На головну | Пишіть нам | Пошук по сайту тел (063) 620-06-88 (інші) Укр | Рус | Eng   
Держава повинна побачити переваги людського потенціалу — знань, інтелектуальної власності, ідей — перед нафтою, газом, металом і нерухомістю: на відміну від природних копалин людський потенціал має здатність накопичуватися.
  новини  ·  статті  ·  послуги  ·  інформація  ·  питання-відповіді  ·  про Ващука Я.П.  ·  контакти за сайт: 
×
Якщо ви помітили помилку чи похибку, позначте мишкою текст, що включає
помилку (все або частину речення/абзацу), і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нам.
×

Крах українського літакобудування?

2003-04-28
Ярослав Ващук


Президент і Уряд нас переконують, що Україна продовжує займати провідні позиції у світовому літакобудуванні, посилаючись на проект по створенню середнього військово-транспортного літака Ан-70, що випереджає, начебто, на десять років світові розробки в цьому напрямку. Але за останні п’ять років в країні провалені інноваційні програми «Український телевізор», «Український комбайн», така ж доля чекає і «світовий» АН-70.

Журнал «Експерт» №16 від 28 квітня 2003 року в рубриці «Конкурс російських інновацій» робить резюме: «Українські крила Росії не потрібні».

На минулому тижні навколо російсько-українського проекту по створенню середнього військово-транспортного літака Ан-70 вибухнув великий міжнародний скандал. Група російських конструкторів, керівників авіазаводів і фахівців НДІ ВПС Росії направила лист міністру оборони Сергію Іванову з рекомендацією припинити розробку Ан-70 за рахунок коштів Міноборони РФ.

«Цей літак по ряду найважливіших літних характеристик не відповідає тактико-технічному завданню ВПС Росії — він знаходиться на рівні морально застарілого Ан-12», — пишуть конструктори. Автори листа твердо упевнені, що всі спроби доробити Ан-70 не мають смислу, тому що «об’єктивні технічні передумови поліпшення характеристик літака відсутні». При цьому два головних конструктори АНТК імені Туполева Валентин Близнюк і Леонід Куликов пишуть, що «украй низький рівень надійності літака в цілому і двигунів зокрема не дозволяє без збитку для безпеки польотів проводити його подальші іспити».

Головний фахівець АНТК імені Антонова (розроблювач Ан-70) Микола Воробйов в інтерв’ю українським ЗМІ назвав усі твердження російських конструкторів «некоректними», а сам лист «проявом конкурентної боротьби». При цьому г-н Воробйов поскаржився місцевим журналістам на невиконання російською стороною узятих на себе зобов’язань по програмі Ан-70. За підсумками минулого року Росія повинна була заплатити 48,2 млн доларів, однак гроші не перелічила. За словами Миколи Воробйова, «нам ніхто не відмовляє у фінансуванні, але під кінець року кошти просто не виплачуються». Воробйова підтримав президент України Леонід Кучма, що привселюдно виразив невдоволення темпами реалізації проекту Ан-70. Кучма заявив буквально наступне: «Уряд Касьянова робить усі, щоб цей проект не відбувся».

Росія не зацікавлена в продовженні програми Ан-70, аргументи військових:

«По-перше, замість середнього літака вантажопідйомністю 35 тонн Україна розробила машину вантажопідйомністю 47 тонн, що по класу впритул наближається до важких транспортних літаків, наприклад до нашому Іл-76 (50 тонн). Такі літаки Росії не потрібні, ми самі можемо їх експортувати в будь-якій кількості.

По-друге, Ан-70 має непереборні недоліки конструкції. У російських льотчиків цей літак одержав прізвисько «літаюча труна». Перший зразок Ан-70 потерпів катастрофу в лютому 1995 року. Друга модель звалилась на землю в січні 2001 року під Омськом через відмовлення двох лівих двигунів. При загальному нальоті 386 годин на Ан-70 було виявлено 382 серйозних недоліків, у тому числі зафіксовано 52 випадки відмовлення двигунів. Дефекти намагалися виправити, але безрезультатно. По висновку експертів, «для Ан-70 відмовлення одного з чотирьох двигунів з високою імовірністю приведе до серйозної аварії». Це зв’язано з тим, що значна частина піднімальної сили крила створюється при обдуванні його струменем від гвинта. При відмовленні двигуна на одному крилі з’являються «сильні моменти, що розвертають, кренять і вимагають симетричного зниження потужності силової установки» на іншім крилі. Для військового літака, що передбачається експлуатувати в умовах вогневого впливу, такі особливості принципово неприпустимі.

Нарешті, по-третє, дотепер відсутні юридично оформлені рішення урядів України і Росії про права на інтелектуальну власність, отриману в ході робіт зі створення Ан-70. У цих умовах немає ніяких гарантій, що, виділяючи засобу на НДДКР, Росія буде вважатися повноправним співрозробником літака.«

Таким чином, позиція російської влади в конфлікті виглядає непохитною, а української, навпаки, слабкою. І хоча формально Росія поки ще не поховала Ан-70, на реанімацію цієї програми українцям сподіватися вже не стоїть. Судячи з останніх висловлень російських військових, що прозвучали вже після заяв Михайла Касьянова, на Ан-70 у Міноборони Росії вирішили поставити хрест. Головком ВПС Росії Володимир Михайлов: «Наше військове відомство найближчим часом проведе конкурс на створення нового середнього транспортного літака .. У конкурсі візьмуть участь тільки два російських проекти — Ту-330 і Іл-214».

Це другий нокаут (перший був під Омськом), у який посилає Росія (партнер?) Україну в раунді, назва якому «2003 — рік Росії в Україні». Навіть Кличко більше не тримає. Нокдаун!

джерело: Інтернет-сайт «ВЯПат»
корисний матеріал? Натисніть:




2020-11-20
Жива вода
інші статті...
© Ярослав Ващук, 2003-2023
при використанні будь-яких матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове
[pageinfo]
сайты Хмельницкого bigmir)net TOP 100