Фірма А за договором доручила фірмі Б провести науково-дослідні та експериментально-конструкторські роботи, щоб вирішити конкретну технічну проблему. За умовами договору усі права на результати цієї роботи, у тому числі право на одержання патенту, належали замовникові. Співробітники Х и В, що працюють у фірмі Б, провели обумовлені в договорі роботи, у результаті чого вийшов винахід. Патентовласником, відповідно до договору, стала фірма А. Звідси виникає ряд питань:

• Чи є такий винахід службовим відповідно до ст. 429 ЦКУ (з огляду на, що фірма Б дала конкретне завдання своїм працівникам Х и В на створення винаходу за умовами договору з фірмою А)?
• Хто повинен виплачувати авторам винаходу Х и В винагороду за його створення (фірма А, фірма Б або ніхто не повинен)?
1. Чи належна буде фірма А виплачувати авторам винаходу винагороду за його використання в плині терміну дії патенту?

Ст. 429 ЦКУ регулюються права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору: «Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором».

Зазначена ситуація регулюється ст.430 (права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням). Згідно цієї статті «майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором». При цьому згідно п.1 цієї ст.430 «Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт.

У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник». Законодавство передбачає права підрядника на одержання патенту, а не замовника, як у випадку, що цікавить Вас. Однак думаю, що відносно авторської винагороди суть не міняється й можна розглядати в обох випадках (одержання патенту замовником або підрядником) посилання на відповідні пункти ЦКУ відносно авторської винагороди, як взаємини автора й патентовласника. У Вашім випадку патентовласником є замовник — фірма А. Право авторства належить працівникові (авторові). Виходить, у патенті, отриманому фірмою А, будуть зазначені автори, що працюють у фірмі В. Іншого бути не може, тому що при включенні в число авторів працівників фірми А, що не приймали творчої участі в створенні патенту, останній згодом може бути анульований по даній підставі.

Далі, працівник (автор) має право на винагороду. Якщо в договорі між фірмами А и В не було врегульоване дане питання (хто з них буде платити винагороду авторам), то платити винагороду повинен власник патенту — фірма А, що використовує патент і одержує прибуток (дохід) від його використання. У той же час, доцільно й логічно було врегулювати дане питання (про те, хто буде платити винагороду — фірма А або В) у договорі між цими фірмами, тому що явно недостатньо просто вказати в договорі, що право на одержання патенту належить замовникові. Відповідно до ж договору це може бути як фірма А, так і фірма В, які домовляються про взаєморозрахунки між собою відносно виплат авторської винагороди.