Існують два варіанти реєстрації товарних знаків в інших державах:

1) шляхом звертання в Патентне відомство кожної держави;

2) шляхом використання процедури Мадридської Угоди і Мадридського Протоколу.

У першому випадку, необхідно буде оплатити гонорари патентним повіреним цих держав, послуги перекладача і дотримувати вимоги і термінів, установлених законодавством кожної держави (наприклад, термін реєстрації на Україні складає 2 і більше років), зате при цьому не потрібно національної реєстрації товарного знаку.

В другому випадку, потрібна національна реєстрація товарного знаку, зате оформляється єдина заявка, не треба залучати патентних повірених і перекладачів, стандартний термін розгляду (близько 1 року), немає необхідності дотримувати вимоги кожної країни.

Процедура реєстрації товарного знаку за Мадридською Угодою.

Заявники з будь-якої країни — учасниці Угоди — для того, щоб оформити реєстрацію в інших країнах, подають тільки одну заявку в Міжнародне бюро ВОІВ на одній з офіційних мов — французька, англійська або іспанська, причому сплата мита провадиться тільки один раз у Міжнародне бюро.

Термін охорони товарного знаку — 10 років для всіх країн, у яких забезпечується охорона знаків, з можливістю продовження цього терміну. Міжнародна заявка може бути подана тільки після того, як національне відомство країни зареєструє відповідну національну заявку. При подачі заявки заявник указує країни, у яких він просить охорону. У разі потреби збільшення числа країн, у яких забезпечується охорона знака, наприклад, у випадку експорту в ці країни товарів, він може зробити заяву про «територіальне розширення». Така заява, зроблена через національне Патентне відомство міжнародної реєстрації, негайно публікується в журналі «Les Marques Internationales». Діє територіальне розширення з дати запису про нього в Міжнародному реєстрі, а припиняє дію по закінченню терміну дії міжнародної реєстрації. Докладні правила по подачі і діловодству в Міжнародне бюро ВОІВ за міжнародними заявками викладені в Інструкції до Мадридської угоди.

Дострокове припинення міжнародної реєстрації товарного знаку.

Дія міжнародної реєстрації товарного знаку може бути припинена достроково, оскільки правомірність його реєстрації може бути оскаржена будь-якою особою на загальних з національним товарним знаком підставах (у Патентному відомстві або Палаті по патентних спорах). Також міжнародна реєстрація товарного знаку втрачає силу, якщо протягом п’яти років, вважаючи з дати міжнародної реєстрації, національний знак, раніше зареєстрований у країні походження, анулюється. У випадку виключення товарного знаку з національного реєстру відомство країни походження звертається в Міжнародне бюро ВОІВ з вимогою виключити товарний знак з міжнародного реєстру. Таким чином, протягом п’яти років, вважаючи з дати міжнародної реєстрації, статус міжнародного товарного знаку залежить від його статусу в національному Патентному відомстві. Після закінчення цього терміну його міжнародна реєстрація стає незалежною від національної.

Конвенційний пріоритет і як його одержати.

Конвенційний пріоритет — це пріоритет, який можна установити на фазі національної реєстрації для міжнародної заявки. Як дата міжнародної реєстрації вважається дата подачі заявки на міжнародну реєстрацію, якщо пройшло 6 місяців з дати подачі національної заявки. Якщо термін 6 місяців ще не закінчився, то датою подачі міжнародної заявки вважається дата подачі національної заявки — це і є конвенційний пріоритет. Однак якщо заявка надходить у Міжнародне бюро пізніше, ніж через 2 місяці з дати подачі в національне відомство, то в цьому випадку датою міжнародної реєстрації буде дата надходження заявки в Міжнародне бюро.

Вартість міжнародної реєстрації товарного знаку.

Реєстрація товарного знаку за Мадридською згодою або Протоколом — це спрощена форма реєстрації більш ніж у сімдесяти країнах світу (з 1 жовтня 2004 року Європейське Співтовариство стало 77-им членом Мадридської системи), що підписали вищезгадані документи. Тобто, заявка подається на одній мові (французький, англійській або іспанській) у ДП «Український інститут промислової власності, далі вона спрямовується у ВОІВ (Міжнародну організацію, що знаходиться в Женеві). У заявці повинний бути зазначений перелік країн, у відношенні яких запрошується реєстрація товарного знаку; від кількості країн залежить і розмір мита. По такій процедурі вигідно подати заявку не менш, ніж у три країни, тому що основне мито за подачу заявки складає 903 шв. франки .

Додаткове мито за кожну зазначену вами в заявці країну складає 100 шв. франка (що значно менше основного), або існує індивідуальне мито для країн, що входять до Мадридського Протоколу. Якщо заявка подається не по одному класу, то за кожен клас мито також складає 100 шв. франка.

Якщо заявка подається менш чим у три країни, то вигідніше подавати в кожну країну окрему заявку, тим більше, що деякі держави (наприклад, Бразилія, Південна Корея, Індія) взагалі не приєдналися ні до Мадридської Угоди, ні до Протоколу.

Процедура міжнародної реєстрації товарного знаку може тривати і довше одного року. Після одержання заявки, ВОІВ направляє запити в усі зазначені в заявці країни, у їхні національні відомства. Національне відомство вправі відмовити в реєстрації товарного знаку через невідповідність критеріям, що відповідають охороноспроможності товарних знаків відповідно до національного законодавства. У цьому випадку національне відомство повідомляє про таке рішення Міжнародне бюро ВОІВ. Після одержання такого рішення з національного відомства Міжнародне бюро ВОІВ негайно пересилає отримане рішення про відмовлення в реєстрації товарного знаку у відомство країни походження знака.

Заявник має право опротестувати рішення про відмовлення в реєстрації товарного знаку відповідно до національного законодавства даної держави. Рішення про відмовлення в реєстрації міжнародного товарного знаку повинне бути винесено національним Патентним відомством протягом одного року з дати реєстрації. Якщо відомство не укладається в зазначений термін, Міжнародне бюро ВОІВ рішення про відмовлення в реєстрації товарного знаку не приймає.

Слід зазначити, що правом на відмовлення у визнанні міжнародного товарного знаку (воно може бути повним або частковим — по окремих групах товарів і послуг) національні Патентні відомства користуються досить часто. Чи обов’язково постійно використовувати товарний знак, на території тих держав, де він зареєстрований. Переважна більшість країн складають ті, у яких принцип обов’язкового використання є умовою збереження і захисту виключних прав на товарний знак. Власник знака повинний його застосовувати, не допускаючи перерв, що перевищують визначені законом терміни. Порушення цього обов’язку може привести до дострокового припинення дії реєстрації товарного знаку.

Наприклад, в Україні підставою для анулювання товарного знаку може служити його не використання протягом трьох років з дати реєстрації. Аналогічні норми законодавств різних країн показують, що терміни безперервного не використання знака, що може бути причиною його анулювання, різні. Так, у США вони складають шість років; у Франції, Австрії, ФРН, Великобританії й Іспанії — п’ять років, Росії, Італії, Португалії, Швейцарії, Японії, Китаї — три роки.