На минулому тижні «Відомості» уже приголомшили своїх читачів новиною про те, що надалі за музику в маршрутках і кав’ярнях прийдеться розплачуватися... Але от кому? І хто цей «банкір», через сейфи якого будуть проходити чималі відрахування?

Ще кілька років назад українську музику можна було почути в ефірі тільки деяких радіостанцій, і то дуже рідко. Сьогодні питання її затребуваності вже не стоїть. І хоча поки ще ринок недостатньо заповнений якісним продуктом, однак народ бажає чути наших виконавців на радіостанціях, по телебаченню, у кав’ярнях, барах і ресторанах. Але музика — це теж продукт, але ж за будь-який продукт ми платимо, будь то буханка хліба або автомобіль. Музика — це інтелектуальна власність, за «споживання» якої її власникам потрібно виплачувати гроші. Питання тільки, кому і скільки?

Донедавна в Україні існувало кілька організацій, що мають право на збір і розподіл роялті (відрахування за комерційне використання фонограм) як вітчизняних виконавців, так і закордонних. Хоча таких правовласників було і небагато, але чіткого представлення в користувачів фонограм не було — кому і за що платити, тому і з грішми ніхто практично не розставався. Тепер же створені дві найбільші організації по колективному управлінню суміжними правами виконавців — «Український музичний альянс» (УМА) і «Українська ліга музичних прав» (УЛМП). У їхній склад увійшли впливові українські звукозаписні компанії: «Юкрейніан Рекордс», «М’юзік Фактори Груп», «Хантер М’юзік», «Новий Рекордс», «Київ Євростар», «Комп М’юзік», «Українське Музичне Видавництво», «Лавина М’юзік». Членами цих організацій є компанії, яким на території України передані суміжні права всесвітньо відомих виробників музичної і відеопродукції: Universal Music, BMG Entertainment, Warner Music, Sony Music, EMI Music, російських рекордингових компаній, а також багатьох українських виконавців.

Тепер чітко визначено, хто чим займається й у кого які функції і права. Відповідно до рішення Міністерства освіти і науки України УМА й УЛМП визначені як уповноважені організації колективного управління, що займаються збором і розподілом роялті за використання в комерційних цілях фонограм і відеограм. Відтепер «Альянс» займається діяльністю в сфері телерадіомовлення, «Ліга» — у сфері суспільного харчування, обслуговування, транспорту і так далі.

Таким чином, був зроблений черговий крок до дотримання законів. Адже дотепер більшої частини компаній, що використовують музику в комерційних цілях, приходиться доводити, що за це треба платити. Навіть дуже відому мережу ресторанів швидкого харчування переконували в необхідності виплат роялті українським артистам.

Але ж незнання законів не звільняє від відповідальності за їхнє порушення. На сьогоднішній день розмір винагороди (роялті) за використання опублікованих у комерційних цілях фонограм і відеограм і порядок його виплати регулюється постановою N 71 Кабінету міністрів України від 18 січня 2003 року. Механізм і порядок виплати винагороди визначається обопільною умовою між користувачем і уповноваженою організацією колективного управління. Причому дана постанова набрала сили з 7 лютого 2003 року. Отже, «юридичні і фізичні особи, що здійснюють комерційне використання фонограм і відеограм, самостійно нараховують суми винагороди», починаючи з цієї дати.

Варто підкреслити, що публічне використання і ретрансляція без узгодження з правовласниками є порушенням законодавства України. Крім статей про авторське право і суміжні права, що передбачають порядок захисту цих прав, законом України про телебачення і радіомовлення від 21 грудня 1993 року до порушників визначені санкції, що застосовує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. А ст. 51-2 кодексу про адміністративні правопорушення і ст. 176 Кримінального кодексу України передбачають відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав.

Так що «Ліга» і «Альянс» уже грозяться подавати в суд на «піратів». За словами представників цих організацій, їм самим треба вишукувати порушників і просити компанії виплачувати роялті. До речі, багато організацій уявляють собі цю суму як щось позахмарне, порівнянне з гонорарами Мадонни. Але відповідно до закону, розмір роялті встановлюється в індивідуальному порядку, і власникові маленької кав’ярні не прийдеться платити як за гіпермаркет!