Борис ДАНЕВИЧ
Закон України «Про рекламу» передбачає кілька непорушних принципів,
відступати від яких так люблять багато рекламістів:
1. У рекламі повинні використовуватися тільки точні й однозначні цифри і факти
(приміром, розмір знижок або тривалість розпродажу).
2. Реклама повинна бути достовірною, тобто без перебільшень і недомовок, за
рахунок яких можна створити в споживачів враження, що рекламований товар наділений
позитивними якостями або ознаками, у той час, коли такі якості або ознаки відсутні.
3. Реклама повинна відповідати принципам сумлінної конкуренції. Мається
на увазі, що при створенні чергового агітаційного шедевра неприпустимо використовувати
чужі позначення і неправомірну порівняльну рекламу (наприклад, коли бренд одного
виробника нагадує вже зареєстровану торговельну марку, і споживач починає плутати
різні товари або їхню рекламу).
4. Реклама не повинна порушувати етичні, гуманістичні, моральні норми, а також
ігнорувати правила пристойності.
5. Рекламісти повинні враховувати особливу сприйнятливість дітей і, відповідно,
не наносити дитячій психіці шкоди своїми рекламними шедеврами. Теоретично це
означає, що телевізійна реклама навіть у нічний час, або реклама в «дорослому»
виданні повинні враховувати цей принцип.
6. У рекламі заборонено використовувати твердження, що дискримінують кого б
то не було по ознаках раси, національності, статі, мови, освіти, соціального
і майнового положень, роду і характеру діяльності, а також місцю проживання.
7. Закон забороняє в рамках реклами своїх товарів дискредитувати товари
конкурентів.
9. У рекламі заборонено призивати до дій, що можуть нанести шкоду навколишньому
середовищу або здоров’ю людини.
10. Досить складним обмеженням є заборона на поширення реклами, що містить
елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської
честі і достоїнства.
11. При розробці соціальної реклами варто пам’ятати, що вона не повинна
містити посилань на конкретний товар або його виробника, на рекламодавця або
приналежну рекламодавцю торговельну марку.
12. Суперечки з приводу мови реклами не вщухають дотепер. Насправді все не
так складно. На сьогоднішній день реклама поширюється державною мовою з урахуванням
наступного. У випадку, коли мова йде про рекламу в друкованому ЗМІ, реклама
в ньому може розміщатися мовою, зазначеному у свідоцтві про реєстрації. Реклама
на регіональних теле- і радіоканалах розміщається з урахуванням проживання у
відповідних регіонах представників національних меншостей. Те ж можна говорити
і про зовнішню рекламу.
13. Оскільки будь-яка реклама завжди зв’язана з творчістю, при її створенні
необхідно пам’ятати про авторське право.
джерело:
«Власть денег», N9, 2004
корисний матеріал? Натисніть:
|