В Україні з метою захисту підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції та сприянню захисту споживачів від фальсифікованої продукції прийнятий і діє Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товару» № 752-XIV від 16 червня 1999 року (далі по тексту – Закон), відповідно до якого використання назви місця (географічне зазначення) походження товару (далі по тексту – НМП), а саме - нанесення його на етикетку, упаковку товару, застосування у рекламі, запис у документах, може здійснюватися лише при наявності Свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару. Права на НМП також визначені і ст. 503 Цивільного кодексу України Кодекс № 435-IV від 16.01.2003.

Відповідно до офіційної інформації станом на 01.07.2011 в Держреєстр занесені 12 кваліфікованих зазначень походження товарів і видано 14 свідоцтв на право використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів. Законом визначено, що права, які випливають із реєстрації НМП та/або права на його використання, діють від дати їх реєстрації.

Відповідно до ст. 17 Закону власник свідоцтва має право:

а) використовувати зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару;

б) вживати заходів щодо заборони неправомірного використання кваліфікованого зазначення походження товару особами, які не мають на це права;

в) вимагати від осіб, що порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 24 Закону власник свідоцтва на НМП має право вимагати від порушника:

а) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення;

б) вилучення з обігу товару з неправомірним використанням зазначення походження;

в) вилучення з товару чи його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження, а при неможливості цього - знищення товару;

г) відшкодування втрат, включаючи неодержані доходи;

д) відшкодування збитків у розмірі не більше ніж отриманий порушником прибуток;

е) вжиття інших передбачених законами заходів, пов'язаних із захистом прав на зазначення походження товару.

Необхідно також звернути увагу на положення Закону, відповідно до якого реєстрація НМП може бути підставою для визнання недійсним зареєстрованого раніше товарного знака, що складається тільки з цього зазначення походження товару або містить це зазначення як елемент.

Реєстрація права на використання НМП не обмежує прав інших осіб на реєстрацію їх прав на його використання. Право власника свідоцтва на НМП не є монопольним і будь-яка інша особа, умови і норми господарювання якої відповідають вимогам Закону, може отримати право на використання НМП.

Відповідно до ст. 23 Закону не вважається порушенням прав власника свідоцтва:

а) використання зареєстрованого НМП, будь-якою особою, яка на законних підставах придбала позначений цим кваліфікованим зазначенням походження товар у власника свідоцтва і повторно вводить його в обіг;

б) використання НМП особою, яка не має свідоцтва про право на його використання, але добросовісно його використовувала до дати реєстрації. Якщо ця особа протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації НМП не подасть до Державної служби інтелектуальної власності України заявки на одержання права на використання цього зазначення, подальше його використання вважається порушенням прав власника свідоцтва.

Відповідно до ст. 9 Закону право на використання НМП мають, за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру.