Що ж доброго в тому, що в рекламі торговельні марки (логотипи) будуть даватися винятково в первозданному вигляді, мовою оригіналу?

По-перше, вітчизняні споживачі не будуть шарахатися від неапетитних в українській транслітерації назв імпортних товарів, до прикладу, шоколадних батончиків «віспа» або мінералки «блю вота».

По-друге, власники торговельних марок не будуть побоюватися, що в результаті перекладу на українську, їхні бренди втратять розпізнавальну здатність і не будуть пізнавані.

По-третє, що важливіше, національне законодавство приведене у відповідність як у всередині держави так і з міжнародними стандартами. Зокрема, з Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, Цивільним кодексом України і нормами Паризької конвенції про охорону промислової власності, що встановлюють, що торговельна марка, належним чином зареєстрована в любій з 164 країн Паризького Союзу (а Україна належить до їхнього числа), у такому ж виді використовується і охороняється.

В-четвертих, таким чином, наша країна зробила важливий крок на шляху приєднання до Світової організації торгівлі. Нагадаємо, Україна має намір стати членом СОТ вже цього року.