Диво горілчаної техніки, «Медову з перцем», придумали ще в квітні 1998 року — отож, нині вона п’ятирічний ювіляр. Заправити перець медом здогадався директор Немировського спиртозаводу Степан Глусь: «Тоді, 1998 року, ми були на конференції в Болгарії: пили вино, а розмовляли, ясна річ, про горілку — і до мене тоді прийшла ідея». Повернулися, спробували зробити — сподобалося. Три місяці перевіряли смак, розраховували рецептуру й видали на-гора те, що нікому досі й на думку не спадало — експерти концерну «Укрспирт» підтвердили: компанія справді зробила таке, що не має аналогів.

Nemiroff відразу подав заявку на реєстрацію за повною програмою: на рецептуру, етикетку, бренд. З останнім, правда, вийшла заковика: слова, з яких складено назву, вважали загальновживаними, і охоронного документа не дали. Президент компанії Nemiroff Яків Грибов розуміє: за цей пунктик, напевно, зачепляться конкуренти, доводячи свою правоту. Але якщо цей пунктик покласти на одну чашу ваг, а всі інші охоронні документи — на іншу, Nemiroff явно переважить. По-перше, на його боці закон України «Про захист від несумлінної конкуренції». По-друге, ще за часів Радянського Союзу Україна приєдналася до виданої 20 березня 1883 року Паризької конвенції про охорону промислової власності. По-третє, компанія володіє свідоцтвом на товарний знак, отриманий ще 15 березня минулого року. Арбітром у суперечці виступить Антимонопольний комітет — сюди немировці звернулися з заявою: чекають розслідування, захисту й справедливого вердикту.

«Це не просто зіштовхнулися на ринку інтереси конкурентів — напередодні вступу України до Світової торгової організації порушуються норми міжнародного права, принципи захисту інтелектуальної власності», — заявляє Яків Грибов. Тут заперечити важко: несумлінна конкуренція не додає позитивних штрихів до проєвропейського образу України. «Медова з перцем», навпаки, в Європу вже інтегрувалася й розкошує там. Та хіба лише в Європі? Країни Співдружності, Прибалтики здавна її шанують. Ось недавно Сполучені Штати привіт надіслали. У вигляді реєстраційного документа: нині рідна Honey Pepper в Америці не просто тимчасовий мешканець, а напій у законі. І в Мексиці немировську горілку п’ють, причому дами, причому з задоволенням, та ще й українською текілою називають — бо гостра, як усе мексиканське. Взагалі нині Nemiroff чекає охоронні документи на «Медову з перцем» із понад 70 країн, 19 держав уже визнали права цілком і повністю.

Отож, лише в своїй батьківщині немає пророка? Яків Грибов із прогнозами не поспішає, бо розуміє: справа буде не проста — місяці, а то й роки минуть у розслідуваннях і позовах. Візьміть для прикладу «Столичну»: марку ще в 60-х роках минулого століття придумали, а запатентували лише через тридцять років! За прогнозами, у справі «Медової з перцем» конкурентам накажуть потіснитися — як мінімум прибрати горілку-клон із прилавків. Як максимум президент компанії пророкувати не береться: поживемо — побачимо, можуть бути суди, а можна й домовитися по-товариському. До слова, Nemiroff захищатиме свої права не лише в Україні — вже незабаром він збирається звернутися до суду Латвії — тут «Медову з перцем» уже захищено охоронними документами. Дві латиські компанії назвали свою продукцію «Українська горілка «Медова з перцем», і це також порушення.

Сумнівно, що конкуренти віддадуть без бою ласий шматочок слави, завойованої «немировським» брендом. «Коли продукт став успішним, і ринок відчув це, завжди знайдуться ті, хто з радістю до цього успіху приєднається: бренд почав коштувати гроші, у нього вже вкладено понад 10 млн., і ціна продовжує зростати, — розмірковує пан Грибов. — Ми не лише придумали щось нове, а й вивели продукт на ринок, рік у рік його просуваємо — і одержуємо з рук конкурентів свою ж марку. Страждає передусім споживач: це розпорошує його увагу, вселяє недовіру до нас». Найбільше занепокоєння немировців викликає те, що шанувальники міцних напоїв розчаровуються в якості. Зовсім необов’язково, що «ЛжеМедова з лжеперцем» несмачна чи замішана на технічному спирті — конкуренти також намагаються марку тримати, нехай і не свою. Адже річ у тому, що за рецептурою дублікат «Медової з перцем» — це як морська свинка: і не свинка, і не морська. Рецепт запатентовано один, виробляє за ним горілку особисто автор і розробник — будьте ласкаві зважати на це. Гарненька була б справа, якби «жигулі» взяли й перейменували на «мерседеси» тільки тому, що «німці» краще розходяться на світовому ринку!

Поки суд та діло, поки Антимонопольний комітет лише готується приступити до справи, Nemiroff продовжує боротьбу на інших ділянках фронту, витрачаючи при цьому чималі кошти. Боротися доводиться не лише з нечесними конкурентами, а й із відвертими фальсифікаторами — їх на нашому лікеро-горілчаному ринку ніколи не бракувало. Як вони працюють? Беруть тару, ліплять нову етикетку, нагвинчують нову кришечку — і на ринок. «Що потрібно для того, аби пляшку не можна було використовувати двічі? Дуже просто: зіпсувати пляшку заздалегідь!», — розкриває секрети президент компанії. Так і зробили: і на пляшку, і на ковпачок лазером нанесли дату й час виготовлення — з точністю до хвилини. Отже, для кожної пляшки існує один-єдиний ковпачок. Такій великій компанії, як Nemiroff, лазерні принтери цілком по кишені, а малопотужним підробникам — ні. І це своє ноу-хау Nemiroff обов’язково запатентує. І боротиметься з фальсифікаторами з двох боків одночасно: по-перше, контролюватиме тих, хто користується подібними методами захисту; а по-друге, даватиме споживачеві впевненість, що той купує справді оригінальний продукт, вироблений Nemiroff. Але це початок зовсім іншої історії...

А розв’язання проблеми «Медової з перцем» чекає свого часу: рано чи пізно захистом інтелектуальної власності державі доведеться займатися. У світлі ухвалених рішень про вступ у СОТ цей час наближається швидше, ніж комусь хотілося б. Отже, на горілчаному ринку рух розпочався. Який ринок буде наступним?