Ризики правовласника
1. Знахідка для шпигуна
Умови співпраці. Нерідко правовласник крім дозволу на використання свого товарного
знака змушений передати користувачеві власні розробки щодо розвитку бізнесу,
патенти, промислові зразки для виготовлення специфічної продукції, устаткування,
спеціалізоване програмне забезпечення та інші ноу-хау.
Як буває. Цілком імовірно, що франчайзі вирішить використати отриману комерційну
таємницю не лише для ведення бізнесу під вивіскою франчайзера, а й для розвитку
паралельної або ж конкуруючої компанії. Наприклад, розмножуючи й нелегально
поширюючи отримане програмне забезпечення, експлуатуючи устаткування для виробництва
супутніх, не передбачених договором товарів або ж передаючи конкурентам секрети
компанії-правовласника.
Можливий вихід. Передаючи унікальне обладнання, не буде зайвим обмеження доступу
користувача до технічної документації. Надане ПЗ потрібно захистити від несанкціонованого
доступу, копіювання й розмноження програмними або технічними засобами. Не варто
розкривати користувачеві повну стратегію розвитку бізнесу й конкретні маркетингові
або рекламні ходи.
2. Довіряй, перевіряй, гроші приймай
Умови співпраці. Як правило, крім об’єктів інтелектуальної власності франчайзер
надає користувачеві в оренду або на умовах лізингу устаткування, необхідне для
виробництва продукції або надання послуг.
Як буває. Після закінчення (під час дії) договору франчайзингу користувач може
раптом зникнути разом із переданими йому матцінностями або продати їх третім
особам.
Можливий вихід. Укладаючи договір, варто передбачити «страховий внесок»
франчайзі, адекватний вартості переданого йому майна. Ці кошти вносяться на
особливий рахунок у банку. Гроші повертаються, якщо користувач виконав усі умови
договору й повернув франчайзеру устаткування або повністю з ним розрахувався.
В іншому випадку кошти переходять до правовласника як компенсація за втрачене
майно.
3. Надійність і платоспроможнІсть
Умови співпраці. У договорі франчайзингу часто є пункт, який зобов’язує користувача
компенсувати збитки, завдані правовласнику за його провиною.
Як буває. Франчайзі, особливо порівняно молоді підприємства з невеликим статутним
капіталом і відсутністю ліквідних активів, не мають у своєму розпорядженні коштів,
достатніх для компенсації збитків, заподіяних репутації правовласника. Усвідомивши
необхідність компенсувати збитки, користувач може спробувати терміново позбутися
активів, якими розпоряджається.
Можливий вихід. Перш ніж укладати договір, слід ретельно перевірити репутацію
майбутнього партнера і встановити наявність у нього ліквідних активів, наприклад,
нерухомості. Якщо франчайзі володіє нерухомістю, потрібно максимально ускладнити
її несанкціонований продаж. Приміром, звернутися до нотаріуса і у встановленому
порядку внести активи до реєстру майна, що не підлягає відчуженню.
4. Права споживачів
Умови співпраці. Користувач, який працює під чужою торговою маркою, зобов’язаний
попереджати клієнтів про те, що продавцем або виробником товарів чи послуг є
саме він, а не правовласник (п. 5 ст. 1121 ЦК України).
Як буває. Нерідко, отримуючи скарги від споживачів, франчайзі намагається уникнути
відповідальності, рекомендуючи невдоволеним клієнтам адресувати претензії правовласнику.
Крім того, якщо до франчайзі висувається претензія за неналежну якість проданого
товару або наданої послуги, то правовласник разом із користувачем несуть субсидіарну
відповідальність (якщо користувач не в змозі цілком компенсувати позивачеві
завдані збитки, правовласнику теж доведеться розщедритися). Якщо ж претензії
висуваються до користувача як до виробника продукції, не виключена солідарна
відповідальність. Такі колізії можуть завдати значної шкоди іміджу франчайзера
й поховати репутацію торгової марки.
Можливий вихід. Необхідний постійний і ретельний контроль за продукцією, яку
випускає або продає користувач, якістю наданих послуг. З метою підтвердження
сумлінності франчайзі можна використати неформальні перевірки: співробітники
правовласника під виглядом споживачів спробують з’ясувати, кого персонал користувача
вважає винним у неналежній якості товарів.
5. Де гроші?
Умови співпраці. Укладаючи договір, правовласник, як правило, очікує збільшення
сукупного доходу — від франчайзингових платежів, вартості оренди устаткування
й оплати супутніх послуг (рекламні й маркетингові акції, обслуговування обладнання
тощо).
Як буває. За несприятливого розвитку подій користувач не зможе виплачувати
франчайзеру домовлену суму. Таким чином, час і зусилля, витрачені на відкриття
торгової точки, а також навчання користувача премудростей бізнесу, будуть витрачені
марно.
Можливий вихід. Слід проводити періодичний аудит ведення господарської діяльності
франчайзі, допомагаючи йому порадами. Якщо жалюгідний стан справ пояснюється
виникненням форс-мажорних обставин, можливе застосування гнучкої системи внесення
франчайзингових платежів, відстрочки або тимчасового зниження додаткових виплат
з одночасним посиленням контролю за роботою користувача.
6. Кадрове питання
Умови співпраці. Нерідко правовласник залишає питання підбору й навчання персоналу
на розсуд користувача.
Як буває. Ненавчений або некваліфікований персонал, спілкуючись із клієнтами,
може завдати шкоди репутації не тільки окремого закладу, що належить франчайзі,
а й всієї торгової мережі, що працює під цією маркою.
Можливий вихід. У договорі варто передбачити обов’язковий моніторинг співробітниками
франчайзера найнятого користувачем персоналу. Крім того, є сенс включити до
контракту пункт про обов’язкове навчання співробітників на спеціалізованих курсах,
семінарах, тренінгах. Витрати на навчання може нести одна зі сторін, наприклад,
користувач.
Ризики користувача
1. Крок уліво, крок управо...
Умови співпраці. Зазвичай правовласник намагається максимально обмежити можливість
франчайзі вести самостійну діяльність і зобов’язати його дотримуватися програми,
затвердженої франчайзером, що докладно виписано в умовах договору.
Як буває. Необхідність постійного узгодження всіх дій із правовласником і практично
абсолютне обмеження власної ініціативи значно ускладнюють оперативне реагування
на зміни ринку. Крім того, стратегії, що принесли успіх франчайзеру, наприклад,
у столиці, можуть бути неефективними в інших регіонах.
Можливий вихід. Бажано максимально розширити можливість франчайзі самостійно
приймати деякі рішення й коригувати запропоновану правовласником стратегію розвитку.
Потрібно, щоб користувач мав можливість вирішувати оперативні господарські питання
без узгодження з франчайзером.
2. Заборонена зона
Умови співпраці. Неподалік закладу користувача раптом відкривається ще одна
торгова точка під тією ж вивіскою, яка належить правовласнику або іншому франчайзі.
Як буває. Коли на невеликій території працюють дві ідентичні торгові точки,
найчастіше падіння прибутку відчувають обидві організації. Однак у цьому випадку
правовласник має більшу свободу маневру: він може забезпечити власний прибуток,
знизивши ціни порівняно з конкурентом-франчайзі або збільшивши асортимент пропонованих
товарів і послуг. Користувач же, зв’язаний умовами договору франчайзингу, де,
як правило, жорстко регламентований асортимент товарів, не відповість на такі
дії. Через певний час франчайзер може розірвати договір, і більшість клієнтів
користувача перейдуть до нього.
Можливий вихід. У договорі потрібно вказати територію, на якій не можуть відкриватися
торгові точки, що використовують той самий торговий знак. За порушення цієї
умови можна визначити штрафні санкції.
3. Непередбачені витрати
Умови співпраці. Нерідко крім основних франчайзингових платежів правовласник
намагається включити до договору обов’язок користувача оплачувати різноманітні
додаткові послуги: рекламні акції, маркетингові дослідження, обслуговування
устаткування, розробку й удосконалення програмного забезпечення etc.
Як буває. У підсумку сума всіх платежів, які зобов’язаний вносити франчайзі,
може виявитися значно більшою за передбачувану до укладання договору. Відповідно
рентабельність підприємства може бути значно нижчою, ніж планована.
Можливий вихід. У договорі та його додатках необхідно чітко й зрозуміло для
обох сторін виписати порядок формування й перерахування всіх платежів. Якщо
ухилитися від додаткових платежів неможливо, бажано вказати їхній максимальний
розмір, краще — прив’язаний до прибутку користувача за певний період.
4. Право вибору
Умови співпраці. Часто правовласник вказує в договорі перелік постачальників,
у яких користувач зобов’язаний закуповувати сировину й матеріали, а також сервісних
організацій, котрим надається ексклюзивне право обслуговувати устаткування франчайзі.
Як буває. Ціни в постачальників, запропонованих правовласником, можуть бути
вищими, ніж на аналогічні товари інших трейдерів. Трапляється, що постачальники
прямо або через афільованих осіб належать власникам компанії-франчайзера, і
обов’язок користувача закуповувати товар виключно в них лише збільшує прибуток
правовласника.
Можливий вихід. Бажано прописати можливість користувача здійснювати закупівлі
товарів у різних постачальників, за умови, що пропонована продукція буде перевірена
на відповідність вимогам правовласника. Можна передбачити проведення експертизи
у незалежній лабораторії або змішаною комісією, яка складається з представників
користувача та франчайзера.
5. Ціноутворення
Умови співпраці. Правовласник диктує користувачеві ціновий діапазон продаваної
або виробленої продукції, надаваних послуг.
Як буває. Ціновий диктат франчайзера позбавить користувача можливості конкурувати
з аналогічною або схожою продукцією, яку постачають інші підприємства. У такому
разі неможливість зниження ціни призведе до зниження продажу і зменшення прибутку
франчайзі.
Можливий вихід. Будь-які закріплені в договорі цінові межі продаваної користувачем
продукції або надаваних послуг є незаконними, оскільки у ст. 1122 Цивільного
кодексу зазначено, що умови договору концесії, за якою правовласник має право
визначати ціну товару, незаконні. Отже, користувач не зобов’язаний виконувати
вимоги франчайзера, хоча правовласник може надавати рекомендації щодо ціноутворення.
6. Передай далі
Умови співпраці. Користувач укладає договір субфранчайзингу, передаючи ще одному
підприємству право працювати під цим торговим знаком.
Як буває. Якщо правовласник не уповноважив користувача укладати договори субфранчайзингу,
вони, як і договори суборенди, вважаються недійсними. Відповідно субфранчайзі
не отримує прав на використання торгового знака або інших об’єктів інтелектуальної
власності правовласника і може бути притягнутий до відповідальності разом із
первинним користувачем.
Можливий вихід. Необхідно переконатися, що правовласник уповноважив свого представника — майстер-франчайзера — укладати договори субфранчайзингу, він знає про угоду
й не заперечує підписання контракту з чітко вказаною юридичною або фізичною
особою. Бажано отримати письмову згоду правовласника на укладання договору субконцесії.
7. Терміни
Умови співпраці. Якщо в договорі не прописані умови його розірвання й пролонгації,
франчайзер може відмовитися подовжувати дію останнього й вимагати від користувача
припинити роботу під його торговим знаком.
Як буває. Розірвавши або відмовившись пролонгувати договір франчайзингу, правовласник
може відкрити власну торгову точку й отримати лояльних до торгового знака клієнтів,
які раніше були клієнтами користувача, котрому доведеться знову починати працювати
фактично з нуля.
Можливий вихід. У договорі потрібно ретельно розписати умови розірвання, бажано,
щоб для його припинення необхідні були вагомі підстави, наприклад, факти продажу
або виробництва продукції неналежної якості, підтверджені незалежною лабораторною
експертизою. Також доцільно постаратися включити пункт про автоматичну пролонгацію
терміну дії договору, якщо франчайзі не порушував умови договору й до його роботи
з боку правовласника немає обгрунтованих претензій.
корисний матеріал? Натисніть:
|