Як практично часто буває, при організації старт-ап компанії хтось з ініціативної групи є комерційним ініціатором реалізації ідей і розробок від інноваційного ініціатора нового виробництва, - винахідника

Якщо ця теза не викликає заперечень опонентів, то можна зробити висновок про те, що у всякому новому комерційному підприємстві внесок винахідника первинний, а комерціалізація вторинна

З іншого боку саме комерціалізація дає винахідникам їжу для розуму і є тією закваскою, яка буде давати інноваційну енергію і буде комерційним каталізатором штовхає нове підприємство вперед

Кожна технічна задача по-своєму індивідуальна. В кожній задачі є щось своє, неповторне. Аналіз дає можливість винахіднику пробитися крізь нашарування частковостей до загального, головного, принципового.

Всепроникна дослідницька логіка дозволяє побачити кістяк, основу завдання - технічне протиріччя. І положення відразу змінюється. Винахідницьких задач - незліченна безліч, але технічних протиріч порівняно небагато.

Інакше кажучи: існують типові техні ¬ ческие суперечності і існують типові прийоми їх усунення.

Типові прийоми - інструменти у творчій майстерні з ¬ бретателя. А в гарній майстерні інструменти ніколи не лежать як попало. Тому на оперативній стадії творчого процесу прийоми усунення технічних протиріч повинні використовуватися за певною системою.

При відпрацюванні методики були випробувані різні послідовності розташування цих пріе ¬ мов. Найбільш доцільною представляється така система, при якій прийоми усунення технічних протиріч расположе ¬ ни від простих і найбільш часто вживаних до складних і порівняно рідко вживаним.

Початківець винахідник зазвичай прагне до «ефектному» рішенням. Для подолання простого технічного протиріччя йому хочеться обов'язково використовувати електронні прилади, радіоактивні ізотопи, словом, щось «сучасне».

В резуль ¬ таті виникають ідеї, які в принципі здійсненні, але практи ¬ но непридатні через складність їх конструктивного втілення.
У кожному винахід є дві сторони: що досягається і якими витратами досягається. Майже завжди для здійснення винаходу потрібно щось побудувати, щось доповнити суті ¬ ющие машини. Це пов'язано з витратами на реалізацію, і завдання винахідника полягає в тому, щоб све ¬ сти витрати до мінімуму.

«Максимум нового ефекту при мінімумі витрат на реалізацію» - така формула хо-рошего винаходи.

Вирішуючи завдання, винахідник повинен пройти три етапи. Є одна обставина, на яке слід звернути особливу увагу. Уже другий етап аналітичної стадії вимагає від винахідника ясного уявлення про кінцевий результат, до якого він прагне. Це може здатися дивним: адже винахідник ще не знає, яким буде рішення задачі.

Тут треба сказати про відмінність між творчістю ізобретате ¬ ля і роботою конструктора. Ці поняття часто плутають: «винаходячи ¬ тель сконструював ... Конструктор винайшов ... »

А відмінність існує принципове.
Конструктор лавірує між взаємосуперечливих характеристиками машини, підбираючи їх так, щоб найкращим чином задовольнити вимогам конкретного завдання. Наприклад, конструюючи вантажний автомобіль, можна поступитися швидкістю на користь міцності, вантажопідйомності, економічності.
Навпаки, розробляючи конструкцію гоночного автомобіля, слід все: і економічність, і вантажопідйомність, і навіть в якійсь мірі міцність - принести в жертву швидкості.
Академік А. Н. Крилов говорив: всякий корабель є компромісом, де одне жертвують на користь іншого. Додамо: не тільки корабель, а й будь-яка машина, будь-який технологічний процес.

Винахідник повинен зламати цей компроміс, повинен так поліпшити одну частину (або якість) машини, щоб при цьому не погіршилися інші. Конструктор користується вже відомими в техніці прийомами; винахідник шукає нові шляхи, нові прийоми.

Тут доречно провести аналогію з композитором і музикантом-виконавцем. Композитор пише нове. Музикант грає вже написане (хоча кожен музикант грає по-своєму, в своїй манері). Що краще? Питання безглуздий. Композитор не може існувати без музиканта-виконавця; музикант-виконавець немислимий без композитора. Найчастіше композитор виступає в ролі виконавця.

Точно так же винахіднику нерідко доводиться втілювати знайдену ідею у конкретну конструкцію.

У побуті прийнято оцінювати нові машини чисто зовні: мовляв, такої машини раніше не було, тепер вона є, значить, винайдено «щось нове». Проте машина, нова з точки зору конструктора, може і не бути новою з точки зору винахідника.
Звернімося, наприклад, до торгових автоматів. Припустимо, вперше створений автомат для продажу різних видів крупи. Раніше таких автоматів не було, але чи можна вважати нову машину винаходом? Ні. Хоча сама машина нова, але при її конструюванні використовувалися принципи, уже відомі в техніці, зокрема в теорії автоматів.

Треба сказати, що праця конструктора - це творча праця. Конструктору доводиться враховувати властивості матеріалу, тонкощі технології, умови роботи машини і безліч інших чинників. Це вимагає знань, досвіду, розвиненої уяви, часом сміливою здогадки. Але в широкому сенсі слова творчим є, в тій чи іншій мірі, всякий творчу працю.

Безглуздо було б стверджувати, що творчість у техніці притаманне тільки роботі винахідника. Однак винахідницької творчість має свої специфічні особливості. Про це і йдеться.

Перший етап роботи над теорією рішення винахідницьких задач теж грунтувався на уявленні про примат психологічного фактора. Але з самого початку була прийнята інша програма дії. "Треба вивчити досвід винахідницької творчості і виявити характерні риси хороших рішень, що відрізняють їх від поганих. Звідси можна буде визначити відмінність хорошого мислення від поганого".

Таким чином, в центрі дослідження з перших же кроків виявилася логіка розвитку технічних систем. Замість дослідження грає "виключно важливу роль" підсвідомості почалося вивчення винахідницьких задач і їх рішень.

Основним матеріалом для дослідження на цьому етапі були література з історії техніки і заявки на винаходи, що проходять через Інспекцію з винахідництва Каспійської військової флотилії.

Майже відразу вдалося виявити, що рішення винахідницьких задач гарні (сильні), якщо ці рішення долають технічне протиріччя, що міститься в поставленому завданню, і, навпаки, погані (слабкі), коли технічне протиріччя не виявлено або воно не подолано.

Далі було виявлено щось більш несподіване: виявилося, що навіть найсильніші винахідники не розуміють, не бачать, що правильна тактика вирішення винахідницьких задач повинна полягати в тому, щоб крок за кроком виявляти технічне протиріччя, дослідити його причини і усувати їх, тим самим усуваючи і технічне протиріччя.

Навіть зіткнувшись з відкритим, кричущим про себе технічним протиріччям, і побачивши, що завдання вдалося вирішити завдяки усуненню цього протиріччя, винахідники не робили ніяких висновків на майбутнє, не міняли тактику і, взявшись за наступну задачу, могли витратити роки на перебір варіантів, навіть не намагаючись сформулювати міститься в задачі протиріччя ...

Звалилася надія витягти з досвіду "великих" (великих, великих, досвідчених, талановитих) винахідників щось корисне для початківців: "великі" винахідники працювали тим же примітивним методом проб і помилок.

Виявилося, що об'єктивне відміну хорошого рішення від поганого не означає суб'єктивного відмінності мислення винахідника. Таким чином, послідовне здійснення поставленої програми призвело до необхідності зміни самої вихідної позиції.

Так ми поступово показали об'єктивні труднощі та особливості об'єктивного ж процесу створення нового продукту для організації нового підприємства

У процесі запуску нового бізнесу необхідно враховувати тисячі обставин. Більшість з них не мають значення, поки ресурси і дистрибуція не досягнуть певної міри зрілості, а рівень мислення та операційної діяльності значно не ускладняться. Елементи Оцінного листа - це те, за допомогою чого ви можете дати інтуїтивну попередню оцінку.

Крім того, вони представляють собою відмінний інструмент регулювання для вашого підприємства,
оскільки дозволяють направити ідею туди, де шанси на успіх максимальні

Майже всі елементи досить добре переживають процес запуску. Але хоча деякі найбільш активні з них особливо корисні при запуску, допомагаючи вашому підприємству відірватися від землі,
їх необхідно усувати або значно пом'якшувати, коли компанія досягає зрілості.

Рано чи пізно вам доведеться поділитися своєю ідеєю з іншими. Шила в мішку не сховаєш. Але це не означає, що ви повинні все пояснювати кожному, з ким ви волею-неволею стикаєтеся. Будьте обережні.

Сучасні методи побудови презентацій, анімаційні програми та багато іншого допомагають викласти інформацію про новий продукт у найбільш переконливій формі

У цій ситуації можуть виникнути як мінімум дві крайності, - як пояснити потенційним партнерам або інвесторам суть ідеї і не розкрити її настільки, що б хто-небудь міг нею скористатися; Як розкривши сутність ідеї залишити конфіденційним найголовніше обставина, яка допомагає ідеї бути оригінальною і відповідати всім критеріям винаходи

Скористайтеся даними інструментом, виявите свої слабкості, підвищіть бальну оцінку свого продукту і всьому що безпосередньо чи опосередковано пов'язано з його реалізацією і поступово прокладайте собі шлях на ринок. У першу чергу необхідно знайти адвоката, який допоможе вам захистити вашу інтелектуальну власність, вашу ідею.

Тут особливу допомогу може надати алгоритмічна розробка патентно-ліцензійної стратегії, розроблена авторами цієї публікації і опублікована на сайті Ярослава Ващука в минулому році

Ця ж алгоритмічна розробка є і програмою патентно-ліцензійного прогнозування на найближчу і стратегічну перспективу не тільки для нового інноваційного продукту, але і комплексної технології його виробництва

Зазначена патентно-ліцензійна стратегія є адаптацією принципів і прийомів ТРИЗ і АРИЗ в умови сучасного індустріального та аграрного виробництва поєднуються з сучасними комп'ютерними програмами

Також треба звернути увагу на склад групи менеджерів, адже більшість інвесторів надають цьому виняткове значення. Отже, ви націлили свою ідею на успіх і тепер повинні слідувати їй