В індійській промисловості по виробництву іграшок переважають малі спільні підприємства (МСП) і мікропідприємства, незважаючи на присутність таких великих виробників іграшок, як «Fun School» і «Mattel». Місцева промисловість існує вже більш 50 років і має вихід на значний ринок через широку дистриб’юторську мережу. Однак, інноваційна діяльність у виді створення інтелектуальної власності (ІВ) майже непомітна. Зі зміною поколінь у цій галузі виробництво стало поступово відкриватися новим ідеям.

Лібералізація економіки, що почалася в другій половині 1980-х рр., привела до стрімкого зростання числа автомобілів, пропонованих індійським споживачам. Це, у свою чергу, навело деяких виробників іграшок на думку про виробництво пластикових мініатюр автомобілів, що з’являються на ринку. Аналогічно «MatchBox Cars» ці виготовлювачі досконально відтворюють форми кожного нового автомобіля, що вони бачать на дорогах. Протягом ряду років з’явилася велика кількість моделей, і в сполученні із широкою мережею дистриб’ютерів ці мініатюри стали продаватися по всій країні.

З огляду на недостатнє розуміння питань ІВ серед сектора МСП, Організація розвитку малого бізнесу (SIDO) — національне агентство по розвитку МСП, — працюючи разом з Міністерством малих підприємств, початку проведення серії семінарів і ознайомлювальних програм по проблемах ІВ для МСП. Один з таких семінарів був цілком присвячений промисловості по виробництву іграшок. Одному з відомих виготовлювачів таких мініатюрних автомобілів випадково довелось брати участь у роботі цього семінару.

Після семінару він зустрівся з його організаторами і зізнався, що він уперше зрозумів наслідки ІВ для свого бізнесу. Він зрозумів, що, якщо зразок охороняється, то він як підприємець не може уникнути відповідальності, удавшись до захисту у виді мініатюризації. Він також зрозумів, що може на законних підставах копіювати дизайн визначених автомобілів, роблячи це з розумом. Наприклад, він міг провести пошук по зразках у відповідному відомстві і визначити, які зразки вже нараховують 15 років і, тим самим, не підлягають охороні. Він зміг тепер також провести аналіз у відношенні зразків, охорона на який не продовжувалася компанією за межі первісного 10-літнього терміну, чи таких випадків, коли іноземній компанії ніколи не надавалася охорона на зразок в Індії. Це саме по собі давало йому можливість виготовляти значну кількість мініатюрних моделей.

Крім того, будучи тямущим підприємцем, він звернувся до одного з виготовлювачів автомобілів і подарував керуючому 10 мініатюрних моделей із пропозицією, щоб при випробуванні автомобіля в салоні будь-який потенційний покупець одержував його мініатюру як сувенір від автомобільної компанії. Автомобільна компанія рахувала це гарною ідеєю і сьогодні пропонує цю іграшкову мініатюру всім потенційним покупцям, що вирішили випробувати новий автомобіль. У підсумку, незважаючи на те, що зразок автомобіля охороняється, той факт, що виготовлювач автомобіля дав мовчазну згоду виготовлювачу мініатюри зареєстрованого зразка, охороняє підприємця з МСП.

Конкретне дослідження підготував Панкадж Джаін — директор (Сектор ПІВ) Міністерства малих підприємств Уряду Індії (електронна пошта: pjain@sidomail.com)