Л И С Т

23.12.2004 N 16-12/5480

Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України розглянув Ваш запит від 06.12.2004 N 12-04/34 та повідомляє наступне.

Незаконне використання громадянином — приватним підприємцем України комп’ютерної програми тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України:
цивільно-правову, стаття 431 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), стаття 52 Закону України від 23 грудня 1993 року N 3792-XII «Про авторське право і суміжні права», в редакції Закону від 11.07.2001 р. N 2627-III (далі — Закон);
адміністративну, стаття 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
кримінальну, стаття 176 Кримінального кодексу України.

Стаття 431 ЦК [435-15] встановлює, що «порушення права інтелектуальної власності, у тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором». З цього визначення випливає, що порушення права інтелектуальної власності можливе як у формі дій (посягання на право інтелектуальної власності), так й у формі бездіяльності (невизнання права інтелектуальної власності). Порушником права інтелектуальної власності може бути фізична або юридична особа.

Відповідно до статті 50 Закону [3792-12] порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є:
а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права, визначені статтею 14 Закону [3792-12], та їх майнові права, визначені статтею 15 Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25 Закону обмежень майнових прав;
б) піратство у сфері авторського права — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників комп’ютерних програм і баз даних;
в) плагіат — оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право, примірників комп’ютерних програм і баз даних;
д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права;
е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права чи особи, яка здійснює таке управління;
ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права, з яких без дозволу суб’єктів авторського права вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Адміністративна відповідальність настає відповідно до статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення [80731-10], згідно з якою незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (комп’ютерної програми, бази даних), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Кримінальна відповідальність настає відповідно до статті 176 (у редакції Закону N 850-IV [850-15] від 22.05.2003) Кримінального кодексу України [2341-14] (КК). Відповідно до цієї статті порушення авторського права та суміжних прав, у тому числі незаконне використання, розповсюдження, тиражування комп’ютерних програм та баз даних, а також інше використання комп’ютерних програм і баз даних без дозволу осіб, які мають авторське право, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, — караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

У статті 176 КК [2341-14] матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі — якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форм власності вимог законодавства в сфері інтелектуальної власності, зокрема авторського права, здійснюється державними інспекторами з питань інтелектуальної власності (далі — державний інспектор), які є посадовими особами Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, відповідно до Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 674 [674-2002-п].

Крім того, державний контроль за захистом прав інтелектуальної власності здійснюють наступні державні органи: Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Державна митна служба, Державна податкова адміністрація, Антимонопольний комітет України та Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Указані державні органи здійснюють означену діяльність відповідно до покладених на них завдань та у межах своєї компетенції.

Заступник голови В.С.Дмитришин