Всесвітня інформаційна мережа Інтернет уже стала повсякденним засобом передачі інформації будь-якого характеру, доступним кожному. Останнім часом дедалі більшої популярності набуває інформування потенційних партнерів про діяльність підприємства за допомогою створення web-сайту, що підносить бізнес на якісно новий рівень.

Інформація стає дедалі вагомішим чинником виробництва та все ціннішим об’єктом цивільного обігу. Суб’єкти господарювання розміщують на власному сайті інформацію про напрями діяльності підприємства, умови надання послуг і продажу товарів, про клієнтів, що вже скористалися послугами фірми, відомості щодо партнерів. Розміщення логотипу фірми на сайті — ще один крок до затвердження товару або послуги у свідомості потенційних партнерів і клієнтів. Зважаючи на необмежену кількість користувачів мережі Інтернет, призначення логотипу — індивідуалізація суб’єкта господарювання — реалізується тут найкращим чином.

Сама природа електронних телекомунікацій вимагає багаторазового копіювання даних у процесі передачі їх каналами зв’язку та ознайомлення з ними необмеженого кола користувачів. Отже, природно, виникають проблеми стосовно дотримання при такому копіюванні прав авторів, серед яких особливо актуальним є свідоме порушення авторських прав (copyright violation), зокрема створення порушниками так званих «клонів» сайтів. При цьому можуть копіюватися не тільки окремі сторінки сайта, а цілий сайт з його упорядкованою структурою, інформацією, яка в ньому міститься, і графічним оформленням.

На що зазіхає злодій?

Обробка і передача даних мережею та саме її функціонування відбуваються завдяки об’єкту авторсько-правової охорони — комп’ютерним програмам, а зберігання і пошук інформації здійснюються за допомогою електронних баз даних, які також охороняються авторським правом. Авторське право є одним із найважливіших видів охорони інтелектуальної власності в Інтернеті у силу, як мінімум, двох причин. По-перше, більшість матеріалів, що передаються у всесвітній мережі (тексти, зображення, звукові сигнали), є творами в юридичному сенсі і, таким чином, — предметом авторського права. По-друге, як зазначалося вище, авторське право охороняє і самі засоби передачі, обробки, пошуку та зберігання інформації — комп’ютерні програми й бази даних.

Порушники охоронюваних законом прав і інтересів в Інтернеті, створюючи копію сайта, порушують майнове право інтелектуальної власності — право використання. Метою такої, прямо кажучи, крадіжки частіше стає бажання істотно підняти обсяг реалізації своєї продукції або послуг, не витрачаючись при цьому на створення оригінального макета сайту та бази даних, не докладаючи інтелектуальних зусиль на створення оригінальної добірки документів і новин, спеціальних програм пошуку інформації на сайті та графічного оформлення. Порушники можуть змінити назву сайту та фірми в текстах, розмістити свій логотип, внести деякі поправки та зміни до інформації, що вводить користувачів в оману. Адже більшість із них, шукаючи інформацію в мережі Інтернет через пошукові системи (Rambler, Яndex, Google, Мета), користуються послугою пошуку за ключовим словом, яким може служити назва послуги або товару (наприклад: «ліцензування», «нерухомість» або «побутова техніка»). Крім того, інформація на сайті суб’єкта господарювання (крім об’єктів, що авторським правом не охороняються — новин, нормативно-правових актів) за своїм змістом та прямим призначенням є рекламою. Таким чином, їм вдається безкоштовно скористатися добрим ім’ям конкурента і, фактично, його грішми, вкладеними в рекламу і розкручування власної продукції. Це — порушення принципів чесної конкуренції.

Порушники незаконно користуються нематеріальним активом суб’єкта господарювання: якщо звернутися до порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, то витрати на підтримку Web-сайта є нічим іншим, як витратами на збут і рекламу, отже, відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут», а витрати на розробку сайту обліковуються на рахунку 125 «Авторські та суміжні з ними права», як і програми для ЕОМ, бази даних тощо.

Як захистити сайт від незаконного копіювання?

По-перше, попереджати потенційних порушників про наявність авторських прав і правові наслідки їх порушення, наприклад, розмістити текст: «Усі права на матеріали, розміщені на порталі, охороняються відповідно до законодавства. При цитуванні та використанні будь-яких матеріалів посилання обов’язкове».

По-друге, захистити оригінальне оформлення окремих сторінок сайту патентом на промисловий зразок, зареєструвати в державному Реєстрі авторське право на оригінальну текстову частину сайта, базу даних, комп’ютерну програму, адже web-сайт є поєднанням трьох об’єктів інтелектуальної власності: комп’ютерної програми, бази даних і промислового зразка.

За авторсько-правовою системою охорони об’єктів авторських прав, захист авторам та іншим суб’єктам авторського права надається лише проти будь-якого свідомого несанкціонованого використання іншою особою охоронюваного об’єкту. Тому факт позадоговірного порушення авторських прав вважається встановленим лише у разі доведення автором чи іншою особою, якій належить авторське право, відомостей про копіювання або запозичення іншою особою істотних рис або цілого твору, що був раніше введений автором у цивільний обіг. Згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів, Всесвітньої конвенції про авторське право та ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні з ним права», використовується презумпція авторства. Формально у нас авторам web-сайту не потрібна реєстрація авторства, це право автора, а не визначений законом обов’язок. На практиці ж їм часто радять одержувати авторське свідоцтво на програмний компонент web-сайту. У суперечливій ситуації це може послужити додатковим свідченням авторства.

За патентно-правовою системою охорони захист прав інтелектуальної власності надається проти будь-якого несанкціонованого використання іншою особою об’єкта права інтелектуальної власності, зокрема промислового зразка, незалежно від того, чи був цей охоронюваний зразок свідомо використаний іншою особою або ці об’єкти були створені іншою особою в результаті її власної творчої діяльності, але вже після публікації відомостей про видачу відповідного патенту про їх охорону. Тому будь-яке несанкціоноване використання прав інтелектуальної власності на зазначені об’єкти іншими особами є встановленим фактом позадоговірного порушення патентних прав, яке відповідно до закону не треба доводити під час розгляду справи.

Досвід сусідів

Масовою практика захисту своїх інтелектуальних прав в Інтернеті за авторсько-правовою та патентно-правовою системою ще не стала. До речі, у сусідній Росії справи просуваються швидше.

Зокрема, там уже створений у рамках організації «Інформрегістр» так званий Web-депозитарій. Ця організація займається саме реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності в Інтернеті. Поряд із елементами дизайну і програмування там реєструються цілі сайти з усіма своїми статтями та графічно-мультимедійними матеріалами. Інформація зі сторінок сайтів записується на лазерний диск, з подальшим депонуванням його до web-депозитарій. Даний метод ефективний також у застосуванні щодо об’єктів інтелектуальної власності, для захисту суміжних прав і правової охорони нетрадиційних об’єктів, наприклад, охорони службової і комерційної таємниці. Окрім цього, захищаючи зміст інформації на сайті, можна уникнути ймовірних претензій, пов’язаних зі змістом публікацій. Цей метод доволі простий у користуванні: існує депозитарій, куди депонуються в безумовному порядку всі наявні матеріали, в тому числі CD і web-сторінки. Особа, описуючи матеріал, подає заявку про те, що вона є власником. Далі фіксується дата прийому матеріалу (дуже важливо для встановлення пріоритетності). Заявнику видають свідоцтво про те, що матеріал прийнятий і як одиниця зберігання залишається в депозитарії.

Ще один спосіб, поширений за кордоном, це «водяні знаки» в електронних копіях зображень та фотографій. Їх наносять за допомогою спеціального програмного забезпечення, котре інсталює таємний код певного формату в файли. При звичайному (візуальному) розгляданні зображення неможливо побачити закодовані зображення — знаку копірайта, імені автора, року видавництва тощо. Але за допомогою використання певного програмного засобу можна довести, що файли містять додаткові дані про особу, котра їх записала. «Водяні знаки» є стійкими щодо операцій із зображенням, наприклад: стиснення, зміна розміру, формату та кольору, котрі не знищують знаки, а лише можуть їх частково пошкодити. На жаль, така система захисту законних прав та інтересів розробників та власників сайтів в Україні ще не впроваджена.

Якщо сайт «клонували»...

Що ж робити, якщо ваш сайт чи окремі його частини скопіювали, але авторське право на його компоненти не зареєстровано та його графічне оформлення патентом не захищено?

При виявленні несанкціонованого копіювання вашого сайту передусім слід направити порушникові претензійний лист з вимогою припинити порушення авторських прав і відшкодувати завдані збитки.

Далі подати позовну заяву до суду з вимогою заборонити незаконне використання відповідачем сайту та відшкодувати завдані вам збитки. Крім захисту авторських прав, у даному випадку доцільним буде посилання на ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», згідно з яким неправомірним є «використання без дозволу уповноваженої на те особи рекламних матеріалів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання». Отже, визнання сайту, що належить підприємству, рекламою його товарів та послуг, може захистити його від неправомірного використання іншими суб’єктами господарювання.

Але вам потрібно буде довести в суді: що ви маєте авторські права на wеb-сайт; саме ваш сайт створений першим; окремі частини сайта відповідачем повністю скопійовані; факт оприлюднення сайту.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу, обов’язком сторін у справі є доведення факту порушення своїх прав, для чого сторони можуть скористатися письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів та поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Але існує безліч процесуальних проблем, пов’язаних здебільшого з організаційною стороною надання доказів у справах про «клонування» сайтів чи окремих їх сторінок. wеb-сторінка не всіма правниками розглядається як документ, з якого можна зняти та засвідчити у встановленому порядку копію для залучення до справи. Тож через консервативність поглядів суддів та нотаріусів висновок експерта залишається основним засобом, на який може спиратися сторона при обґрунтуванні своїх вимог.

Провести судову експертизу суд доручає компетентним організаціям, у яких працюють спеціалісти, які володіють необхідними для цього знаннями. Експертизи з визначення властивостей об’єктів інтелектуальної власності проводяться, зокрема, фахівцями Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності. Судовий експерт може встановити важливі для вирішення справи факти, зокрема: які об’єкти авторського права містить wеb-сайт, на який ви заявляєте авторські права; чи було використання цих об’єктів або окремих їх фрагментів в оригінальному чи зміненому вигляді при створенні wеb-сайту відповідача.

Для визначення розміру матеріальної шкоди, яку повинен відшкодувати порушник, необхідно встановити такі факти: яку частину вартості нематеріальних активів підприємства становлять об’єкти інтелектуальної власності, права на котрі було порушено внаслідок оприлюднення wеb-сайту відповідача; який розмір збитків був завданий вашому підприємству при цьому. Тож для розв’язання питань, пов’язаних із економічним змістом прав інтелектуальної власності, на які посягнув порушник, також необхідно залучати експерта з відповідною фаховою підготовкою.