Після вступу в силу нової редакції Закону України «Про рекламу» (Закон про рекламу) у липні 2003 року правове регулювання цієї сфери перетерпіло істотні зміни. Дотепер не втрачає своєї актуальності тема режиму правового регулювання розміщення вивісок з найменуванням суб’єктів господарювання.

У відповідності зі статтею 1 Закону про рекламу під рекламою мається на увазі інформація про особу або товар, розповсюджена в будь-якій формі й будь-якому способі й призначена для підтримки поінформованості споживачів реклами і їхнього інтересу відносно таких осіб або товару.

Зовнішня реклама — це реклама, розташовувана на спеціальних і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруджень, на елементах вуличного встаткування, над проїзною частиною вулиць і доріг.

Закон про рекламу й Типові правила розміщення зовнішньої реклами не містять поняття «інформаційної вивіски». У той же час у пункті 7 статті 8 Закону про рекламу встановлено, що розміщення інформації про виробника товару й/або товару в місцях, де він реалізується або надається, не вважається рекламою. Однак виникали питання: яким може бути спосіб подачі такої інформації, її зміст, що варто розуміти під визначенням «місце, де товар реалізується або надається споживачам», і, у цьому зв’язку, чи поширюється пункт 7 статті 8 Закону про рекламу на вивіски з назвами суб’єктів господарювання, розташовувані на фасадах будинків.

Офіційні роз’яснення цих питань з’явилися лише недавно. Зокрема, Державний комітет України з питань регуляторної політики й підприємництва на своєму сайті розмістив роз’яснення, чи ставляться до зовнішньої реклами інформаційні вивіски на фасадах будинків, у яких розміщений суб’єкт господарювання…

Повний текст статті на сторінці сайту