«Брендові суперечки» із завидною регулярністю виникають в Україні от уже кілька років підряд. Не дуже давно була обнародувана чергова порція розбіжностей між солідними компаніями. Суть непорозуміння — першість бренду, і, відповідно, виключне право на його експлуатацію.

Боротьба за «ідентичність» торговельної марки, що раніше вважалася юристами майже безнадійною забавою, сьогодні набирає обороти. Так, росіяни жадають від американського виробника припинити використовувати бренд Smirnoff, під яким закордонна горілка випускається більш півстоліття. Претензії ці ґрунтуються, по-перше, на тім, що Смирнов — споконвіку російське прізвище, а по-друге, американці використовують його, не одержавши ніякого дозволу. Іноземці на це посміхаються — цікаво, у кого, власне, треба було запитувати? Невже в кожного, що носить таке прізвище?

В Україні подібних дискусій теж чимало. Недавно була обнародувана суперечка між компанією IDS, що контролює найбільший в Україні «Миргородський завод мінеральних вод» у Полтавській області, і миргородським заводом продтоварів «Калинка» навколо «імені» води «Миргородська». Так називається продукція обох заводів. Правда, у «Калинки» вона значиться під другим номером.

Зараз «Миргородський завод мінеральних вод» через суди заперечує право «Калинки» на використання торговельної марки «Миргородська № 2«, під якою та розливає воду протягом уже 30 років. Адвокати «Калинки» вважають, що «назва «Миргородська» рівнозначно відноситься до будь-якої води, одержуваної з Миргородського родовища мінеральних вод». Отже, це найменування однозначне вказує на властивості води і місце її походження.

З завидною регулярністю виникають в Україні і «алкогольні» суперечки. Досить згадати конфлікт «Оболоні», «Немирова» і «Алкотрейда». «Алкотрейд» висунув претензії до напою «ТМ Torsida», що випускається «Оболонню». Точніше навіть не до напою, а до способів його популяризації. Виробники Shake («Алкотрейд») думають, що рекламний ролик згаданого вище напою порушує вимоги діючого законодавства в сфері інтелектуальної власності. Мол, у рекламі напою «Оболоні», що транслюється на телебаченні, містяться елементи ролика коктейлю Shake, зокрема, використовується багато в чому повторюваний сюжет. Іншого виробника — торговельну марку «Житомирська» у продукції опонента зачепила єдина фраза. «Справжня на бруньках», на думку керівництва заводу-виготовлювача, є майже брендовою фразою і належить винятково ім. Таку думку не розділяє інший виробник, що не менш активно використовує «бруньковую» формулу у своїй рекламі.

Цікаво, що простий обиватель, швидше за все, не згадає, кому з тих що сперечаються належить право першості фрази, але томну, аж ніяк не інтелігентного виду панянку з розпущеними кісьми, що солодко волає спробувати жаданий сорокаградусний продукт, запам’ятав напевно. На сьогоднішній день відомо безліч підтверджуючих це прикладів. У тім же «мінеральному» бізнесі мирно співіснують «Оболонская» і «Оболонская-2», «Лужанська» і «Лужанська №7», а «Трускавецких» і зовсім розвелося безмірно: «Трускавецкая», «Трускавецкая II», «Трускавецкая оригинальная», «Трускавецкая кристальная», «Трускавецкая курортная».

Разом з тим причиною конфліктів, говорять незалежні юристи, є не стільки «імена» розкрученої продукції, стільки гроші, вкладені в їхнє розкручування. Багато компаній не завжди здатні захистити перехоплені ідеї юридично. І коли марка стає досить відомою, з’являється хтось, хто, виявляється, володів брендом раніш. Деякі експерти упевнені, що подібні позови, що затіваються, спрямовані, у першу чергу, на напівбезкоштовну рекламу. І ця думка небезпідставна: за час спорів інформація про них у ЗМІ з’являлася не рідше, ніж оплачувана реклама.

Фахівці запевняють, що найбільш діючим способом захисту авторських і суміжних прав є відшкодування збитків, стягнення незаконно отриманого доходу і виплата компенсації. Цими способами найчастіше задовольняється майновий інтерес потерпілого (який, у принципі, майже не проглядається в описаному вище випадку). Установити факт порушення авторських прав досить складно, але, погодитеся, важливо. Складно тому, що в існуючому законодавстві прописана величезна кількість власне порушень, а також проміжних фактів, що підлягають доказові. Наприклад, доказами, на основі яких суд встановлює істину, відповідно до закону є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові і речові докази, аудіо- і відеозаписи, а також висновки експертів. Саме до їхньої допомоги і прибігають найчастіше скривджені компанії.

Кого будуть призивати у свідки по «брендових процесах» компанії, що нині сперечаються, залишається лише догадуватися. Але в тім, що нові суперечки будуть народжуватися з завидною сталістю, сумнівів немає практично ні в кого. І не тому, що один виробник явно перейшов дорогу іншому, і навіть не з бажання «розкрутити» ім’я (власне або продукту). Саме ім’я і без цього досить розкручено, а от підприємства хоч і є великими, але все-таки працюють серед не менш могутніх конкурентів. І, висловив думку що побажав залишитися невідомим столичний експерт, подібні суперечки цілком можуть бути зв’язані з бажанням одного з тих що позивають відвернути увагу, скажемо, від наявних фінансових або виробничих проблем. До того ж позов — гарний спосіб обвинуватити відповідача у власних невдачах.