Вважаю, що в першому випадку фіз. особа-ліцензіар (власник патенту) буде платити прибутковий податок, а юридична особа-ліцензіат буде платити податки в звичайному порядку відповідно до встановленої для нього схемою оподаткування (від доходу або від прибутку). Безумовно, юридична особа-ліцензіат може врахувати ці витрати (ліцензійні платежі у вигляді роялті або паушальних), відносячи їх на вартість виробленої за патентом продукції.
Аналогічно, у другому випадку, якщо юридична особа-ліцензіар (патентовласник) надає ліцензію іншій юр.особи (ліцензіату), перше отримує доходи від продажу ліцензії, сплачуючи з них податки, а друге враховує витрати на ліцензійні платежі, відносячи їх на вартість виробленої за патентом продукції.
При цьому у юр.особи-патентовласника патент враховується за балансом як нематеріальний актив і амортизується протягом терміну дії цього патенту (для винаходу - 20 років, для корисної моделі максимально 10 років, для промислового зразка максимально 15 років).
Випадок же надання ліцензії фіз.осіб важко прокоментувати, тому що физ.лицо не може бути виробником продукції. Для цього він повинен бути зареєстрований в якості індивідуального підприємця (ІП), або надати субліцензію законному учаснику цивільного обороту - юр.особи або ІП, щодо яких коментар даний вище.