На головну | Пишіть нам | Пошук по сайту тел (063) 620-06-88 (інші) Укр | Рус | Eng   
Сила інтелекту не в тому, щоб все знати, а в тому щоб знати, де в даний момент можна знайти необхідну інформацію
  новини  ·  статті  ·  послуги  ·  інформація  ·  питання-відповіді  ·  про Ващука Я.П.  ·  контакти за сайт: 
×
Якщо ви помітили помилку чи похибку, позначте мишкою текст, що включає
помилку (все або частину речення/абзацу), і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нам.
×

«Силіконова долина» у Хмельницькому?

2011-01-22
Давид ЛІВШИЦЬ
винахідник, головний технолог дослідницької компанії «КОНКОРД МАТЕРІАЛС ТЕХНОЛОДЖІ», доктор з прикладної механіки і з електрохімії. Каліфорнія, США
Ярослав ВАЩУК


З великим інтересом прочитали статтю у грудневому номері вашої газети («ПВ» № 190-191 від 16.12.2010) з таким простим, і, як нам представляється, виключно важливим для всіх хмельничан питанням - а «Чи бути у Хмельницькому «силіконовій долині»?» Ми дуже раді тому, що це питання поставлене, і не тільки тому, що воно задане, але і тому, як воно задано! Багато аргументів та обґрунтування виправданості очікувань виникнення прототипу силіконової долини в Хмельницькому змусили знову повернутися до цієї надзвичайно цікавої для нас теми в режимі дискусії.


Безумовно, для України, яка нині обрала шлях кардинальних реформ щодо виведення економіки з кризи на траєкторію сталого розвитку, пріоритетом має бути ефективне використання інтелектуального потенціалу. Саме освоєння інновацій є головною умовою забезпечення конкурентоспроможності нашої економіки, створення нових виробництв та робочих місць, особливо на Хмельниччині, замінюючи торговельні прилавки.

Так вийшло, що про таке явище в інноваційному процесі, як створення об'єднань інноваторів, ми почали замислюватися ще у вісімдесяті роки минулого сторіччя, коли Урядом тодішнього СРСР були поставлені амбітні завдання по прискореному технологічному розвитку оборонних галузей.

Так як ми в силу своїх виробничих і посадових обов'язків повинні були вирішувати ці завдання на, так би мовити, локальному рівні і в місцевому масштабі, первинний досвід, отриманий при цьому, допоміг, як нам здається, зрозуміти природу рушійних сил інноваційного процесу.

Кращому розумінню, як не дивно, сприяло і те, що один з нас, волею долі і обставин, виявився саме в силіконовій долині Каліфорнії, а другий продовжив роботу в галузі інноваційних технологій у Хмельницькому.

Нам вдалося зберегти наші традиції співпраці, і, оскільки тема розвитку інновацій нас продовжує цікавити, вважаємо для себе цікавим і важливим включитися в діалог з цього питання.

Для початку хотілося б внести ясність у причини виникнення силіконової долини саме в Каліфорнії. Чому то всі говорять і знають лише про Силіконову долину в Каліфорнії, але в США існують і ефективно діють ще багато аналогічних технологічних районів і центрів, найчастіше неформальних, що виникли в результаті приватної інноваційної комерційної ініціативи, як наприклад район навколо Массачусетського Технологічного інституту в околиці Бостона, район навколо містечка Болдер в штаті Колорадо і багато інших.

Ми не думаємо, що основною рушійною силою формування виробничої і комерційної структури, взаємозв'язків та фінансової інфраструктури силіконової долини були вигоди від використання вільних виробничих площ і ренти від їх оренди. Поштовх до розвитку дали тільки інноваційні ідеї та винаходи, створені в Каліфорнії і, в основному, створення на основі їх компанії «Інтел».

Потреби виробництва компанії «Інтел» і послужили поштовхом для створення таких технологічних грандів як компанія «Апплайд Матеріалс» і багатьох тисяч інших не лише в Каліфорнії, але і в інших штатах і країнах.

Так як в Хмельницькому йде мова про початок процесу організації подібності або прототипу силіконової долини, має сенс зупинитися на організаційних і комерційних інструментох, за допомогою яких можна зацікавити суспільство і забезпечити початок і розвиток цього процесу.


Перш за все про фінансові інструменти

Як вважає автор статті «Чи бути у Хмельницькому «силіконовій долині»?», первинне фінансування інновацій можна здійснити при використанні коштів, накопичених комерсантами, які займаються перепродажем на ринках товарів масового попиту, вироблених у країнах третього світу.

Важко собі уявити, що це реальний шлях, виходячи з багатьох причин, які не має сенс обговорювати, тому що це виведе нас від суті обговорюваного питання.

Виходячи з негативного досвіду (діяльність в 90-х роках в Україні Державного інноваційного фонду) опори на допомогу тільки державних джерел фінансування, відомо, що цей варіант тільки у винятково рідких випадках дійсно допомагає просуванню інновацій, а в більшості випадків, прийняття рішення про державне фінансування будь-якого проекту найчастіше є суб'єктивним і породжує допомогу, так званим «своїм проектам», які не завжди є найефективнішими.

Пропозиція автора статті щодо введення якихось зборів або податків на тих комерсантів, які зайняті сьогодні купівлею-продажем, також представляється нам позбавленим будь-якого сенсу через те, що незрозумілий і не прозорий шлях цих коштів до винахідників.

Якщо на шляху цих коштів бездушний і байдужний чиновник, то можна припустити, що до винахідника ці гроші не дійдуть, а осядуть в бездонних кишенях цих чиновників та й розподіл залишків тих коштів, які все таки дивом дійдуть до винахідників, навряд чи буде раціональним і породить ще один виток корупції, не приносячи ніякої користі для інноваційного процесу.

Як нам здається, механізм побудови базової системи для організації фінансування інноваційних проектів, можна побудувати, дійсно використовуючи реальний практичний досвід початківців високотехнологічних підприємств і компаній Силіконової долини. Найбільш ефективний і масовий варіант організації фінансування інноваційних проектів це інструмент який давно створений і успішно функціонує - це фондова біржа та її спеціальні інноваційні програми.

Як працює цей механізм в силіконовій долині і не тільки.

Наведемо приклад щодо можливих варіантів мобілізації фінансових коштів для розвитку проектів на біржі в США.

Старт-ап компанія, приблизно через рік від початку розвитку проекту, коли проект просунутий і розвинений настільки, що вже зрозумілий технологічний ефект і комерційний потенціал проекту, коли вже є патентний захист основних конструктивних і технологічних особливостей і переваг створеної в рамках проекту технології, відповідно з 504-м Федеральним законом США про біржу, готує Меморандум і виходить на біржу для мобілізації фінансових коштів для завершення проекту.

Відповідно до цього закону компанія, автор і власник проекту, має право випустити 1 мільйон акцій вартістю в 1 долар. Це означає, що для подальшого розвитку проекту компанія практично може мобілізувати 1 мільйон доларів.

Якщо після випуску акцій компанія має можливість повідомити про якісні зміни в оцінці ситуації, скажімо, якщо отримані хороші результати випробувань, укладені стратегічні договори, знайдені партнери, які можуть забезпечити комерційні переваги продукту компанії - ціна акцій починає рости і ті акції, які ще не продані, приносять компанії все більше і більше коштів для розвитку проекту.

Відомі випадки, коли вранці перед початком випробувань продукту, ціна акцій була 1 долар і 10 центів, а після обіду, коли був обнародуваний прес-реліз про успішні випробування, ціна акцій піднялася до 4 доларів і 75 центів (це приклад з реального випадку).

Така гра на біржі є дуже привабливою для дрібних інвесторів і навіть біржових спекулянтів, що істотно полегшує мобілізацію коштів.

Через рік компанія може знову повторити випуск акцій, зрозуміло, що це має сенс, якщо компанія прогресує у розвитку проекту і може представити переконливу інформацію про успіхи.

На Нью-Йоркській біржі діє ще 506 закон, який дозволяє залучити для успішних проектів вже досить великі кошти - більше 20 мільйонів доларів. Схожі умови є на біржах Німеччини, Франції, Бельгії, Великобританії та інших країн світу.

Як видно такий варіант фінансування виключає корупційний фактор, в ньому працює тільки принцип хоч жорсткого, але конкурентного відбору, що також змушує і інноваторів концентрувати свої зусилля, і в разі технологічного успіху, забезпечити за допомогою цього механізму і успіх фінансовий.

Ми не бачимо сьогодні, якихось серйозних принципових перешкод для реалізації такої системи фінансування в Хмельницькому, використовуючи міжнародні зв'язки, які можна побудувати, за наявності, як кажуть, доброї волі і хороших інноваційних ідей.


Конкурси для виявлення конкурентоспроможних інноваційних ідей

Головний ресурс для усіх інновацій це завжди творчо налаштована людина, винахідник. У Хмельницькому та області таких шукаючих, творчих людей тисячі.

У всіх творчих особистостей завжди є ідеї, над якими вони замислюються, над якими вони працюють і які чекають, як кажуть, свого часу.

Для того, що б більш точно уявити реальний інноваційний потенціал Хмельницького та області, доцільно підготувати та оголосити тематичний конкурс (конкурси) на кращі інноваційні ідеї та пропозиції.

Дуже корисно для розробки умов таких конкурсів і для участі в роботі журі конкурсів запросити фахівців з комерціалізації інновацій з США, наприклад з одного з кращих в цьому напрямку Чиказького університету (до речі, фахівці цього університету вже звернулися з такого роду пропозиціями і необхідна інформація про них є у Ярослава Ващука).

Якщо на конкурс буде представлено 450 - 500 проектів і за результатами таких конкурсів буде відібрано по області 25-30 проектів, то вже це і може стати початком формування інноваційного центру.


Використання кооперації і співробітництва

Що, на думку авторів цієї статті, вже зараз реально можна зробити, що б активізувати інноваційний процес? (У той час поки йдуть суперечки та обмін думками про інновації в Хмельницькому).

Такий інструмент також існує і це компанії, так званого, Технологічного трансферу, призначення і мета яких обмін технологіями між країнами та впровадження інновацій саме в місці, де це впровадження буде виправдано і технологічно і економічно.

Форма організації співпраці між компанією Технологічного трансферу і Хмельницькими фінансовими комерційними підприємствами, науково-дослідними та проектно-технологічними інститутами, а також приватними особами, котрі мають право на інтелектуальну власність у вигляді проектів, винаходів, технологій, промислових зразків, оригінальних ідей, комерційних інновацій та інтегративних організаційно-технологічних рішень, може бути досить різноманітною.

Будь-яка Компанія технологічного трансферу (надалі по тексту КТТ), як правило, пропонує наступні варіанти співпраці з метою просування на ринки промислово розвинених і країн, що розвиваються, інтелектуальних продуктів, наприклад, створених у Хмельницькому:

1. Створення спільних старт-ап компаній для подальшого просування і реалізації проектів. Компанія формується на базі ідей, проектів, закінчених або, що знаходяться в стадії завершення, розробок, що не відносяться до категорії спеціальних. Структура кожної компанії визначається індивідуально для кожного проекту, при цьому КТТ забезпечує комерційну та організаційну частини проекту, включаючи інвестиційну стратегію і патентно-ліцензійну стратегію.

2. Реструктуризацію інтелектуальної власності Хмельницьких винахідників за допомогою створення нових захисних механізмів, включаючи оформлення на базі існуючих захисних документів нових, в тому числі і інтегративних, сполучуваних з захисними механізмами, які перебувають у власності КТТ або третьої зацікавленої сторони, яка частіше за все, представлена компанією-інвестором.

3. Підготовку пакетів інтелектуальної власності до реалізації, в тому числі і експертну оцінку рівня комерційної значимості пакета. Підготовку стратегії патентно-ліцензійної захисту індивідуально для кожного пакета інтелектуальної власності, узгодження спільних дій з патентного або будь-якого іншого еквівалентного захисту інтелектуальної власності.

4. Пошук інвесторів для запропонованих хмельничанам-винахідниками технічних рішень, проектів, нових технологій, матеріалів та інших форм об'єктів інтелектуальної власності, підготовку бізнес планів, пошук стратегічних партнерів.

5. Підготовку до розміщення в Хмельницькому замовлень на розробку об'єктів інтелектуальної власності. Спільне формулювання вихідних технічних вимог і підготовку технічних завдань на об'єкти інтелектуальної власності, спільне формування робочих груп для виконання робіт.

6. Підготовку замовлень на розробку об'єктів інтелектуальної власності, пошук в Хмельницькому виконавців, формування робочих груп, організація фінансування, пошук стратегічних партнерів.

7. Створення в Хмельницькому технологічних інкубаторів та супровід проектів з цих інкубаторів до узгоджених етапів реалізації. Пошук приватних інвесторів для проектів у технологічних інкубаторах, організація в Хмельницькому і в Хмельницькій області пошуку і селекції ідей і проектів, які можуть стати основою для формування старт-ап компанії.

8. Підготовку для ринку США і Європи, а можливо і Південно-східної Азії та Індії, проспектів про наявність розроблених у Хмельницькому та області готових до реалізації комплектів автоматизованих технологічних комплексів для роботизованого виробництва товарів масового попиту.

9. Створення спільних робочих груп для впровадження в Україні роботизованих технологічних комплексів виробництва товарів масового попиту. Це дуже важливо, що б не тільки перепродувати вироблене в інших країнах, але й, застосовуючи автоматизовані та роботизовані системи, виробляти товари масового попиту, а не везти їх з Туреччини і підтримувати свого виробника, а не чужоземного; крім того, це якраз можливість створити з тих інженерів, які живуть в Хмельницькому і області багато невеликих машинобудівних компаній, які і формують інфраструктуру сьогоднішньої силіконової долини.

10. Підготовку для ринку Хмельницької області і всієї України, проспектів про наявність готових до реалізації комплектів дизайнерської, технологічної та загальної техніко-комерційної документації на виробництво товарів масового споживання (по всіх категоріях споживчого кошика, включаючи одяг, взуття, меблі, продукти харчування всіх категорій, спортивний інвентар та спортивні одяг та взуття, інструменти та спеціальне обладнання для непромислового застосування тощо); підготовку необхідної документації для організації в Україні виробництва зазначених продуктів, організація фінансового супроводу по всіх варіантах зазначених видів співробітництва.


Значення інноваційних ідей у сільському господарстві для прототипу силіконової долини в Хмельницькому

Структурна перебудова економiки передбачує корегування iнновацiйної діяльності: враховуючи обмеженість коштів підприємств і бюджету, які можна використати на розвиток економіки області і окремих її галузей, необхідно розвивати і стимулювати інноваційні процеси, як сьогодні, так і на перспективу в тих секторах ринку де є сенс одержати позитивний результат в конкурентній боротьбі з розвинутими державами світу. Для нашої області це перш за все сільське господарство, харчова та переробна промисловість, а також виробництво будівельних матеріалів, легка промисловість. Вкладати інноваційні кошти в зв’язку з їх обмеженістю і скороченими строками впровадження в інші галузі сенсу немає.

Багато експертів з прогнозування (фьючерісти) вважають продовольчу проблему найгострішою з проблем, що стоять перед світовим співтовариством.

Насправді у світі залишилося не так багато місць, в яких ефективно і прогнозовано може вестися сільськогосподарське виробництво і, що базується на ньому, ефективне виробництво продуктів харчування.

Як представляється можливим для Хмельницької області місця, в якому ще збереглися унікальні природні умови, максимально пристосовані для сільськогосподарського виробництва, де живуть і працюють носії найціннішого професійного історичного досвіду в сільськогосподарському виробництві, найбільш відповідним може стати біотехнологічний інноваційний центр.

Такий центр буде не субпідрядником зарубіжних фірм, які з метою отримання можливості при низьких витратах мати високоосвічених, кваліфікованих, працьовитих і талановитих співробітників, шукають партнерів в Україні, в тому числі і в Хмельницькому, а буде сам розробляти високотехнологічні біологічні продукти.

У такому центрі основну увагу буде приділено ефективній переробці сільськогосподарської і тваринницької сировини на базі найсучасніших технологій.

Як приклад для ймовірного впровадження, можна навести, винайдену в компанії «International Environmental Technologies, Inc» (США) нову комплексну технологію безвідходної переробки курячих яєць, результатом якої може стати кілька кінцевих високотехнологічних біопродуктів - яєчне масло повністю очищене від білка, альфа-лицитин з високим ступенем чистоти, лізоцим без будь-яких хімічних добавок, суперчистий альбумін і, нарешті, полівітаміни - каротиноїди, основний компонент біологічно-активних кремів і натуральних харчових композитів.

Вартість таких продуктів на світовому ринку дуже велика і запровадивши таку технологію біологічний центр високих технологій і разом з ним Хмельницький отримує п'ять найцінніших експортних продуктів.

Крім того ці матеріали можуть дозволити організовувати виробництво надчистого дитячого харчування - лізоцим чудовий натуральний консервант, виробництво миючих засобів, натуральних харчових добавок і багато іншого.

При цьому треба відзначити, що сировина є на місці і вартість технологічного обладнання порівняно невелика, так що таке виробництво і розробку технології можливо здійснити при відносно невеликих витратах на невеликих, комерційно мобільних підприємствах.


Чому силіконова долина?

Назва силіконова долина виникло від англійської транскрипції назви кремнію, який використовується як основний матеріал для виготовлення мікросхем в так званих напівпровідникових технологіях.

Зрозуміло, якщо в Хмельницькому організують інноваційний центр, то навряд чи, навіть за наявності самих перспективних і передових технологічних ідей, він зможе хоч якось конкурувати з уже сьогодні існуючими і постійно прогресуючими підприємствами, які використовують кремнієві заготовки в силіконовій долині.

Разом з тим, явна сільськогосподарська спрямованість можливих інновацій, область в якій у Хмельницьких інновацій є потенційні переваги, ймовірні комерційні та технологічні переваги в ефективному і безвідходному виробництві продуктів харчування, всілякі варіації біотехнологій, можуть дати інше, більш відповідну назву для такого інноваційного центру.

До речі, в Південному Сан Франциско і в районі Сан Дієго (усі Каліфорнія) вже існують технологічні парки біотехнологій, яким поки що не знайшли такої помітної назви, як силіконова долина, але які за своєю значимістю можуть бути прирівняні до неї.

У кінцевому рахунку, справа не в назві, а по суті, і найближче майбутнє покаже що і як.


Як оцінити вплив наукових і дослідницьких кадрів на розвиток інноваційного процесу

Автор статті наводить цікаві цифри про кількість докторів і кандидатів наук тільки в Хмельницькому Національному Технічному Університеті і ці цифри кількісно вражають, але, на жаль, не більше того.

Де якісний ефект від інновацій цих учених? Цілком можливо, що немає достатньої інформації про це, існуючі інноваційні ідеї перебувають у стадії формулювання та розвитку, в будь-якому випадку, на жаль, будь-якого істотного впливу на інноваційний процес і інноваційну ініціативу як то не помічено.

Питання ефективного використання та розвитку величезного науково-технічного потенціалу вчених і викладачів - це тема окремого дослідження і після ознайомлення з реакцією на цю статтю від читачів, у разі виникнення інтересу, ми спробуємо висвітлити і цей, надзвичайно цікаве питання, на підставі досвіду взаємодії з ученими та викладачами університету Берклі (Каліфорнія знову!).


Хто може реально допомогти у підготовці та розвитку ідеї створення регіонального інноваційного центру в Хмельницькому?

Зрозуміло, що створення такого центру, вимагає глибокого вивчення і аналізу того позитивного досвіду, який накопичений в різних країнах, при організації та функціонуванні інноваційних структур.

Представляється реальним і найбільш корисним, співпраця з вихідцями з України та Хмельницького, які пройшли через інноваційні структури в інших країнах і мають позитивний досвід у реалізації проектів у рамках інноваційних формувань.

Спілкування з ними може бути найбільш ефективним, так як немає мовного бар'єру і технічна та освітньо-професійна ментальність одна і та ж.


А може спочатку технологічний інкубатор?

Для організації технологічних інкубаторів в Україні і в Хмельницькому зокрема, є всі необхідні умови і передумови.

Працюють тисячі кваліфікованих фахівців, за роки стійкої роботи підприємств військово-промислового комплексу накопичений величезний виробничо-технічний досвід, протягом багатьох років виховувалися інженерні кадри, рівень фахової експертизи яких знаходиться на піку вимог до ініціювання інновативних технічних рішень.

В Україні накопичений унікальний досвід сільськогосподарського виробництва, що в поєднанні з особливими, що не мають ніяких аналогів в світі, природними умовами (тільки один приклад - знаменитий український чорнозем) створюють передумови для створення сільськогосподарських і переробних підприємств з найвищим рівнем ефективності і прибутковості.

Звичайно відразу охопити всю Україні мережею технологічних інкубаторів неможливо та й не доцільно, тому що при всій своїй технічної та комерційної революційності, створення високоефективних технологічних інкубаторів все таки еволюційний процес, але створення такого інкубатора в Хмельницькому, представляється абсолютно реальним.

Організацію перших кроків у становленні технологічних інкубаторів в Хмельницькому представляється можливим і доцільним вести в такій послідовності:

  • В першу чергу, спираючись на думку фахівців області та Хмельницького, необхідно визначити таку область технології, в якій сукупний науковий, комерційний і історично сформований потенціал Хмельниччини найбільш високий і конкурентоспроможний;
  • Робити будь-які передчасні і випереджальні прогнози й здогадки не має сенсу, і як нам представляється самим правильним, треба оголосити конкурси на кращий технологічний проект у всіх сферах виробництва, в першу чергу сільськогосподарського, у всіх районах Хмельницької області. Для оцінки технічного і комерційного рівня запропонованих проектів, доцільно сформувати умови конкурсів та експертну групу, в яку дуже корисно запросити - для першого етапу оцінки - фахівців з комерціалізації інноваційних рішень з США (як зазначалося вище, охочі брати участь в цьому вже з'явилися), і на другому етапі оцінки, коли будуть відібрані найбільш перспективні проекти, залучити до оцінки запропонованих та відібраних проектів - представників різних інвестиційних фондів, в першу чергу тих, які мають досвід в роботі на інноваційному інвестиційному полі (деякі з них попередньо ознайомлені з ідеєю організації технологічних інкубаторів в Україну, виявили до цього попередній інтерес і знають, як кажуть, що вони хочуть і що для цього треба зробити).

У пропозиції, поле діяльності технологічної теплиці (або інкубатора), яка організовується в одному з регіонів України, а саме у Хмельницькій області, розділене на роботу в Хмельницькій області і на міжнародне співробітництво.

У схемі роботи на ринку нових технологій в Хмельницькій області і в Хмельницькому для авторів або ініціаторів проекту пропонується наступна послідовність організаційно-технічних стадій його формування (за умови, що технологічний інкубатор вже буде відкритий):

1. Ініціатор проекту або автор ідеї, готує необхідні інформаційні та технічні документи і знаходить первинного приватного або будь-якого іншого інвестора на суму не менше 50 тисяч доларів. У випадку, якщо автори або ініціатори затрудняються у пошуку, має сенс звернутися в компанію «International Environmental Technologies, Inc», яка знаходиться в Сан-Франциско, Каліфорнія, через офіс Ярослава Ващука.

2. Отримавши першого приватного інвестора, автори інновації, цілком можливо разом з інвестором чи повноважним представником інвестора, приходять в технологічний інкубатор, в якому на певних стандартних умовах, розроблених в технологічному інкубаторі, організується проект і на його базі - нова інноваційна компанія.

Тепер має сенс коротко зупинитися на цих стандартних (для цього технологічного інкубатора) умовах.

За аналогією з існуючим досвідом, інвестиції в нову компанію, повинні включати приватні інвестиції (в обсязі приблизно 50 тисяч доларів, але це необхідний мінімум, а приватні інвестиції можуть бути і більш вагомими у разі, якщо у приватного інвестора є повна впевненість у проекті).

Решта необхідних для реалізації проекту коштів, надає технологічний інкубатор (це, як вже визначено з практики, приблизно 400 тисяч доларів).

Є багато випадків, коли провідні банки Німеччини, наприклад Дойче Банк, після ознайомлення з тематикою інноваційного центру, викуповують право на інвестування проектів, тому що як видно, чим привабливіші ідея і проект, тим більше шансів отримати інвестора після перших кроків по реалізації проекту.

І приватний інвестор і інкубатор не вносять всі кошти відразу - спочатку компанія отримує аванс в обсязі 10% від повної суми інвестицій і в міру просування проекту, за умови повного і успішного виконання запланованих етапів, вносяться кошти, відповідні вартості кожного етапу. Таким чином інвестори страхують себе від будь-яких невдач або помилок технологічного характеру в ході проекту, так як при виникненні помилок і проблем, наступний фінансовий транш здійснюється тільки після усунення помилок і тільки при позитивних результатах етапу проекту.

Як розподіляються акції компанії?

При організації компанії автори проекту отримують 50% акцій, приватний інвестор, який вніс 50 тисяч доларів - 15% акцій і інші акції (35%) розподіляються між технологічним інкубатором (25%) та співробітниками компанії, які внесли найбільший внесок у реалізацію проекту (10% ).

Повернення коштів здійснюється після отримання першого прибутку від реалізації проекту і не більше ніж 5% від прибутку на рік. У разі невдачі і неможливості отримати комерційний прибуток від проекту, кошти, вкладені в нього не повертаються.

Природно для залучення інвесторів, державні та урядові структури повинні знайти відповідні стимули, найвагомішим з яких, має бути звільнення нової компанії від податків на прибуток протягом хоча б 10 років, після отримання першого прибутку.

Все вищесказане, звісно, тільки припущення, і, в реальності можуть виникнути й інші варіанти організації і реалізації інноваційного проекту. Тепер припустимо, що проект виявився вдалим і економічно ефективним. У цьому випадку виникають додаткові можливості його комерційної реалізації. Це стосується варіантів виходу з проектом на зовнішні ринки і, знову таки за вдалого і успішному збігу обставин, виведення компанії на фондові біржі та ринки США або Європейських країн.

Про те як це можна здійснити в рамках існуючих законів і умов в нашій наступній статті.


Хто може стати партнером в організації технологічних інкубаторів в Хмельницькому та області?

Природно найважливіший і головний партнер - це люди, фахівці, ініціатори інноваційних ідей і проектів.

Другий необхідний і теж дуже важливий партнер і почасти організатор - це урядові органи, органи місцевого самоврядування, обласні та районні адміністрації і, можливо, і законодавчі органи.

Третій професійний партнер - це фахівці з патентних питань, професійні патентні адвокати і патентні повірені.

Четвертий партнер - це органи та лабораторії по стандартизації, контрольно-вимірювальні лабораторії, органи контрою безпеки праці і т.п.

П'ятий партнер - це академічні та галузеві науково-дослідні інститути, навчальні вищі та середні спеціальні університети та інститути.

Шостий партнер - базові підприємства промисловості, які зберегли своє виробництво і утрималися на ринку, наприклад, об'єднання «Новатор».

Сьомий партнер, по видимому ще не існує реально, але це дуже важливий партнер, це інвестиційні венчурні фонди та інші інвестиційні інститути, які повинні виникнути в результаті певних законодавчих стимулів і системи фінансових і податкових преференцій. У період, поки сьомий партнер знаходиться в стадії організації та формування, є передумови залучення до сформульованого партнерству аналогічних венчурних фондів і приватних незалежних інвесторів з-за кордону.

джерело: «Подільські Вісті», №9 2011р.
корисний матеріал? Натисніть:

групи: Інноваційна діяльність; Подільська інформація
теги: наука




інші статті...
© Ярослав Ващук, 2003-2011
при використанні будь-яких матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове
[pageinfo]
сайты Хмельницкого bigmir)net TOP 100