Європа хоче заборонити українським виробникам використовувати такі назви, як коньяк, шампанське і навіть «водка»

1. У липні цього року настає черга головування Фінляндії у Євросоюзі. Одним з пріоритетних економічних завдань політики Суомі вбачають у тому, щоб монополізувати назву vodka, закріпивши її за національними виробниками. Усім іншим заводам, що випускають аналогічний продукт в інших країнах, фіни пропонують перейти на менш привабливі назви на кшталт «спиртова вода» або «прозорий спиртовий напій».

Досі в ЄС діє розпорядження Єврокомісії про те, що слово vodka може міститися на етикетці будь-якого алкогольного напою, який має міцність, не нижчу ніж 37,5° і отриманий шляхом перегонки. Свої ж географічні й історичні права на напій окрім фінів постійно висувають росіяни, італійці та голландці.

2. Україна втратить можливість виробляти коньяк. Європейські країни вже кілька років поспіль змагаються за право володіти так званими географічними брендами. Сьогодні під захист єврозаконодавства потрапили вже понад 40 назв — переважно алкогольні напої та продукти (передовсім назви сортів сиру).

Європейська приватизація алкогольної та харчової географії торкнулася й українських виноробів: відповідно до чинного законодавства у разі входження України до ЄС наші підприємства (в Україні близько 200 винзаводів) матимуть право ще 7 років користуватися назвами «Шампанське України» та «Коньяк України». Потім доведеться перейменувати традиційні назви напоїв, адже де-юре коньяком може називатися лише напій, виготовлений у місті Коньяк у французькому департаменті Шаранта.

3. З шампанським, котре є надбанням і регіональною гордістю французької провінції Шампань, ситуація виглядає доволі заплутаною навіть у межах самого Євросоюзу. Тамтешнє вино, точніше його назва, перебуває під захистом закону ще з 1919 року. Однак сьогодні різні виробники ігристого вина прагнуть використовувати цю назву. І, до речі, не тільки винороби. Приміром, нещодавно розгорівся скандал з парфумами «Шампань» від Ів Сен Лорана, а також зі швейцарськими селянами із селища Шампань, котрі теж здавна виробляють власний алкогольний напій і не збираються поступатися своїм брендом на користь французів.

4. Портвейн є продуктом європейської економічної взаємодопомоги. Рецепт напою виник у часи тривалого військового, а відтак і торгового протистояння між Англією та Францією. Англійські купці у XVII столітті масово завозили вино з Португалії, однак транспортувати його було вкрай складно — продукт псувався у дорозі.

Тоді до нього стали додавати спирт і отримали на виході якісно новий напій з англійською назвою, що містить у собі назву португальського міста Порто — портвейн. Визнаний сьогодні Європою портвейн походить з португальської місцевості Дуоро. Втім, тривала традиція виробництва портвейну є у виноробів Криму, Кавказу та Кубані, котрі сьогодні мають низку зареєстрованих і добре відомих на пострадянських теренах торгових марок з назвою портвейн.

5. Володарями хересу прагнуть бути іспанці, адже саме їхня провінція Андалусія і місто Херес-де-ла-Фронтера є батьківщиною напою. Історія цього вина сягає античності, тому іспанці наполягають на тому, що тільки їм відомі усі секрети виробництва хересу. Втім, утаємниченість андалусців не заважає молдавським, кримським і російським підприємствам виробляти біле міцне вино з такою назвою. А ось французи, котрі донедавна теж мали власний херес, були змушені відмовитися від цієї назви.