У наших законах, виявляється, дотепер не прописано, скільки повинний одержувати автор за свій винахід і кому належать право на відкриття, зроблені за бюджетні гроші.

Про це повідомив «Відомостям» директор центра інтелектуальної власності і передачі технологій НАН України Юрій Капіца. У числі фахівців із захисту інтелектуальної власності з Німеччини, Японії, Франції, Великобританії, країн СНД він брав участь у семінарі, присвяченому підтримці винахідництва в Україні, що відбувся в столиці.

Визначення суми винагороди винахідникові віддано нині на відкуп договорові, що автор укладає з організацією, у якій працює, розвиває думку Юрій Михайлович. Але фокус у тім, що він, як правило, є найманим робітником, людиною підневільною. Тому неодмінно потрібно установити мінімум авторської винагороди, виплачуваної за винахід.

- Ми ж не пишемо в законі, що зарплата визначається за домовленістю з роботодавцем, а установлюємо визначений мінімум, — пояснює директор центру. — Чому ж з винахідниками повинне бути інакше? У світі такий мінімум уже давно визначений.

Юрій Капіца стверджує, що і наша система поділу прав на винаходи, створені за державний рахунок, теж не витримує критики.

- Зараз ми готуємо кілька законопроектів з метою прояснити спірні моменти, — говорить наш співрозмовник. — Схема, прийнята за рубежем, така: якщо винахід стосується, приміром, нацбезпеки, права на нього одержує держава. А в інших випадках — або автор, або організація, у якій він працює, за умови виплати йому обов’язкової винагороди. У нас же правами найчастіше заволодіває відомство, що не має можливостей упровадити винахід в життя. Тому десятки гарних ідей лежать, як говориться, під сукном.

Джерело: «Киевские ведомости»