1. Винахідник може придумати надцікаву річ, але не мати змоги презентувати її на ринку, і можна придумати не зовсім цікаву річ, але з хорошим менеджментом, рекламою, промоушментом — тоді можна продавати навіть чукчам холодильники. У кожному разі треба переконати у вигідності вашої пропозиції того, хто вирішує: вкласти або не вкласти гроші у запропоновану новацію. 3 огляду на те, що серйозному бізнесменові немає часу розбиратися у багатосторінкових документах, результати досліджень треба викласти коротко та зрозуміло для не дуже обізнаного в техніці, але добре володіючого ринковою справою інвестора. При цьому не варто забувати, що достовірні результати досліджень ринкової кон’юнктури можна одержати тільки відносно винаходів, що стосуються вдосконалень вже існуючих виробів і технологій. Перспективи збуту радикальних і дійсно важливих інновацій не можуть бути прораховані з великим ступенем достовірності, тому що ніхто не в змозі їх оцінити у повному обсязі. Необхідно показати майбутні економічні зиски, але при цьому довести реальність проекту. Голіруч розмовляти не варто, а тому стане в нагоді правильно оформлений бізнес-план. Просити відразу всю суму, необхідну для розробки — безнадійна справа, інвестиції мають бути поетапні, як і сама розробка.

2. I тут найважливішою проблемою комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності залишається створення інноваційних структур: технопарків, бізнес-інкубаторів, венчурних фондів... І держава повинна сприяти створенню в регіонах таких структур, на нашу думку при АНТЕЇ, де є приміщення, кадри, менеджери, і в першу чергу за рахунок фінансування від Держдепартаменту, а також членства підприємств.

3. Необхідно розробити ряд документів, пов’язаних з податковими пільгами; з питаннями, що стосуються балансу підприємств; з регулюванням порядку й розмірів виплат винахідникам і патентовласникам, у тому числі виплат авторської винагороди, компенсаційних виплат, винагород за сприяння створенню й використанню об’єктів промислової власності.

4. Впроваджувати та вдосконалювати управління нематеріальними активами кожного підприємства, основними завданнями якого є: інвентаризація, вартісна оцінка прав на об’єкти промислової власності, правова охорона результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, аналіз їхнього використання й довгоочікувана комерціалізація.

5. І на завершення, потрібно мати на увазі, що оптимальним є патентування в момент виходу товару на ринок. В цьому разі в конкурента не залишається часу на опорочення винаходу або створення контр-винаходу.

Вірогідність комерціалізації патенту на ранніх стадіях інноваційного процесу:
— на концептуальній стадії — 10% (витрати складають — 1);
— на стадії лабораторного зразку — до 20% (витрати складають — 10);
— на стадії дослідного зразка — до 66% (витрати складають — 100);
— на виході товару на ринок — до 75% (витрати складають — 1000).

Використана література
1. Цибульов М. та ін. Правова охорона об’єктів промислової власності (інтелектуальної власності). "Винахідник і раціоналізатор", 2008.
2. Андрущук Г. "Інтелектуальна власність", №8, 2007.
3. Паладій М. Ефективне сприяння використанню творчих досягнень нації — важлива складова державної політики в сфері інтелектуальної власності.
4. Березанська В. Винахідник та інноваційна діяльність. "Інтелектуальна власність", №8, 2007.