23 травня Microsoft представила позов жителеві Харкова, у якого міліція вилучила 100 компакт-дисків із програмним забезпеченням (ПЗ). Свій збиток компанія оцінила в 150 тис. грн. Це черговий факт, що свідчить, що кампанія по боротьбі з виробниками контрафактного ПЗ набирає обороти. Росте кількість судових справ з питань авторського права. Україна почала активно модернізувати відповідне законодавство у відповідь на введені проти України США торговельні санкції. Однак вступ у 2004 р. у силу Цивільного кодексу приніс зміни, початково покликані налагодити контроль за дотриманням авторських прав. Але вони ще більше заплутали й ускладнили цей процес.

Правознавці відзначають, що в Цивільному кодексі зразка 2004 р. містяться статті, положення яких суперечать один одному. В одній говориться про суміжне використання авторського права художником і підприємством (наприклад, видавництвом або стороною-замовником), в інший же — про виключне право автора на твір, якщо інше не записане в договорі. В наявності можливість тлумачення закону в ту або іншу сторону, у залежності від ситуації.

В Управлінні по боротьбі з економічними злочинами МВС України було створене управління по боротьбі зі злочинами в сфері інтелектуальної власності. Найбільша ж кількість справ (близько 80%), розглянутих у судах різної юрисдикції, серед всіх об’єктів промислової власності, приходиться на торговельні марки. По статистиці, наданої Державним департаментом інтелектуальної власності, росте кількість справ, розглянутих у місцевих і господарських судах по об’єктах інтелектуальної власності: 2001 р. — 104, 2002 р. — 113, 2003 р. — 164. У структурі Верховного Суду України вже створена колегія з питань інтелектуальної власності.

Але прийняття кодексу так і не вирішило одну з основних проблем: авторське право в Україні залишається «аналоговим», незважаючи на активний розвиток «цифрових», інформаційних відносин. Правила, що регулюють подібні відносини, по суті, сконцентровані лише в Договорі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) про авторське право і Договір ВОІВ про виконання і фонограми (відомих також як інтернет-договори), до яких Україна приєдналася в 2001 р. В актах національного законодавства норми, що регулюють «цифрові» відносини в області авторського права, лише зрідка зустрічаються в Законі України «Про авторське право і суміжні права».

Як правило, такі тонкості вітчизняне законодавство описує лише в актах правовикористального характеру. Наприклад, в оглядовому листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про інтелектуальну власність» (від 14.01.02 р. №01-8/31) указується, що розміщення твору в мережі Інтернет є однією з форм його відтворення. Листи Державної митної служби України роз’ясняють порядок митного оформлення комп’ютерних програм і їхніх носіїв (як товару або послуги), частковим випадком якого є митне оформлення при передачі програм каналами Інтернету.

Представляється, що ці й інші, зв’язані з ними положення, варто погодити між собою, видавши спеціальний законодавчий акт із питань інформаційного суспільства, як це було здійснено, приміром, у рамках Європейського Союзу.

Але європейське законодавство теж не ідеальне. Відповідно до Договору ВОІВ про авторське право 1996 р., комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Однак програмні продукти володіють цілим переліком особливостей, що неможливо врегулювати в рамках існуючого законодавства. Тому Державний департамент інтелектуальної власності зараз активно працює над проектом Закону України про охорону прав на комп’ютерні програми, яким, приймаючи до уваги специфіку цього об’єкта інтелектуальної власності, планується конкретизувати і підсилити можливості захисту прав авторів і спростити роботу на ринку.

Говорячи в цілому про законодавчу базу по авторському праву, фахівці відзначають, що сьогодні поки ясно лише одне — торговельні санкції з України найближчим часом зняті не будуть.

Охорона авторських і суміжних прав в Україні здійснюється на чотирьох правових рівнях: конституційному (Ст. 9, 12, 17); міжнародному (Всесвітня конвенція про авторське право, Бернська конвенція та ін.); внутрізаконодавчому (Цивільний і Кримінальний кодекси України, Закони «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу діяльність» з наступними змінами і доповненнями); нормативному, що передбачає розробку конкретних механізмів реалізації законів.

При цьому йде процес уніфікації внутрішнього законодавства щодо міжнародних норм.

Органом управління, у сфері компетенції якого входить проведення політики в області авторського права, є Державне агентство України по авторських і суміжних правах. Воно здійснює реєстрацію творів і видає авторські свідоцтва, необхідні для підтвердження приналежності авторських прав визначеній особі.