Бувальщина про те, як Менделєєву наснилася його періодична система, відома багатьом. Світова історія знає чимало прикладів снів, які спричинили появу безлічі відкриттів.

Другий після Менделєєва найвідоміший приклад винаходу вві сні — випадок зі швейною машинкою. Автором цього хитромудрого механізму заведено вважати Ісаака Зінгера. Але це не зовсім правильно. Винахідників швейних пристроїв налічується багато. Так, в Англії ще 1790 року було видано перший патент на швейний верстат. Потім такі патенти були одержані в Австрії (1819), у США (1826), у Франції (1830). Але всі ці верстати були недосконалими, громіздкими й незручними в роботі. Зінгер удосконалив агрегат американського конструктора Орсона Фелпса, домігшись, щоб під час шиття не заплутувалась нитка, а головне — зробив його ергономічнішим, забезпечивши швейну машинку столиком для тканини, ніжкою-тримачем голки (для невпинного шва) та ножною педаллю для приводу, щоб вивільнити швачкам обидві руки.

Три принципові нововведення стали базовими для швейних машинок. Їх було захищено пакетом патентів у кілька тисяч охоронних документів. 1851 року Ісаак Зінгер, оточивши себе командою талановитих інженерів, юристів та менеджерів, створив фірму The Singer Manufacturing Company, яка складає швейні машинки як для домогосподарок, так і для швейних фабрик. За сім років Зінгер домігся зниження ціни на швейну машинку від 100 доларів у1851 р. до 10 доларів у 1858 р., зробивши її доступною для кожної сім’ї. Щоправда, 2000 року, за рік до 150-річного ювілею, компанія «Зінгер» збанкрутувала, не витримавши конкуренції із новими індустріальними гігантами. Але всесвітньому параду швейної машинки передував один важливий винахід, в основі якого був сон.

У перших машинках голкове вушко містилося, як у звичайної голки — позаду біля тупого кінця. Це утруднювало роботу, не дозволяючи механізму машинки протягувати голку через тканину. У1844 році над цією проблемою міркував американський інженер Еліас Хоу. Одного разу, після тривалих марних спроб вирішити проблему голки та вушка, йому наснився страшний сон — він потрапив у полон до людожерів, і ті вимагали від винахідника негайно створити швейну машинку. При цьому вони трясли перед ним списами з дірками... в наконечниках! Вранці, осяяний навіяною сном ідеєю, Хоу зробив креслення машинки зі знайомою й донині голкою — з діркою на вістрі. Щоправда, в іншому Еліас Хоу був не таким успішним, як Зінгер, і тепер зі швейною машинкою у свідомості пересічної людини його ім’я не асоціюється.

«Сонні» винаходи цими двома випадками аж ніяк не обмежуються. Історики техніки можуть розповісти давню історію про винахід першого корабля-броненосця. 1592 року командир корейського флоту Йї Суншин відчайдушно боровся з японськими окупантами. І ось в одну з ночей корейський адмірал побачив уві сні величезну черепаху з головою дракона. Чудовисько вивергало вогонь на воїнів, які безуспішно намагалися пробити його панцир своїми мечами. Вранці Йї Суншин наказав будувати кораблі з товстих соснових колод, оббитих залізними пластинами. Носи кораблів, очевидно, на відзнаку джерела ідеї, були виконані у вигляді голів дракона, з пащ яких стріляли гармати. Флот таких броненосців зумів відбити напад японського флоту.

У наші дні, коли винахідницька думка спрямована не так на механіку, як на електроніку й комп’ютери, сни не перестали час від часу бути основою відкриттів. Так, наприкінці 90-х років минулого століття Алан Х’юанг, завідувач відділу оптичних комп’ютерів компанії «Белл Лабораторіз», працював над проблемою заміни електронних схем комп’ютерів на оптичні. Ночами він почав бачити сон, який постійно повторювався: численні кур’єри зі стосами паперу біжать двома коридорами, що перетинаються. На перехресті двох коридорів вони створювали затор. Але одного разу сон змінився: тепер кур’єри проходили один крізь одного. Алан Х’юанг зумів розшифрувати послання власного мозку. Він зрозумів, що фотони мають здатність проникати один крізь одного, на відміну від звичних йому з попередньої роботи електронів. З огляду на цю особливість він і створив оптичний комп’ютер...

Історії винаходів та відкриттів, зроблених уві сні, зібрала американський психолог Дейрдре Баррет і видала книгу «Комітет сну». Опитані психологом «технарі» розповіли чимало історій, серед яких фігурували навіть сни, що допомагають писати комп’ютерні програми. Багато хто, за їх словами, завжди тримає поруч із ліжком папір і ручку, щоб моментально записувати побачені уві сні підказки й осяяння. Не заглиблюючись в особливості людської психіки, пояснити цю властивість сновидінь можна таким чином: як відомо, наш мозок ніколи не відпочиває цілком і працює навіть тоді, коли його господар спить. При цьому мозок без наказу продовжує працювати над тією технічною проблемою, що й за наказом. Але підходить до неї більш творчо, висуваючи ті ідеї, які його господар свідомо відкидав як занадто неординарні. Саме з таких рішень і народжуються найгеніальніші.

Сон допомагає знаходити правильні рішення і в політичній діяльності. Наші телеоператори люблять ловити в кадр народних обранців, котрі заснули на засіданнях Верховної Ради, або чиновників, які дрімають на різноманітних важливих заходах. А ось у Королівстві Свазіленд спання депутатів на засіданнях тамтешнього двопалатного парламенту навіть заохочується. Вважається, що уві сні народний обранець спілкується з духами померлих предків і ті дають йому важливі поради. Розбудити депутата, який спить, там вважають за погану манеру. Можливо, цю традицію слід перенести й на нашу землю, — щоб «вершителя доль», котрий задрімав, не штовхали під бік його колеги... Скільки одкровень, можливо, життєво важливих для країни, зривається через наше нерозуміння важливості снів-осяянь?