1. К какой категории интеллектуальной собственности относится проектно-сметная документация на строительство многоквартирного жилого дома ? Какими документами могут быть установлены права на этот объект интеллект. собственности ? Каким образом можно защитить такую собственность от недобросовестной конкуренции ?
Олег. Киев

Проектно-кошторисна документація є продуктом інтелектуальної творчої праці, становить об’єкт права інтелектуальної власності (так звані «безпатентні об’єкти промислової власності»), а відносини щодо її придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним законодавством, а саме ЗУ «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 року №3322-XII.

Науково-технічна інформація охоплює отримувані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності результати, зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

Підставою виникнення права власності на науково-технічну інформацію є створення науково-технічної інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання договору про створення науково-технічної інформації; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи.

Передача НТІ власником споживачу здійснюється на договірній основі.

Споживач науково-технічної інформації несе відповідальність за дотримання прав власника цієї інформації. Він не має права передачі одержаної науково-технічної інформації третій особі, якщо це не обумовлено договором між власником і споживачем науково-технічної інформації

2. Только я не совсем понял почему проектно-конструкторная документация является объектом промышленной собственности. Ведь по вашей классификации (статья на сайте) она может быть либо объектом научно технической информации (3 группа ОИС) либо ноу-хау (6 группа). Когда проектно-конструкторная документация может быть отнесена именно к этим группам?
Олег

Классификационная схема, на которую Вы ссылаетесь, разработана мною лет 5 назад. В этом году я предлагаю новою классификацию объектов интеллектуальной собственности. Но это не принципиально, Вы можете встретить и другие классификации, нелишенные логики и рациональности. К ноу-хау отнести ПКД возможно лишь когда она является коммерческой тайной. Под коммерческой тайной предприятия понимаются сведения, связанные с производством, технологической информацией, управлением, финансами и другой деятельностью предприятия, не являющиеся государственной тайной, разглашение (передача, утечка) которых может причинять ущерб его интересам. Коммерческая тайна имеет следующие, присущие только ему, отличительные признаки. А именно:
1) предмет коммерческой тайны;
2) субъект коммерческой тайны;
3) запрет разглашения сведений, составляющих коммерческую тайну;
4) наличие ущерба и неблагоприятных последствий для лица, причинившего ущерб владельцу коммерческой тайны.
Правовая защита коммерческой тайны осуществляется в соответствии с гл.4 ЗУ «Про захист від надобросовісної конкуренції» (http://patent.km.ua/ukr/pages/i152).

3. Читала Вашу статью в «Интелектуальной собственности» о научном открытии. Вопрос: можно ли будет сразу же с 1-го января 2004 года подавать заявку на регистрацию авторского права на научное открытие? Татьяна

Внесення питання правового захисту наукового відкриття в ЦК це перший крок на довгому шляху. Наступні — в законі і підзаконних актах визначення порядку кваліфікації, реєстрації і механізму правового захисту цього об’єкта інтелектуальної власності. На мою думку це буде не скоро: для уряду України сьогодні це не актуально (в його олігархічних задачах такої проблеми немає), а завтра буде запізно (академіки Літвіни, Табачники та Медведчуки працюють не над науковими відкриттями).

4. Научные открытия — как эффективно защитить свой приоритет? Как и с кем внедрить и получить диведенды (финансовую отдачу от научной работы) от изобретений, открытий. Есть ли на Украине деловые люди (фирмы) занимающиеся отсевом и внедрением перспективных разаботок, запатентованых или звфиксированных иным образом? Евпатория. Денис

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Найбільш дійовий метод захисту пріоритету – відкрита публікація статті про наукове відкриття (можна зареєструвати авторське право на наукову статтю в ДААСП). На сьогодні в українському законодавстві зафіксовано лише право на авторство: автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву.

5. Подскажите пожалуйста. Учасники нашего предприятия желают внести в уставный фонд проект строительства как объект интеллектуальной собственности. Каким образом оценить данный проект, необходима ли регистрация проекта в государственных органах? Киев.

Проект будівництва відноситься до групи об’єктів інтелектуальної власності – „науково-технічна інформація” і правовий захист його здійснюється відповідно до ЗУ „Про науково-технічну інформацію”. Реєстрація не є обов’язковою. Оцінку можете здійснити самі, або через професійного оцінника (див. статтю).

6. Как защитить чертёж от неправомерного использования контрагентами предприятия в личных целях. Харьков. Елена

Закони України «Про науково-технічну інформацію» і «Про авторське право і суміжні права» охороняють особисті немайнові права і майнові права авторів, пов’язані із створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва. Ст.8 — креслення і технічна документація, які закон, у випадку виконання автором службових обов’язків відповідно до трудового договору чи на підставі цивільно-правового договору, визнає службовим твором. Роботодавець купує (за заробітну плату чи за оплату по договору) у автора твору виключні майнові права на твір. Особисте немайнове право залишається за автором твору. В законі передбачено при використанні службового твору його автор, крім заробітної плати, має право на виплату авторської винагороди. До речі розмір якої не може бути меншою за мінімальні суми, встановлені КМУ (постанова №72, 2003 року). Необхідно зазначити, що умови договору, які погіршують становище автора порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, а також умови, що обмежують права автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему, є недійсними. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке його оформлення. УААСП не теперішній час здійснив 153 державні реєстрації авторського права на креслення та технічну документацію і не має жодного звернення авторів за захистом своїх порушених прав на креслення та технічну документацію.

7. Чи може бути раціоналізаторською пропозицією інформаційна технологія, її елемент ( и ) ? КИЇВ. Борис

Відповідно ст..481 до ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (від 16.01.2003 № 435-IV набирав чинності з 1 січня 2004 року) раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

8. Наша дружественная организация разработала новый ГОСТ … Мы хотим использовать его в своем производстве. Они не возражают против этого. НУжно ли составлять какой-либо договор по этому поводу или хватит от них простого письменного подтверждения что они не возражают о том, что бы мы использовали данный ГОСТ. Сімферополь. Віталій

Ст. 10 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» вказує, що державні стандарти (ДСТУ) не є об’єктом авторського права. Скоріше всього мова ведеться не про «ГОСТ» — державний стандарт, а про ТУ — технічні умови. ЗУ «Про стандартизацію» 17.05.2001 N 2408-III: «Технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом». П.5 ст. 7 Декрету «Про стандартизацію і сертифікацію» передбачено, що «майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили». Відповідно до ЗУ «Про науково-технічну інформацію» передача права на використання науково-технічної інформації здійснюється на підставі договору (додається).

9. МЫ перекупае небольшое частное производство по переработке картофеля. Владелец имеет разработанные им технологические условия, инструкцию и оборудование; как и какие документы необходимо оформить, чтобы правильно передать все права на производство? В отделе стандартизации сказали, что достаточно только двухстороннего договора! Можете подсказать, в каком Законе это оговаривается? Есть ли какие — то особенности, которые необходимо учесть при переоформлении документов, договоров, чтобы в последствии не возникло проблем? Евгений. Мукачево

Передачу матеріальних об’єктів здійснити відповідно до договору купівлі-продажу. Нематеріальні об’єкти (інтелектуальна власність — ТУ, інструкція, конструкторська і технологічна документація та ін.) передаються відповідно до договору передачі науково-технічної продукції (додається), при цьому необхідно керуватися ЗУ «Про науково-технічну інформацію». Передача права на торговельні марки (знаки) та винаходи здійснюється відповідно до окремо заключенних договорів з обов’язковою реєстрацією їх в Державному департаменті інтелектуальної власності.

10 Кто имеет право квалифицировать предложение как рационализаторское? Что делать если документ, подтверждающий авторские права не соответствует установленному законом образцу.

Рішення про кваліфікацію пропозиції раціоналізаторською приймає керівник підприємства (установи, організації) до сфери діяльності якої відноситься дана пропозиція, або інша посадова особа, яка уповноважена керівником кваліфікувати пропозиції. Оскаржити в суді таке рішення не можна. Законом зразок охороного документа нп р/п не установлений. Форма та зміст свідоцтва про раціоналізаторську пропозицію визначаються Положенням про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, затвердженим наказом Держпатенту України від 22 серпня 1995 N 129 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 вересня 1995 року за N 323/859. Складання, подання та розгляд заяви про раціоналізаторську пропозицію здійснюються згідно з Указом Президента України «Про Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні» від 18 вересня 1992 року N 479/92 зі змінами, унесеними згідно з Указами Президента України від 22 жовтня 1993 року N 477/93 та від 22 червня 1994 року N 324/94 та Методичими рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, зат. наказом Держпатенту від 27.08.1995 № 131.