Перевага патентного захисту в порівнянні з авторським правом, складається в одному їх найбільш принциповому розходженні. Так якщо авторське право охороняє об’єктивну форму твору, то патентне право охороняє суті тих принципів, які покладені в його основу...

Відповідно до законодавства винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має винахідницький рівень і промислово здатний. Українське законодавство застосовує критерій світової новизни. Це означає, що винахід повинний бути невідомим у світі із загальнодоступних джерел.

Винахід має винахідницький рівень, якщо він для фахівця явно виходить з рівня техніки. Рівень техніки включає будь-які відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати пріоритету винаходу. Винахід є промислово застосовним, якщо він може бути використаний в яких небудь галузях діяльності.

Можна виділити кілька важливих особливостей патентного права на винаходи:
— права на запатентовану розробку, обмежені національними рамками відповідної країни. На той самий об’єкт у різних країнах патент може бути виданий різним особам;
— права, що випливають із патенту, діють лише певний проміжок часу. Відповідно до законодавства патент на винахід діє в плині 20 років;
— на патентовласника покладається обов’язок використати свій патент і сплачувати щорічні мита за його підтримку.

Вартість складання, видачі й підтримки патенту, може бути дуже істотною як для індивідуального патентовласника, так і для малої фірми. Витрати на патент, прямо залежать від кількості країн, у яких він буде охоронятися. Хоча в Правила складання й подання заявки на винахід і заявки на корисну модель [2] сказано, що не визнаються патентоспроможними винаходами алгоритми й програми для обчислювальних машин застосування даного інституту до захисту окремих видів програм й алгоритмів все-таки можливо з деякими застереженнями. З переліку патентоспроможних об’єктів, зазначених у п.2 ст.6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», для цілей охорони програм можна виділити продукт (пристрій) і процес (спосіб). Безсумнівно, програми можуть бути захищені патентом на винахід, якщо вони є частиною патентоспроможного об’єкта — пристрою або способу.

В травні 2003 року внесені зміни в Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», якими з переліку об’єктів, що не можуть одержати правову охорону, виключені математичні методи, методи організації і управління господарством, методи виконання розумових операції, комп’ютерні програми та ін. Відповідно п.3 ст.6 закону правова охорона не поширюється лише на такі об’єкти технології: сорти рослин і породи тварин; біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів; топографії інтегральних мікросхем; результати художнього конструювання.

Так наприклад, у складі деякого сумісного з комп’ютером пристрою можуть бути запатентовані програми-драйвера [1]. Як спосіб, можливе патентування деяких алгоритмів.

Відповідно до п. 2.3.2. Правил [2], до способів як об’єктів винаходу відносяться процеси виконання дій над матеріальним об’єктом за допомогою матеріальних об’єктів. Хоча на перший погляд здається, що алгоритм, що лежить в основі програми, не підходить під дане визначення це відчуття оманливе. Інформація, якою оперує комп’ютер, являє собою сукупність відповідних електромагнітних сигналів. Матеріальний характер останніх звичайно не викликає сумніву. Як приклад можна привести винахід «Груповий спосіб АБИ (ABBYY) верифікації комп’ютерних кодів з відповідними їм оригіналами [3]«. По своїй суті даний винахід являє собою алгоритм, закладений в основу широко відомої програми розпізнавання тексту ABBYY FineReader. Як відзначає патентний повірений по цій справі проф. Л.Н. Линник, «одним з найважливіших практичних аспектів складання заявки й подальшої взаємодії з експертизою є чітка й детальна система розшифровки й визначення використовуваних позначень, символів й/або термінів [4]». Грамотно сформулювавши всі використовувані у формулі винаходу терміни, можна одержати патент на алгоритм.

Крім охорони програми, як складової частини винаходів, ряд авторів указують на можливість охорони складових частин програмного забезпечення й іншими інститутами промислової власності. Так, на думку Г.В. Віталієва, «зовнішній вигляд упакування, а також зовнішній вигляд і форма носія інформації (наприклад, дискети), якщо вони відповідають умовам патентоспроможності, можуть підлягати охороні промисловим зразком» [5].

Посилання й виноски: