Довелось мені на минулому тижні стати учасницею одного дуже неабиякого заходу.
Мова йде про відкрите засідання Ради молодих фахівців Єнакіївського металургійного
заводу по підготовці до Всеукраїнського конкурсу молодих фахівців у гірничо-металургійному
комплексі «ДАНКО-2003«, старт якому буде даний 17 травня. Головна
мета конкурсу — пошук талантів, надання їм усілякої підтримки і допомоги в придбанні
професійної кваліфікації, а також стимулювання науково-технічної ініціативи
молодих фахівців. Першим етапом конкурсу по виявленню талановитої молоді стане
науково-технічна конференція «ЄМЗ-2003», на якій, з ініціативи керуючої
компанії «ДАНКО», відбудуться перші «інтелектуальні торги».
Динаміка ринку в цілому і металургії зокрема вимагає безперестанної модернізації
технології. Виробництво сталевої продукції — незважаючи на різні вагові категорії
з ще більш стрімким світом інформаційних технологій — не виключення. Адже вітчизняній
металургії, для того щоб гідно витримувати конкуренцію на світових ринках необхідно
поспівати за високим темпом росту вимог до зниження собівартості витрат при
одночасному підвищенні показників якості.
У принципі, у консерватизмі акціонерів ЄМЗ обвинуватити важко навіть при самім
упередженому відношенні. Темп на заводі тримають. Варто згадати, що в ході першого
етапу реконструкції підприємства була запущена унікальна технологічна лінія
(пек-ківш і машина безупинного лиття заготівки), що дозволила в 8-10 разів скоротити
процес плавки. У світі перехід до технології безупинного розливання стали практично
завершений. В Україні таких підприємств — навряд чи не третина.
Говорячи об таких складових формули успішної реконструкції української промисловості,
як відновлення виробничих фондів і залучення під цю справу інвестицій, багато
хто проте упускають саме головне: у новому, постіндустріальному світі найважливіші
ресурси — це не простір із закріпленими на ньому людьми і виробництвом і навіть
не фінанси, а в першу чергу — інтелект.
Здобуваючи за надзвичайні гроші передові технології на Заході, ми найчастіше
забуваємо, що вітчизняна творча інженерна думка самодостатня і здатна не тільки
конкурувати з іноземною, але і випереджати її. При цьому саме цікаве полягає
в тім, що в авторів ряду винаходів, що прийшли до нас у виді інновацій чи дорогого
устаткування, «прописка» — українська. Проста більшість національних
дослідницьких розумів, не зумівши реалізуватися на батьківщині, беруть більш
стимулюючі і краще оплачені позиції за кордоном. От і виходить, що, пошкодувавши
карбованець, ми після платимо десять.
Напевно, багато хто стануть говорити, що для того щоб зупинити «витік
мозків», потрібний державний комплекс заходів для підтримки інтелектуального
цвіту нації. Потрібний, хто сперечається? А поки суд та справа, непогано було
б кожному власнику підприємства спробувати створити такі умови, щоб юні дарування
не дивилися з тугою на Захід. І справа навіть не в «підвищенні добробуту» — при максимально можливому росту заробітної плати «європ» нам так
швидко не наздогнати. Справа в затребуваності, можливості самореалізації й усвідомленні
важливості і необхідності того, чим ти займаєшся.
Що ні говори, але ці прості істини (можна до хрипоти сперечатися про достоїнства
і недоліки «совдеповского» способу життя) були закладені в основи
радянської ідеології, де поняття «ростити кадри» займало ключову позицію
в будь-якій організації. Ця ностальгічна асоціація виникла в мене під час засідання
Ради молодих фахівців ЄМЗ, де юні кулибины зі світлими обличчями і палаючими
очима розповідали головному акціонеру підприємства президенту АТ «ДАНКО»
Сергію Момоту про свої інновації і рацпропозиції. Аж ніяк не віртуальні: загальний
економічний доход від упровадження деяких з них на сьогоднішній день склав 260
тисяч гривень.
Узагалі стимулюванню науково-технічних ініціатив молоді на ЕМЗ придаеться пріоритетне
значення. У цілому узятий курс на омолодження трудового колективу. Найбільш
відчутне уливання молодої енергії відбулося в конвертерному цеху: з 912 працівників — 397 молодше 30 років. З них 207 мають вищу і середню технічну освіту. А як
інакше? Новий час диктує нові вимоги. Молоді фахівці регулярно беруть участь
у свого роду інтелектуальних змаганнях з колегами з інших металургійних гігантів — «Криворіжсталі», «Азовсталі» і ін.
Проте, головний акціонер підприємства прекрасно усвідомлює, що на відміну від
вищезгаданої моделі радянського менеджменту, розвиток молодіжного наукового
руху не може в сучасних умовах базуватися лише на ентузіазмі людей небайдужих
і творчих. Необхідний матеріальний стимул. (Це і є прекрасним синтезом менеджменту
«порад» і ринку. — Авт.) Рішення Сергія Момота було досить нестандартним.
Він запропонував провести в рамках науково-технічної конференції «ЕМЗ-2003»
інтелектуальний аукціон, на користь якого передав засобу від Державної премії
в області науки і техніки 2002 року, отримані їм за участь у розробці програми
реконструкції ЄМЗ. Лотами стануть кращі науково-технічні розробки молодих фахівців,
покупцями — організатори Всеукраїнського конкурсу (ОАО «ЄМЗ», СП ТОВ
«Метален» і АТ «ДАНКО»).
«У бізнесі є проста аксіома — наявні вільні фінанси необхідно вкладати
в подальший розвиток. Може когось спантеличить сам підхід до процедури передачі
премії. Але він обумовлений тим, що творчій молоді властиві оригінальні ідеї
і небанальні рішення. Думаю, що грошова премія, отримана за розробку і впровадження
інноваційного проекту, повинна сприяти народженню нових прогресивних ідей. На
мій погляд, це своєрідне інвестиційне вкладення», — сказав Сергій Момот.
Отже, ставка на інтелект зроблена. Хтось сумнівається в її виграшності?
джерело:
«Кіевскій Телеграфъ», №15, травень, 2003
корисний матеріал? Натисніть:
|