Мене цікавить, як можна оформляти договір комерційної концесії ("франчайзингу, франшизи")? Необхідний пункт про те, що Правовласник надає право не тільки на використання товарного знака Користувачеві, але й право на своє фірмове найменування й (або) ком. позначення, а інакше не зареєструють? Який юр. зміст у передачі права на фірмове найменування, товарний знак? Що це все значить? Користувач повинен міняти юр. особу?

Франчайзинг — один з усе більше популярних способів поширення товарів і послуг. Втім, при ближчому розгляді франчайзинг виявляється куди більше багатогранним явищем, чим елементарне право на оренду торговельної марки. Адже франшиза — це повна бізнес-система, яку франчайзер передає партнерові (франчайзі). За цією схемою франчайзі одержує готовий проект підприємства (і саме в цьому головна привабливість франчайзингу), за користування яким платить вступний внесок і певний відсоток з обороту — роялті.

За договором комерційної концесії (франшизи) згідно п.1 ст. ЦКУ надається право (прошу помітити — надається, а не передається) на використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу виключних прав, що належать правовласникові, у тому числі право на фірмове (комерційне) найменування й (або) комерційне позначення. Наприклад, за договором франшизи від корпорації "Макдоналдс Корпорейшн" може надаватися право як на використання товарного знака цієї фірми (на вивісках, у рекламі, на продукції й т.д.) або декількох знаків (а в Україні зареєстрований як мінімум 6 товарних знаків, що належать цій фірмі, у тому числі словесні, зображувальні й комбіновані, причому відносно різних видів діяльності), так і на використання однойменного фірмового найменування — Корпорація "Макдоналдс Корпорейшн". Таке використання дає можливість споживачеві зайвий раз переконатися в тім, що користувач знака (знаків) одержав законне право на їхнє використання від правовласника, а не намагається вдатися до недобросовісної конкуренції, використовуючи подібні знаки. При цьому власником знаків і фірмового найменування як і раніше залишається франчайзер.

Відповідно до пункту 2 статті 1118 Цивільного кодексу України та пункту 2 статті 367 Господарського кодексу України договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, що виступає за договором, як правоволоділець. В зв’язку з відсутністю нормативно-урегульованої процедури державної реєстрації договорів комерційної концесії п.4 ст. 1118 ЦКУ не працює. В 2009 році планується внести зміни до Цивільного та Господарського кодексів України, а також у спеціальне законодавство у сфері інтелектуальної власності та закріпити таким чином принцип "єдиного вікна". Тобто, передбачити для сторін договору комерційної концесії можливість подавати заяву про реєстрацію договору та про надання прав на використання об’єктів права інтелектуальної власності до одного органу, яким передбачається і стане Держдепартамент. Звичайно, стоїть проблема розробки та прийняття як першочергового заходу врегулювання проблеми реєстрації договорів комерційної концесії (франчайзингу), підзаконного нормативно-правового акту (наприклад, постанови КМУ), який би визначав порядок здійснення державної реєстрації таких договорів.