Заступник голови Вищого господарського суду Віктор Москаленко представив проект рекомендацій президії ВГСУ щодо практики призначення судової експертизи у справах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності.

Проект рекомендацій, витяг з якого публікує Юридична газета (№ 1(37) від 07.02.2005), зокрема, передбачає, що «судова експертиза повинна призначатися тільки для встановлення даних, що входять до предмету доказування у справі і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм», а «господарські суди не повинні порушувати перед судовим експертом питання суто правового характеру».

За інформацією газети, під час семінару «кандидат юридичних наук, професор Міжнародного Соломонового університету Віктор Жуков, полемізуючи з директором НДЦСЕІВ Петром Крайнєвим, стверджував, що «в Україні на державному рівні почалося не зовсім правильне формування судової експертизи у сфері інтелектуальної власності». На думку пана Жукова, наказом Мін’юсту від 17 січня 2002 року № 4/5 (яким визначено перелік основних видів судових експертиз, в т.ч. експертиза, пов’язана з охороною прав інтелектуальної власності — ред.) фактично було узаконено нове правове явище в судовій практиці, за яким суди, по суті, вже можуть ставити правові питання перед судовими експертами.

«Більше того, з-поміж переліку судових експертів, затверджених Мін’юстом та рекомендованих ВГСУ до залучення до справ, є особи, які мають право водити дослідження усіх видів експертної спеціальності. На думку Віктора Жукова, це свідчить про те, що, по суті, ми маємо експертів, які допомагають суду зсовувати не питання спеціальних знань, а правові питання…» — передає слова професора «Юридична газета».

Петро Крайнєв, за даними газети, наголошував на тому, що даний тип експертиз лише «пов’язаний» з охороною прав, а також заперечував проти перегляду вже сформованого переліку судових експертів, вказуючи на те, що суддя в будь-який момент може запросити поряд із судовим експертом і більш «вузького» та обізнаного фахівця в тій чи іншій галузі».

ТОВ «АСПЕКТ»