На головну | Пишіть нам | Пошук по сайту тел (063) 620-06-88 (інші) Укр | Рус | Eng   
В Україні на 01.10.2013 (з 1992 р.) зареєстровано 394423 охоронних документів на ОПВ, із них патентів: 108167 на винаходи, 83871 на корисні моделі, 25522 на промзразки, 176805 свідоцтв на знаки для товарів і послуг, 13 свідоцтв на топографії ІМС, 20 реєстрацій КЗПТ та 25 свідоцтв на право на використання зареєстрованих КЗПТ
  новини  ·  статті  ·  послуги  ·  інформація  ·  питання-відповіді  ·  про Ващука Я.П.  ·  контакти за сайт: 
×
Якщо ви помітили помилку чи похибку, позначте мишкою текст, що включає
помилку (все або частину речення/абзацу), і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нам.
×

Деякі аспекти переходу від винахідницького права до патентного

2003-01-05
І. Дятлик

В період існування Радянського Союзу правовідносини в галузі винахідницької діяльності регулювалися винахідницьким правом, що зумовлювало форму власності на винаходи.

Право власності на винахід належало державі, що знаходило відображення у охоронному документі — авторському свідоцтві, яке засвідчувало авторство винахідника на винахід і право дер-жави на його використання.

Форма власності обумовлювала і умови охороноспроможності, до числа яких входив по-зитивний ефект як новий, більш високий результат, який суспільство одержує при використанні винаходу у порівнянні з тим, результатом, який воно одержує від об’єкта-прототипу.

Таке трактування призводило до того, що корисність винаходу встановлювалась не в зале-жності від цінності заявленого об’єкта і необхідності в його використанні в народному господарстві, а адміністративним шляхом (експертизою). Необхідно відзначити, що критерій «позитивний ефект» мав, як правило, дещо абстрактний характер, оскільки не завжди випливав із властивостей заявленого об’єкта. Так, такий позитивний ефект, як підвищення урожайності зернових, може бути досягнутий різноманітними технічними і організаційними засобами (внесенням добрив, знищенням бур’янів, під-готовкою зерна перед посівом тощо).

Належність винаходу державі визначала також функції експертного органу, який як пред-ставник держави виконував не тільки функції, пов’язані зі своїм прямим призначенням, — оцінку за-явленого технічного рішення щодо відповідності його умовам охороноспроможності та видачу охо-ронного документа, а і в інтересах держави невластиву йому функцію — виявлення технічного рі-шення з матеріалів заявки шляхом корегування, а часто, — і складання нової редакції формули вина-ходу і узгодження її з заявником.

З переходом на ринкові економічні відносини правовідносини в галузі винахідницької дія-льності почали регулюватися патентним правом, що призводить до принципових змін в статусі охо-ронного документа і у формі власності на винахід.

За патентним правом охоронним документом є патент, який засвідчує авторство на винахід і надає патентовласнику виключне право на його використання.

Зміна правовідносин в галузі винахідницької діяльності спричинила також зміну умов охо-роноспроможності, з переліку яких виключено позитивний ефект, оскільки в нових економічних від-носинах корисність винаходу повинна визначатися потребами ринку (потенційного покупця).

В свою чергу, зміна умов охороноспроможності призвела до зміни вимог, які регламенту-ють оформлення, подання і розгляд заявки на винахід. Ці зміни стосувалися здебільшого опису вина-ходу, оскільки вимоги до формули винаходу практично не змінились (з її змісту виключена необхід-ність наведення позитивного ефекту).

В описі винаходу замість недоліків прототипу необхідно вказувати причини, які перешко-джають досягненню прототипом технічного результату, який отримується при використанні заявле-ного винаходу; замість мети винаходу слід розкрити завдання, на вирішення якого спрямований ви-нахід із зазначенням технічного результату, який досягається при використанні винаходу.

Ці зміни дуже важливі, бо стосуються правових доказів, які підтверджують, що заявлений об’єкт претендує на статус винаходу і, крім цього, дозволяють конкретизувати властивості заявленого об’єкта шляхом логічного зв’язку властивостей з ознаками, що характеризують об’єкт.

Для визначення і обгрунтування причин, які перешкоджають використанню прототипу, до-сягненню очікуваного технічного результату, необхідно проаналізувати технічні властивості прото-типу, обумовлені його ознаками, в умовах використання, для яких створюється винахід, і показати неможливість досягнення цими властивостями очікуваного технічного результату.

Як правило, ці властивості обумовлені ознаками прототипу, які не відносяться до сукупно-сті ознак, що характеризують заявлений об’єкт.

Так, відомий спосіб токарної обробки металів, при якому деталь приводять до обертання, подають різець на врізання і пересувають його вздовж деталі з постійною швидкістю.

Винахідник поставив перед собою задачу розробити спосіб токарної обробки, який забез-печував би подрібнення стружки високов’язких матеріалів. У наведеному формулюванні завдання, забезпечення подрібнення стружки високов’язких матеріалів є технічним результатом, а зазначення того, що обробці підлягають високов’язкі матеріали, вказує на умови, в яких повинен виявитися тех-нічний результат.

Особливістю цих умов є те, що при токарній обробці високов’язких матеріалів утворюється так звана «зливна» стружка у вигляді спіралі, що ускладнює умови різання.

Зазначимо, що залежно від фізичних умов вказаний технічний результат може мати різний позитивний ефект. При високоточній обробці позитивним ефектом буде підвищення якості обробки, оскільки подрібнення стружки виключає її можливий контакт з оброблюваною поверхнею, внаслідок чого виключена поява слідів цього контакту на поверхні.

При обробці об’ємних деталей ця стружка може мати значні розміри, внаслідок чого мож-ливий злам устаткування. В цьому випадку позитивним ефектом буде підвищення надійності устат-кування, а в окремих випадках і підвищення техніки безпеки при обробці.

У наведеному прикладі причинами, які перешкоджають досягненню технічного результату, є те, що різець переміщують вздовж деталі з постійною швидкістю, що призводить до появи стружки однакової товщини, яка звивається у спіраль.

При вирішенні поставленого завдання винахідник виключив цю ознаку як таку, що негати-вно впливає на технічний результат, і замінив її іншими ознаками: «різець переміщують вздовж дета-лі з накладенням на нього коливань в напрямку переміщення».

При цьому випадку коливальні рухи різця призводять до того, що стружка утворюється змінної товщини і руйнується в місцях мінімальної товщини.

Наведений приклад підтверджує тезу про те, що заміна мети винаходу на завдання, у якому вказано технічний результат, забезпечує тісний зв’язок останнього з ознаками винаходу.

Слід відзначити, що технічний результат є основним критерієм визначення суттєвості ознак винаходу, які наводяться у формулі винаходу, і при встановленні відповідності заявленого винаходу умові патентоспроможності «винахідницький рівень».

корисний матеріал? Натисніть:




2020-11-20
Жива вода
інші статті...
© Ярослав Ващук, 2003-2011
при використанні будь-яких матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове
[pageinfo]
сайты Хмельницкого bigmir)net TOP 100