Японський виробник електронної техніки Toshiba погодився заплатити своєму колишньому співробітнику 87 млн йєн (близько $ 760 тис) для залагодження спору про виплату неадекватної винагороди за винаходи.

63-річний Фуджіо Масуока (Fujio Masuoka), нині професор університету, стверджував, що у 1980 та 1987 роках розробив два види флеш-пам’яті, завдяки чому компанія отримала 42 патенти. Мікросхеми флеш-пам’яті використовуються для зберігання інформації у мобільних телефонах та іншому обладнанні.

У своєму позові, поданому у 2004 році, Ф. Місуока вимагав від корпорації 1 млрд йєн (понад $ 9 млн) — одну двадцяту від прибутку, яку, на якого думку, отримала компанія завдяки роялті та продажу технології для карт флеш-пам’яті.

Місуока був незадоволений тим, що при виході на пенсію Toshiba додатково виплатила йому як винагороду тільки 6 млн йєн (приблизно $ 50 тис)

Проте Toshiba наполягала, що значний внесок у розробку зазначеної технології зробили й інші співробітники корпорації.

Згідно із заявою промислового гіганта, 27 липня корпорація досягнула з винахідником мирової угоди відповідно до рекомендацій районного суду Токіо.

Компанія заявила, що високо оцінює «суттєвий рівень врахування у рекомендаціях суду політики та аргументів Toshiba стосовно компенсації найманим працівникам за їхні винаходи».

Винахідник також виявився задоволений умовами мирової: «Сума видається не надто задовільною, якщо порівнювати з тим, що я вимагав. Однак, враховуючи, що спочатку я отримав як винагороду лише 6 млн — це великий крок вперед», цитує його слова Associated Press.

«Суд допоміг встановити систему заохочення винахідників», — сказав Ф. Місуока, — «Після того як я подав позов, дедалі більше японських компаній почали вище цінувати інженерів». «Правильне ставлення до інженерів може допомогти розвитку японської промисловості», додав Ф.Місуока.

Позов Ф. Місуоки був один з багатьох позовів японських винахідників, які звинувачували місцеві компанії, що роблять акцент на командній праці, у недостатній винагороді за особистий внесок в інновації.

Як відзначає Managing IP, в основі справи Ф. Місуоки лежить стаття 35 Патентного закону Японії, яка надає винахіднику, що працює за наймом, право запатентувати будь-який винахід, а роботодавцю — невиключну ліцензію на його використання. До внесення у 2005 році змін до згаданого закону, частина 3 статті 35 просто передбачала право найманих працівників на «адекватну винагороду».

Проте винаходи, що були визнані за винахідником до 1 квітня 2005 року, в тому числі і згадані винаходи Ф. Місуока, підпадають під дію старої редакції статі 35.

Tаке нечітке формулювання, як відзначає видання, часто призводило до судових спорів.

Так, у 2004 році районний суд Токіо наказав хімічній компанії Nichia для компенсації за отримання прав на технологію блакитних світлодіодів колишнього співробітника компанії, винахідника Шуджі Накамура (Shuji Nakamura), виплатити останньому 20 млрд йєн ($ 175 млн). Пізніше у цій справі було досягнуто мирової угоди ціною 840 млн йєн ($ 7,3 млн.)

Маркіян Перетятко, «Інтелектуальна власність»