КОНЦЕПЦІЯ НОВОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ ВИНАХІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ПРОДУКЦІЇ.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Вступ

II. КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

1. Місія концепції
2. Базові принципи побудови концепції
3. Головна мета та завдання концепції

III. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ КОНЦЕПЦІЇ

1. Програма «Інформація»
2. Програма «Інтеграція»
3. Програма «Техноімпорт»
4. Програма «Техноекспорт»
5. Програма «Венчури»
6. Програма «Освіта та наука»

IV. ВИСНОВКИ

I. ВСТУП

Сьогодні всі розуміють, що для того щоб здійснити потужний економічний ривок в групу країн-лідерів, треба будувати таку економіку, що опирається, в першу чергу, на реалізацію наукових досягнень та найновіші технології.

Безумовно, Україна має потенціал для такого ривка. Більш того, сьогодні цей ривок є не фантазією, а цілковитою реальністю, якщо зважити на останні роки економічного розвитку країни. Але для цього нашій державі необхідно реалізувати комплекс заходів по розвитку підприємництва, всебічної підтримки інноваційних процесів, покращання інвестиційного клімату, децентралізації зовнішньоекономічної діяльності, зміні зовнішньоторгової системи та багото іншого, що дозволить значно прискорити процес інтегрування у міжнародний ринок.

Відомо також, що провідне місце (близько 70%) у експорті найбільш розвинених країн (в тому числі США, Німеччина, Японія) посідають саме наукомісткі, високотехнологічні товари. Їх конкурентоспроможність забезпечується великими витратами, в тому числі з боку держави, на науково-дослідні та конструкторські розробки. І хоча у різних країнах проблема реалізації нововведень вирішується по-різному, не підлягає сумніву той факт, що наука стала реальною виробничою силою на даному етапі, і буде залишатись нею в майбутньому.

Завдання держави — у найкоротший час вивчити досвід вирішення цих проблем, визначити шляхи реалізації інноваційної політики в Україні з урахуванням реальних умов. Не можна не зазначити, що багато кроків у цьому напрямку уже зроблено, але вони залишаються малоефективними, незважаючи на одностайні заяви керівників усіх рівнів про пріорітетність інноваційної політики.

Зрозуміло, що інноваційна політика є складним і не позбавленим ризику процесом, проходження якого визначається багатьма передумовами: технічними, фінансовими, економічними, соціальними. Вона заторкає все соціально-економічне середовище, включаючи виробництво, банки, науково-технічні кадри, рівень науково-технічної грамотності населення, і є, в принципі, сукупністю заходів, зв`язаних з просуванням нової, або покращеної продукції на ринки збуту всередині країни та за іі межами.

Головна мета, цілі та стратегічні напрями руху до інноваційної економіки, що викладені нижче є лише концепцією реалізації державної політики щодо підтримки винахідницької діяльності та виробництва конкурентоспроможної продукції.

Основні програми стратегічних напрямів, реалізовані в календарні плани та закріплені за конкретними координаційними центрами, є тією рушійноє силою яка здатна вивести економіку Украіни на інноваційну орбіту.

II. КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

1. Місія

Підготувати та забезпечити економічний ривок України шляхом створення найсприятливіших умов для стрімкого розвитку новітніх технологій, що приведе до повернення старих, та завоювання нових ринків збуту високотехнологічної продукції українських виробників за рахунок активної інформаційно-інноваційної присутності на цих ринках

2. Базові принципи побудови концепції

Для виконання місії необхідно виконати в максимально повному обсязі і в найкоротший термін «Програму реалізації державної політики щодо підтримки винахідницької діяльності та виробництва конкуренто-спроможної продукції», яка спирається на чотири основні постулати

» Фундаментом та надійною опорою інноваційних процесів в Україні повинна стати тільки держава, створивши економічні, фінансові, організаційні, правові, інвестиційні, кадрові, науково-технічні та інші дієві засади для народження та розвитку нової економіки.

» Базовим елементом, що здатний акумулювати інноваваційнну енергію для економічного ривка, може стати єдина програмно-модульна система збору, обробки, аналізу та просування новацій на внутрішній та зовнішні ринки (далі Єдина система).

» Середовищем для існування і стрімкого розвитку «Інформаційно — інноваційної моделі розвитку України» може бути тільки всеохоплюючий Інтернет — простір, що зможе забезпечити ефективну підтримку українських новацій в пошуках вигідного інвестора та інтерактивний зв’язок всіх учасників інноваційного процесу.

» Плацдармом для реалізації активної інноваційної політики на всіх континентах повинна стати система міжнародних інформаційно-торгівельних проектів, розгорнутих в десятках країн світу технологічно та організаційно зв’язаних ресурсів, що контактують через комунікаційні канали з використанням мовних шлюзів.

3. Головна мета та завдання

Головною метою концепції є побудова в Україні інноваційної економіки та прискорена інтеграція в світові економічні системи

Завдання концепції:

» Термінове створення єдиної програмно-модульної системи збору, обробки, та просування новацій на внутрішній та зовнішні ринки для взаємодії всіх учасників циклу, що забезпечують науково-технічний прогрес: наукового, технічного, виробничого та інвестиційного потенціалів. Найактивніша участь держави у формуванні сучасних дієвих каналів доставки та розповсюдження інформації у більшості країн світу

» Впровадження комплексу методик поточного виявлення та підтримки новацій, що потребує ринок на рівні інвесторів та виробництв. Зменшення ризику суб’єктивної оцінки новацій через створення інституту громадської експертизи та залучення до оцінювання проектів експертів модулів (учасників Єдиної системи). Розвиток цивілізованого ринку продажу високих технологій, забезпечення правового захисту інтелектуальної власності України

» Повний перегляд політики держави у сфері підтримки інвесторів та захисту інвестицій. Залучення достатнього потоку зовнішнього та внутрішнього капіталу для реалізації інноваційних проектів. Підвищення захисту інвестицій, забезпечення вільної репатріації прибутків, створення системи фінансових та організаційних преференцій для інвесторів.

» Кардинальне оновлення основних фондів у промисловості за рахунок імпорту високотехнологічних засобів виробництва та впровадження кращих розробок українських винахідників. Значне покращання енергозберігаючих та екологічних параметрів новоствореної продукції, нарощування експорту високотехнологічних товарів на світові ринки.

» Створення всеохоплюючих систем освоєння та утримання нових ринків для забезпечення присутності насамперед високотехнологічної української продукції на світових ринках. Поступове заміщення в експорті сировинної частки продукції на інноваційну. Значне зростання частки доходів від продажу технологій, патентів, ліцензій та програмних продуктів.

» Реалізація програми всебічної підтримки венчурного бізнесу шляхом залучення національних та міжнародних фінансових інститутів до ризикового інвестування та створення системи стимулів для незалежних, внутрішніх та зовнішніх венчурів. Створення потужних національних венчурних фондів за участю держави для акумулювання капіталів та подальшого фінансування малих і середніх венчурних компаній.

» Реорганізація та адаптація системи освіти для «розширеного відтворення» високопрофесійних наукових, інженерних, менеджерських та педагогічних кадрів, здатних активно працювати в інформаційно-інноваційному просторі України. Створення найсприятливіших умов для залучення «золотого» потенціалу краіни 80 — 90-х років до викладацької, винахідницької та експертної діяльності.

III. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ КОНЦЕПЦІЇ

Для чіткої узгодженості і координації зусиль по реалізації стратегічних та тактичних завдань концепції необхідно сформувати довгострокові напрями-програми:

1. Програма «Інформація» — створення потужних баз даних та інформаційних мереж, які б зв`язали всіх учасників інноваційних процесів між собою та із світовим інформаційним простором.

Протягом останнього двадцятиріччя у світі йде процес формування інформаційного суспільства, а тому все більше розвиваються обчислювальні та інформаційні мережі — унікальний симбіоз комп’ютерів і комунікацій. Світовою системою комп’ютерних комунікацій щодня користуються сотні мільйонів людей. Інформація стає вирішальним чинником у багатьох галузях народного господарства. Саме вона є продуктом наукової та дослідницької діяльності, необхідним компонентом у ході наукових досліджень.

На сьогоднішній день жодна розвинута соціально-економічна система не здатна функціонувати при відсутності потужного інформаційного фундаменту.
Без використання інформаційних технологій та аналізу інформації не приймається жодне рішення — ні технічне, ні управлінське, ні будь-яке інше.

Відсутність інформаційної культури та інфраструктури, здатної на сучасному рівні забезпечити отримання, обробку, зберігання, передачу та оновлення інформації, відсталість інформаційних технологій — одна з причин відставання України у інноваційній сфері.

Однією з умов існування демократичної держави і ринкових принципів господарювання є вільна доступність усіх суб`єктів до інформаційних ресурсів держави, за винятком даних, що складають державну та комерційну таємницю.

В країні існує безліч локальних інформаційних мереж, баз даних, телекомунікаційних структур, створених різними суб`єктами різних сфер діяльності — державними органами, фінансовими структурами, промисловими підприємствами, навчальними та науковими закладами, тощо. В основному, вони використовуються для внутрішнього користування, хоч інформація, яка в них знаходиться, необхідна і для користувачів поза межами системи.

Часто локальні мережі сформовано на різних організаційних та технічних принципах, що робить неможливою їх інтеграцію. В результаті цього інформація втрачає, практично, всі необхідні якості: оперативність, доступність отримання, можливість швидкої обробки та передачі, повноту охоплення проблеми і ряд інших суттєвих властивостей, які визначають корисність інформації.

Таким чином, рівень вирішення проблеми інформаційного забезпечення є визначальним параметром життєздатності інноваційної системи — одного з найпотужніших споживачів та виробників інформаційних потоків.

У рамках програми «Інформація» планується виконати ряд організаційно-технічних завдань для формування цілісного відкритого інформаційного простору, здатного до повної інтеграції у національний та світовий простори.
Організація такої структури повинна проводитись на основі сучасних технологій та матеріально-технічного забезпечення, вона є довгостроковою і потребує високих витрат.

1. До першочергових завдань програми «Інформація» необхідно віднести:
o Термінове створення єдиної національної інформаційно-аналітичної системи збору, обробки та аналізу інформації (Єдиної Системи)
o Найактивніша участь держави у формуванні сучасних дієвих каналів доставки та розповсюдження інформації у більшості країн світу

2. Залучення до Єдиної Системи багатомільйонної аудиторії споживачів та замовників інноваційних рішень вважати найважливішим завданням. Без кардинального вирішення цієї проблеми про створення інноваційної економіки, а тим паче про економічний ривок України не може бути і мови.

3. Застосувати технологію активної експансії на світові ринки шляхом використовувати системи міжнародних інформаційно-торгівельних проектів, розгорнутих в десятках країн світу технологічно та організаційно зв’язаних ресурсів, що контактують через комунікаційні канали з використанням мовних шлюзів.

4. Створити за один два роки Єдину Систему для збору, обробки, експертизи та аналізу інформації, що надходить від новаторів та винахідників, а також для виявлення рішень, що мають найвищий комерційний потенціал. Використати всі наявні можливості, насамперед адміністративний ресурс, для швидкого наповнення системи даними.

5. Покласти в основу Єдиної Системи модульний принцип побудови, коли функціонування системи не залежить від кількості та порядку включення та відключення модулів. Реалізувати технологію модульного підключення для безпосередньої роботи з базами даних різних міністерств та відомств, які можуть бути використані в інноваційних процесах.

6. Розробити та запровадити комплекс методик поточного виявлення та підтримки новацій, що потребує ринок на рівні інвесторів та виробництв, насамперед створити інститут громадської експертизи, та залучити експертів модулів (учасників Єдиної Системи) до оцінювання проектів, що сприятиме зменшенню ризиків суб’єктивної оцінки новацій та створить передумови для організації біржі високих технологій.

7. Активно використовувати регіональні інфраструктури з працюючими системами «клієнт-сервер», Інтернет — технології, а також традиційні засоби зв’язу (факс, телефон, пошта і т.п.) для забезпечення оперативного доступу до інформації та постійної взаємодії суб’єктів інноваційного ринку

8. Забезпечити підключення та організувати через Єдину Систему вільний доступ до світових масивів науково-технічної інформації суб«єктам винахідницької діяльності .

В результаті успішної реалізації заходів програми «Інформація», планується досягти таких результатів:

a) Суспільство отримає національну інформаційно-аналітичну систему, що зв`яже в єдиному робочому просторі постачальників та споживачів інноваційних рішень, забезпечивши їх інтерактивним зворотним зв’язком через програмно-модульну систему збору та обробки даних.

b) Національний виробник зможе забезпечити присутність своєї високотехнологічної продукції на світових ринках за рахунок активної діяльності системи міжнародних інформаційно-торгівельних проектів

c) Держава отримає динамічну картину інноваційних процесів України в реальному часі та інструментарій для оперативного та ефективного управління новою економікою через свої структури (модулі).

2. Програма «Інтеграція» —

Людська цивілізація на межі тисячоліть вступила в еру інформації. Зростає потреба у засобах структурування, накопичення, зберігання, пошуку та передачі інформації — задоволення саме цих потреб і є метою створення та розвитку інформаційних мереж.

У цих умовах стає все важче, а інколи просто неможливо, отримувати необхідну інформацію, якщо не володієш потужними можливостями, що надаються інформаційними мережами світу. Щоб прямувати в ногу з часом, необхідно включатись у глобальні комп’ютерні мережі та уміло користуватися всіма їх привілеями.

З кожним днем активніше розвиваються сучасні інформаційні технології і в Україні. Динамічні процеси економічних перетворень у світі та активний рух країн — лідерів до інформаційного суспільства вимагає поступового , але неухильного включення економіки України до системи міжнародного поділу праці та світових інтеграційних процесів.

Особливістю інтеграційних процесів сьогодення стають інтелектуально-інформаційні складові, які отримують могутній поштовх внаслідок науково-технологічної революції. На наших очах поступово змінюється економічна основа сучасної цивілізації, де базовою складовою є «економіка розуму».

Взявши до уваги очікування економічних перетворень, на які плекає надію українске суспільство, можна сміливо сказати, що починати іх треба з інформаційної інтеграції. Основні завдання можна сформувати так:

1. Реалізувати технології прискорення інтеграційних процессів в світові інформаційно-аналітичні системи через входження на інформаційні ринки країн з допомогою розгорнутих в цих країнах проектів ALL BIZ.

2. Забезпечити оперативний доступ інноваційної інформації на світові ринки для пошуку споживачів високотехнологічної продукції українських виробників

3. Прискорити економічну інтеграцію України в економічні простори інших країн через інноваційну складову, шляхом створеня спільних наукоємких підприємств, реалізаціі та придбання ліцензій на новітні технології та об»єднання зусиль з колективами різних країн для вирішення науково-технічних завдань.

Результатами успішної реалізації програми «Інтеграція» повинен стати:

Інформаційний прорив України на світові ринки в новій якості потужного генератора та реалізатора інноваційних рішень...

(продовження)