуючих виробів і технологій.
Перспективи збуту радикальних і дійсно важливих інновацій не можуть бути прораховані
з великим ступенем достовірності, тому що ніхто не в змозі їх оцінити у повному
обсязі. Необхідно показати майбутні економічні зиски, але при цьому довести
реальність проекту. Голіруч розмовляти не варто, а тому стане в нагоді правильно
оформлений бізнес-план. Просити відразу всю суму, необхідну для розробки — безнадійна
справа, інвестиції мають бути поетапні, як і сама розробка.
2. I тут найважливішою проблемою комерціалізації результатів інтелектуальної
діяльності залишається створення інноваційних структур: технопарків, бізнес-інкубаторів,
венчурних фондів... І держава повинна сприяти створенню в регіонах таких структур,
на нашу думку при АНТЕЇ, де є приміщення, кадри, менеджери, і в першу чергу
за рахунок фінансування від Держдепартаменту, а також членства підприємств.
3. Необхідно розробити ряд документів, пов’язаних з податковими пільгами; з
питаннями, що стосуються балансу підприємств; з регулюванням порядку й розмірів
виплат винахідникам і патентовласникам, у тому числі виплат авторської винагороди,
компенсаційних виплат, винагород за сприяння створенню й використанню об’єктів
промислової власності.
4. Впроваджувати та вдосконалювати управління нематеріальними активами кожного
підприємства, основними завданнями якого є: інвентаризація, вартісна оцінка
прав на об’єкти промислової власності, правова охорона результатів науково-дослідних
і дослідно-конструкторських робіт, аналіз їхнього використання й довгоочікувана
комерціалізація.
5. І на завершення, потрібно мати на увазі, що оптимальним є патентування в
момент виходу товару на ринок. В цьому разі в конкурента не залишається часу
на опорочення винаходу або створення контр-винаходу.
Вірогідність комерціалізації патенту на ранніх стадіях інноваційного процесу: — на концептуальній стадії — 10% (витрати складають — 1); — на стадії лабораторного зразку — до 20% (витрати складають — 10); — на стадії дослідного зразка — до 66% (витрати складають — 100); — на виході товару на ринок — до 75% (витрати складають — 1000).
Використана література
1. Цибульов М. та ін. Правова охорона об’єктів промислової власності (інтелектуальної
власності). "Винахідник і раціоналізатор", 2008.
2. Андрущук Г. "Інтелектуальна власність", №8, 2007.
3. Паладій М. Ефективне сприяння використанню творчих досягнень нації — важлива
складова державної політики в сфері інтелектуальної власності.
4. Березанська В. Винахідник та інноваційна діяльність. "Інтелектуальна
власність", №8, 2007.
корисний матеріал? Натисніть:
|