З метою однакового і правильного застосування законодавства у вирішенні спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, Вищий господарський суд України вважає за необхідне дати такі рекомендації.

...
II. Способи захисту права інтелектуальної власності.

7. Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу [435-15]. Наведений перелік способів захисту не є вичерпним з огляду на вміщений у цій же статті припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Частиною першою статті 432 Цивільного кодексу [435-15] передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. У частині другій згаданої статті 432 [435-15] визначено, що суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: 1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; 3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності; 5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; 6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

8. Законами України про набуття та здійснення права на конкретні об’єкти інтелектуальної власності також передбачено способи захисту відповідного права, зокрема, статтею 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» [3792-12], статтею 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [3689-12], статтею 27 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» [3688-12], статтею 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [3687-12], статтею 25 Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» [752-14], статтею 53 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» [3116-12], статтею 22 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [621/97-ВР].

9. Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 Цивільного кодексу [435-15] кожна особа може звернутись до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення права інтелектуальної власності. Моральна шкода полягає, зокрема, в приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб (стаття 23 Цивільного кодексу). Вирішуючи спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення права інтелектуальної власності, господарські суди мають з’ясовувати: наявність такої шкоди; протиправність дій особи, яка її заподіяла; наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями особи, яка її заподіяла, та вини останньої в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен встановити, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він у цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. У розгляді відповідних справ судам необхідно враховувати викладене в роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 29.06.96 N 02-5/95 [v5_95800-96] «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди» (з подальшими змінами і доповненнями)...

(продовження)

Голова Вищого господарського суду України
Д.Притика