Ярослав Ващук
Загальні зауваження
НОУ-ХАУ чи інакше — секрети виробництва визначають як інформацію, що виходить
за рамки загальних, відкритих відомостей про об’єкт. При цьому найчастіше саме
ноу-хау визначає найбільш ефективний спосіб функціонування об’єкта техніки.
Розповсюдженим прийомом пропозиції ноу-хау на ринок є пропозиція до продажу
об’єкта техніки без ноу-хау, але за зниженою ціною. Якщо об’єкт техніки продається
разом з ноу-хау, то сума платежів зростає. Для покупця буває важливо купити
нову технологію з можливістю її максимально ефективного функціонування, тобто
разом із супутнім ноу-хау.
Окремим видом ноу-хау є управлінські ноу-хау, що складаються в охоронюваній
комерційній інформації. Управлінські ноу-хау можуть передаватися в рамках договору
франчайзингу як ефективні прийоми завоювання ринку. Охоронювана комерційна інформація
являє собою сукупність маркетингових підходів до просування товарів чи послуг
на ринок. Управлінські ноу-хау тісно зв’язані з поняттям «гудвіл»,
що означає «добре ім’я фірми» і являє собою сукупність напрацьованих
у результаті тривалого використання маркетингових прийомів. Знання і навички
співробітників, списки клієнтів, послідовність дій на кожнім робочому місці,
оптимальне розташування робочих місць у приміщеннях — усе це складає управлінське
ноу-хау.
НОУ-ХАУ не можна зареєструвати так само як винахід, корисну модель, товарний
знак чи інші подібні об’єкти інтелектуальної власності. Тому що такого роду
реєстрація в будь-якім патентному відомстві припускає розголошення суті подаваного
на реєстрацію технічного рішення як об’єкта інтелектуальної власності, що відразу
виводить його за рамки поняття «секрет виробництва», тобто «НОУ-ХАУ».
Однак існує ряд способів, що дозволяють досить надійно забезпечити юридичний
захист таких об’єктів. Про особливості забезпечення юридичного захисту таких
об’єктів як НОУ-ХАУ і піде мова нижче.
Юридичний захист
Як правило, необхідність захисту НОУ-ХАУ виникає при комплексній передачі технології
по договорах — продажу ліцензій на винахід чи корисну модель, при ліцензуванні
інжинірингових послуг, при передачі науково-технічної документації, при висновку
договорів комерційної концесії. Складовою частиною такого договору може бути
розділ про передачу НОУ-ХАУ і зобов’язаннях ліцензіата (сторони, що купує технологію)
не розголошувати, передані йому в комплекті з правами на винаходи, секрети виробництва — «НОУ-ХАУ».
Труднощі юридичного захисту ноу-хау полягає в тому, що це специфічний об’єкт,
як правило, технічно дуже складний, до якого незастосовні типові договори і
стандартні прийоми правової охорони.
Повноцінний захист ноу-хау можливий лише з залученням юриста, що володіє досить
високою технічною підготовкою і при цьому добре розбирається в питаннях патентного
права.
Організаційні заходи
Організаційні заходи щодо захисту НОУ-ХАУ зводяться до наступних дій, що повинний
виконувати власник секретів виробництва:
1) Насамперед, повинний здійснюватися строгий контроль за доступом співробітників
підприємства до секретів виробництва. Відомості про них повідомляються обмеженому
числу осіб під розпис із зобов’язанням про нерозголошення зазначених відомостей.
Як правило, у цьому документі вказуються паспортні дані обізнаної особи чиможе
укладатися окремий додатковий договір про режим таємності об’єкта техніки.
2) При прийомі на роботу бажано в трудовій угоді, що укладається, зафіксувати
режим доступу і володіння секретами виробництва, а також зобов’язати працівника
підписати зобов’язання про нерозголошення. Інакше, після відходу з роботи і
при переході на іншу роботу, працівник може «віднести» із собою секрети
виробництва.
3) Один зі способів фіксування ноу-хау — проставлення на кожнім листі технічної
документації, призначеної для внутрішнього користування, штампа з фразою «Об’єкт
інтелектуальної власності».
4) У деяких випадках документи, що описують технічний секрет, укладають у пакет,
роблять наклейку на конверт: «Розкрити тільки за рішенням суду», що
одночасно з підписанням зобов’язання про нерозголошення цього секрету дозволяє
створити ефективний організаційно-юридичний механізм охорони секретів виробництва.
Ведеться облік осіб і їхніх паспортних даних, що мають доступ до охоронюваної
інформації.
5) Розповсюдженим прийомом передпродажної тактики є висновок опціонних угод,
тобто попередніх згод, що надають час для ухвалення рішення про покупку технології.
У рамках опціону можуть частково передаватися відомості про об’єкт техніки для
його експериментальної оцінки на підприємстві ліцензіата. У випадку опціону
слід строго дотримуватися режиму таємності у відношенні переданих ноу-хау, тому
що по опціоні потенційний покупець може усвідомити для себе сутність нової технології
і далі відмовитися від її покупки. Тому звичайно опціонні угоди бувають оплачуваними
й укладаються з додатком списку присвячених осіб, що включає не тільки фахівців
підприємства-ліцензіата, але і технічний персонал, тобто абсолютно ВСІХ людей,
що мають доступ до ноу-хау.
Таким чином, можна констатувати, що при правильно обраній технічній політиці
підприємства існують дуже ефективні способи правової охорони ноу-хау.
джерело:
Інтернет-сайт «ВЯПат»
корисний матеріал? Натисніть:
|