Нашим підприємством було укладено договір з ВАТ «Телерадіокомпанія «НТВ» (м. Москва, Росія) про передачу нам права на одне передавання в ефір у режимі прямої трансляції телевізійних програм на території м. Донецька і Донецької області. За надання зазначених прав ми повинні здійснювати платежі до Росії з формулюванням «ціна прав на використання телевізійних програм».
1. Чи можна відносити платежі ТОВ «ТРК Клас» за отримане право на трансляцію телевізійних програм до платежів «роялті»? Якщо ні, то до яких платежів їх можна віднести?
2. Які податки і збори ми повинні сплачувати у зв’язку з цими виплатами та з яких джерел?
3. Якщо ми повинні сплачувати податок на репатріацію за рахунок таких виплат, то на яку суму складати Акт виконаних робіт (за мінусом цього податку чи на загальну суму разом з податком на репатріацію)?
ТОВ «ТРК «Клас», м. Київ

1. Роялті — платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (п. 1.30 ст. 1 Закону N 334/94-ВР (334/94-ВР).
Таке визначення роялті означає доходи, пов’язані з правами або майном, що є різними формами літературної або мистецької власності, елементами інтелектуальної власності та інформацією, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду. Визначення застосовується до платежів за використання або право використання зазначених прав незалежно від того, чи були вони або повинні бути зареєстровані у державному реєстрі. Отже, платежі за право на одне передавання в ефір телевізійних програм ВАТ «Телерадіокомпанія «НТВ» повинні класифікуватись як роялті.

2. Роялті, що сплачуються на користь нерезидента, є одним з видів доходів з джерелом їх походження з України (пп. «в» п. 13.1 ст. 13 Закону N334/94-ВР (334/94-ВР).
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов’язані утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачено нормами чинних міжнародних угод (п. 13.2 ст. 13 Закону N 334/94-ВР (334/94-ВР).
У разі коли міжнародною угодою, ратифікованою Верховною Радою України, встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору (п. 18.1 ст. 18 Закону N 334/94-ВР (334/94-ВР).
Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (643_599), яка набула чинності 03.08.99 р. (за текстом — Угода), регулює, зокрема, оподаткування доходів резидентів Російської Федерації, що виникають із джерел в Україні.
Відповідно до п. 1 ст. 12 вищезазначеної Угоди (643_599) доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
Відповідно до п. 2 цієї ж статті (643_599) ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 відсотків загальної суми доходів.
Вищезазначені положення Угоди (643_599) означають, що доходи від авторських прав і ліцензій (роялті) оподатковуються як у країні, яка є джерелом доходу (Україні), якщо таке оподаткування передбачено її законодавством, так і в країні постійного місцеперебування (Російській Федерації), але право країни-джерела обмежене ставкою 10%.

3. У разі укладення договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів (п. 18.2 ст. 18 Закону N 334/94-ВР (334/94-ВР).
Відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, зазначеного у ст. 13 Закону N 334/94-ВР (334/94-ВР), несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених у ст. 13 Закону N 334/94-ВР, здійснюється до/або разом зі здійсненням таких виплат (п. 16.13 ст. 16 Закону N 334/94-ВР).
Таким чином, при виплаті резиденту Російської Федерації роялті останні оподатковуються в Україні за ставкою 10 відсотків від суми такого доходу за рахунок такої виплати, тому акт виконаних робіт складається на повну суму доходу зазначеної російської компанії (з урахуванням суми податку на роялті).
Механізм оподаткування зазначених доходів нерезидента визначено Порядком N 470 ( 470-2001-п ).
Особи, які виплачують доходи нерезидентам з джерелом походження в Україні, зобов’язані подавати звіти про виплачені доходи відповідно до Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України від 31.03.2003 р. N 147 (z0294-03), зареєстрованим у Мін’юсті України 11.04.2003 р. за N 294/7615.

Лариса ДАЦЕНКО,
начальник відділу податкових угод
Управління міжнародних зв’язків ДПА України.