Учені фізики, що працюють в CSIRO, сказали, що це неможливо, а Рада по наданню грантів на меті розвитку експортного ринку відмовла йому у фінансуванні, але кінооператор Джим Фрейзер, проте, не залишив свої ідеї й винайшов новий об’єктив, що зробив дійсну революцію в міжнародній кінопромисловості.

До кінця 1980-х рр. Фрейзер знімав фільми про природу для Дэвида Аттенбороу. Його не задовольняли обмежені параметри наявних на ринку об’єктивів і він вирішив зробити свій власний об’єктив.

«Природа не робить поблажливості — вона не дає часу для установки камери в потрібне положення й вибору бажаних кадрів. Стосовно до дрібних об’єктів, зокрема комахам й павукам, дуже важко одночасно сфокусувати сам об’єкт і задній план. А мені необхідно було мати все у фокусі й для цього була потрібно наявність різнобічного об’єктива, що дозволяє швидко робити необхідні знімки.

Наприкінці 70-х рр. я проконсультувався з фізиком, що працює в CSIRO, що сказав, що те, що мені потрібно — неможливо. Тому я почав майструвати сам й одержувати необхідні результати.

Протягом наступних десяти років я продовжував удосконалювати об’єктив і після довгих проб і зусиль сформулював концепцію об’єктива із глибоким фокусом й єдиним шарніром на кінці. Для досягнення цього знадобилася дуже складна оптика, але я почав одержувати позитивні результати».

Новий об’єктив характеризують три зовсім нових риси:
фокус типу «встанови і забудь», що тримає у фокусі все, що перебуває на відстані від самого об’єктива нескінченно;
шарнірне закінчення, що дозволяє, не переміщаючи камеру, переміщати об’єктив у будь-якому напрямку, при необхідності описавши повну сферу;
убудований поворотний пристрій зображень, що дозволяє обертати зображення усередині об’єктива, без переміщення камери по колу.

Це було блискучим винаходом, і коли Фрейзер почав використовувати його у своїй роботі, воно не пройшло непоміченим. Ніхто й ніколи ще не бачив такої глибини й чіткості зображення, яких йому вдалося досягти у своїй унікальній роботі. В 1993 р. йому запропонували виступити на конференції в США за назвою «Монтаж 93«.

Після цього виступу директор фірми «Line of Fire» Джон Балей і глава Американського суспільства кінематографії Віктор Кэмпер попросили Фрейзера надати їм свою плівку для того, щоб показати її фірмі»Panavision». Через кілька днів представники «Panavision» уже стукалися у двері Фрейзера.

«Саме тоді я подумав, що мені необхідний юрист і Пітер Леонард — юрист фірми Gilbert and Tobin у Сіднеї, що працює в області висновку міжнародних контрактів на високі технології, прекрасно попрацював для мене. Фірма «Panavision» направила мені стандартний контракт на трьох сторінках, що мій юрист порадив мені не підписувати. Він переписав його й направив «Panavision» документ на 30-ти аркушах, що не тільки надав охорону моєму винаходу, але й допоміг мені провести переговори про дуже вигідну угоду.

Контракт був складений таким чином, що фірма «Panavision», що вважається кращим виготовлювачем об’єктивів у світі, ніколи не могла повернути назад і сказати, що їм уже була відома оптика, використана в цьому об’єктиві. Її представники зустрілися із Фрейзером на нейтральному ґрунті в Гонконгу й до того, як їм був показаний об’єктив, змушені були підписати угоду про конфіденційність.

Угода полягала в тому, що фірма «Panavision» запатентує об’єктив за свій рахунок, але при цьому я маю бути власником патенту. Фірма «Mantis Wildlife Films» одержує встановлену виплату за кожен виготовлений об’єктив й у тих випадках, коли «Panavision» буде орендувати ці об’єктиви в них, відсоток за оренду».

Коли Фрейзер уперше показав свій об’єктив фірмі «Panavision», вони не могли зрозуміти, яким чином він цього домігся. Але вони визнали його цінність, заплативши більше 1 млн. доларів США. Для фірми «Panavision» це був найдорожчим патентом, що вони коли-небудь, здобували, але прибуток від його використання вже початку надходити. Майже кожна друга комерційна передача в США зроблена з використанням об’єктива Фрейзера й багато операторів художніх фільмів не уявляють появи на площадці без такого об’єктива.

Переваги об’єктива для кінопромисловості є величезними. Крім унікальних можливостей самого об’єктива, він значною мірою скоротив витрати на виробництво фільмів і передач. Епізод, що раніше знімався три дні, завдяки об’єктиву Фрейзера знімається всього лише за один день. Він також позбавив знімальні групи від необхідності створювати складні мізансцени щораз, коли режисерові хочеться зняти епізод під іншим кутом. Для цього всього лише необхідно відповідним чином установити шарнірний наконечник.