( (див. початок)

...

Перш ніж приступати до експортних операцій підприємства починають цілий ряд важливих кроків, починаючи від виявлення відповідного експортного ринку й оцінки попиту, до пошуку каналів розподілу, оцінки витрат і одержання фінансових коштів. Нижче ми прагнемо вказати основні причини, чому при плануванні вашої експортної стратегії ви повинні також узяти до уваги питання інтелектуальної власності і зрозуміти, яким образом права ІВ підвищують конкурентноздатність вашого малого або середнього підприємства (МСП) на експортних ринках.

Оскільки права ІВ є «територіальними», тобто доступні для вас лише в тих країнах або регіоні, де вони заявлені і надані, для того, щоб здійснити виключні права ІВ на закордонних ринках ви повинні запросити й одержати охорону за кордоном (за винятком тих випадків, коли вона надається автоматично без необхідності виконання яких-небудь формальностей, наприклад, за допомогою механізму міжнародного договору, такого як Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, див. «Яку вигоду ваше МСП може одержати від охорони за допомогою авторського права?»).

Головні причини для охорони ІВ на експортних ринках перераховані нижче:

• Права ІВ, особливо патенти, можуть відкрити нові експортні можливості.
• Права ІВ, особливо товарні знаки і промислові зразки, можуть допомогти вам зайняти вигідні ринкові позиції на експортних ринках.
• Права ІВ розширюють можливості завоювання вірної клієнтури для вашої продукції і послуг на експортних ринках.

Експорт вашої запатентованої продукції

Охорона патенту (або корисної моделі) за кордоном дозволяє вам користуватися конкурентною перевагою на ваших експортних ринках. Компанії, що адекватно охороняють свої винаходи за кордоном, мають цілий ряд варіантів експорту своєї інноваційної продукції, що при інших умовах не були б доступні. Ці можливості вибору включають:

• Виробництво товару усередині країни й експорт охоронюваного товару безпосередньо або через посередників, знаючи при цьому, що жодна інша компанія не зможе на законній підставі робити, продавати або експлуатувати цю же продукцію на обраному ринку без вашого дозволу (і що більшість патентних законів більш не дозволяють відповідно до міжнародних зобов’язань країни видавати необов’язкові ліцензії на тім підставі, що охоронювані товари не провадяться на місці у країні призначення експорту).
• Здача винаходу в ліцензію іноземній фірмі, що буде робити продукт на місці в обмін на одноразовий платіж і/або роялті (див. «Ліцензування інтелектуальної власності — найважливіший компонент ділової стратегії вашого МСП»).
• Створення спільних підприємств з іншими фірмами з метою виготовлення і/або комерціалізації продукції на окремих закордонних ринках.

У залежності від вашої стратегії ваше підприємство буде одержувати додатковий доход або в результаті прямого продажу продукції, або за посередництвом зборів і/або роялті від ліцензій.

Використання клейма і зразків для збуту товарів і послуг за кордоном

Підстави для охорони товарних знаків і промислових зразків на внутрішньому ринку повною мірою застосовуються і до закордонних ринків. Реєстрація товарного знаку зокрема дозволяє вам у максимальному ступені диференціювати, рекламувати і збувати продукцію, у такий спосіб сприяючи визнанню вашої продукції або послуг на міжнародних ринках і встановлюючи прямий зв’язок з іноземними споживачами. У залежності від характеру вашої послуги угода про франшизу з закордонною фірмою може бути корисним альтернативним способом одержувати доход від вашого товарного знаку за кордоном.

Компанії, що експортують продукцію без клейма, зштовхнуться з такими недоліками, як:

• Більш низькі доходи, оскільки споживачі вимагають більш низьких цін за товари без клейма.
• Недостатня сталість клієнтури головним чином через її нездатність довідатися продукцію і відрізнити неї від продукції конкурентів.
• Труднощі при збуті на ринку і рекламі продукції або послуг за кордоном у відсутності підходящого символу або легкого ідентифікатора, що погоджував би вашу продукцію або послуги з вашим МСП, оскільки збут на ринку продукції без клейма є значно більш важким.

Що стосується промислових зразків, охорона на експортних ринках допоможе не тільки зміцнити вашу загальну маркетингову стратегію, але і також може бути важливою для індивідуалізації продукції, призначеної для конкретних цільових ринків, створення нових ринкових ніш для продукції вашої компанії і зміцнення іміджу вашої компанії і її репутації, шляхом ув’язування її з конкретним зразком.

Міжнародне вичерпання і рівнобіжний імпорт

При розробці вашої експортної стратегії ви повинні перевірити, переважно проконсультувавши з кваліфікованим фахівцем, чи може покупець на законній підставі перепродати на іншому ринку охоронювані правом інтелектуальної власності товари, куплені у вашого МСП або з його згоди, не запросивши при цьому вашої згоди. Таке питання виникне лише в тому випадку, якщо ви вже охороняєте і будете охороняти ваші права ІВ на внутрішніх і експортних ринках. Подібним чином, якщо ваше МСП купило товари, що охороняються патентом, товарним знаком, промисловим зразком і/або авторським правом, те тоді ви повинні з’ясувати, чи знадобиться вам офіційна згода власника (власників) ІВ для продажу цих товарів за кордоном, тобто на іншому ринку (ринках) (наприклад, коли права ІВ вважаються «вичерпаними»). Ви можете здивуватися, але відповіді на ці питання будуть досить важкими і будуть розрізнятися не тільки в залежності від країни, але також від відповідного виду прав ІВ.

Перш ніж обговорювати ці питання ми повинні визначити, що означає «вичерпання» прав ІВ. «Вичерпання» означає одне з обмежень прав ІВ. Як тільки продукт, охоронюваний правом ІВ, був збутий на ринку або вашим МСП, або іншими з вашої згоди, права ІВ на комерційну експлуатацію цього даного продукту не можуть більш здійснюватися вашим МСП, оскільки вони «вичерпані». Іноді це обмеження називається також «доктрина першого продажу», оскільки права на комерційну експлуатацію даного продукту закінчуються після першого продажу продукту. Якщо інше не зазначено в законодавстві, то ваше МСП не може більш контролювати наступні акти перепродажу, оренди, позики або інших форм комерційного використання третіми сторонами. Досягнута досить широка згода у відношенні того, що це застосовується, принаймні, в умовах внутрішнього ринку.

Значно менша єдність спостерігається у відношенні того, у якому ступені продаж охоронюваної правом інтелектуальної власності продукції за кордоном може вичерпати права інтелектуальної власності у відношенні цієї продукції в умовах внутрішнього законодавства. Це питання стає актуальним у випадках так називаного «рівнобіжного імпорту». Рівнобіжний імпорт означає імпорт товарів за рамками каналів розподілу, про які мається домовленість з виготовлювачем. Оскільки виготовлювач/власник ІВ не мають договірного зв’язку з рівнобіжним імпортером, імпортовані товари іноді називаються «товари сірого ринку», що на ділі не зовсім точно, оскільки як такі товари є оригінальними і лише каналами розподілу не контролюються виготовлювачем/власником ІВ. Ґрунтуючись на праві на імпорт, яким право ІВ наділяє власника ІВ, останній може спробувати заперечити проти такого імпорту для того, щоб розділити ринки. Однак, якщо маркетинг продукції за кордоном власником ІВ або з його згоди приводить до вичерпання внутрішнього права ІВ, право на імпорт також вичерпується і на нього не можна більш посилатися в діях проти такого рівнобіжного імпорту.

Вищевказані принципи мають різні наслідки в залежності від того, чи застосовує країна імпорту з причин законодавства або своєї політики концепцію національного, регіонального або міжнародного вичерпання. Концепція національного вичерпання не дозволяє власникові ІВ контролювати комерційну експлуатацію товарів, запропонованих на внутрішній ринок власником ІВ або з його згоди. Однак власник ІВ (або його уповноважений представник) може все-таки заперечувати проти імпорту оригінальних товарів, що збуваються на ринках за кордоном, на основі права на імпорт. У випадку регіонального вичерпання перший продаж охоронюваної продукції власником ІВ або з його згоди веде до вичерпання будь-яких прав ІВ у відношенні цих даних продуктів не тільки усередині країни, але і у всьому регіоні, і проти рівнобіжного імпорту в регіоні більш не можна заперечувати на основі права ІВ. Якщо країна застосовує концепцію міжнародного вичерпання, права ІВ вважаються вичерпаними, як тільки продукція була продана власником ІВ або з його згоди в будь-якій частині світу.

Національні відомства ІВ або юристи/повірені по ІВ повинні мати можливість інформувати вас про те, які положення законодавства або прецедентного права застосовуються у відповідній країні до кожного виду прав ІВ...

(продовження)