Сьогодні сфера правозастосовної практики перетерплює значні зміни, пов’язані, у тому числі, з наявністю нового законодавчого масиву, що регулює правовідносини в базових галузях права. Зокрема, це стосується появи нових кодексів, що регулюють цивільні процесуальні, адміністративні процесуальні відносини, що тягнуть, у свою чергу, зміни господарського процесу. Фактично, введення в дію нових кодексів істотно змінює роль і значення судової практики. На жаль, при всіх позитивних моментах, пов’язаних з реформуванням вітчизняного законодавства, спрямованих на приведення його у відповідність із сьогоднішніми державними, економічними, політичними й соціальними реаліями, нові кодекси виявилися наповнені посиланнями на оцінні поняття й категорії, зміст яких недостатньо або взагалі не визначений чинним законодавством, або являє собою, у черговий раз, правові пробіли або колізії.

Крім того, однією з істотних проблем, пов’язаних із процесуальними моментами діяльності національної судової системи, стало питання підсудності справ, розглянутих судами загальної юрисдикції, господарськими й виниклими тепер адміністративними судами, і, відповідно, питання спеціалізації судів. У контексті предмета розгляду даної статті було поставлене питання про підсудність справ, пов’язаних із суперечками в сфері інтелектуальної власності...

Повний текст статті на сторінці сайту