Дана публікація підготовлена за результатами судового розгляду, що тривав у цілому біля півтора років. Суперечка розглядалася двічі в суді першої інстанції, тричі в апеляційній інстанції, тричі у Вищому господарському суді України (ВГСУ), і двічі Верховний Суд України (ВСУ) відмовив у відкритті касаційного виробництва. У зв’язку із цим можна затверджувати, що нижчевикладені затвердження перевірені практикою.

Суть суперечки полягала в наступному: організація колективного управління майновими правами авторів (Організація) звернулася з позовом до господарчого товариства (Товариство), що надає послуги кабельного телебачення, про стягнення авторської винагороди. Позовні вимоги Організації були засновані на ліцензійній угоді про виплату авторської винагороди за публічне повідомлення обнародуваних творів, що нібито було укладено між Організацією й Товариством. Предмет ліцензійної угоди — надання Організацією Товариству дозволу (невиключної ліцензії) на публічне повідомлення обнародуваних творів за допомогою проводів або якого-небудь виду наземного або підземного кабелю...

Повний текст статті на сторінці сайту