Консалтингова компанія Interbrand і журнал Business Week опублікували черговий рейтинг 100 найдорожчих брендів світу. 62 з них — американські. Українських та російських брендів у списку поки що немає.

Як і в минулі роки, у рейтингу Interbrand домінують американські бренди — їх у списку 62, а у першій десятці — 8.

Методика розрахування рейтингу вміщує різні аспекти діяльності компаній, які мають ті або інші бренди. Рейтинг будується на детальному аналізі того, яка частина продажу продукції виробляється за рахунок лише бренду. У розрахунок приймається також сила бренду, яка визначається наступними факторами: лідерство даного бренда на ринку; стабільність і здатність даного бренду перетинати географічні і культурні кордони.

Щоб потрапити до рейтингу, бренд повинен відповідати ряду формальних критеріїв. По-перше, вартість бренду повинна перевищувати $1 млрд. По-друге, він має бути глобальним, тобто за межами країни його появи повинно продаватися не менше третини всіх товарів під даним брендом. По-третє, компанія повинна мати відкриту фінансову і маркетингову інформацію про власну продукцію. Так, через невідповідність цьому набору критеріїв у рейтинг не потрапили Visa, BBC і Mars.

Не зважаючи на очевидні переваги американських брендів, європейські і азіатські торгові марки, як показує рейтинг, стрімко ростуть. Так, компанія Samsung за рік збільшила вартість свого бренду на 31%, SAP — на 14%, L’Oreal — на 10%, Toyota — на 7%.

Серед компаній, які відкотилися назад, багато нещодавніх лідерів. Так, Kodak за рік втратив 19% вартості, Ericcson -12%, а вартість Reuters впала на 28%.

Коментуючи рейтинг слід сказати, що споживачі стали уважніше ставитися до подій навколо компаній. Корпоративні скандали негативно вплинули на вартість таких брендів, як JP Morgan, Merrill Lynch і Morgan Stanley.

Вартість залежить від того, яку політику компанія веде за межами звичних ринків і особливо на ринках Азії, зокрема в Індії та Китаї, відзначають спеціалісти Interbrand.

Показовими прикладами є Coca-Coca, Pepsi і McDonald’s, які з успіхом використовують національну специфіку у досягненнях впізнавання власних товарів. З іншого боку, цінність бренду може збільшуватись і в межах однієї країни, про що свідчить, наприклад, бренд Starbucks, вартість якого за рік зросла на 9% в основному за рахунок збільшення торгівлі компанії на території США. Успіх цієї компанії на місцевому ринку контрастує зі збутом всіх без вийнятку 1600 торгових точок компанії за кордоном.

Американскі бренди лідирують серед товарів повсякденного використання, комп’ютерної техніки і фінансових послуг Зовсім інша картина вимальовується в галузі виробництва автомобілів, де американці були традиційно сильними. Як зазначили спеціалісти Interbrand:

Європейські і азіатські автомобільні бренди починають витісняти американські навіть на їх власному ринку. Це відбувається тому, що автомобілі з Азії та Європи кращої якості і мають нижчу ціну.

На цьому тлі Toyota збільшила вартість бренда на 7%, Honda — на 4%, в той час як, наприклад, Ford втратив 16% ($3,3 млрд), а бренди General Motors and Chrysler навіть не потрапили до рейтингу.

На вартість брендів вливають і фактори не економічного характеру. Заборони куріння у громадських місцях і антипропаганда куріння нанесли збитків вартості брендів тютюновим компаніям. З них у рейтингу 100 найдорожчих залишилася тільки Marlboro, втративши при цьому за рік 8% вартості.

Хвилі антиамериканських настроїв у різних частинах світу викликають спонтанні протести споживачів, які не хочуть купувати продукцію американських компаній.

З іншого боку, у створенні масового споживача світові бренди поступово втрачають власну початкову національну приналежність. Це підтверджується опитуваннями споживачів, багато з них вважають Heineken німецькою компанією, а Nokia — японською.

По матеріалах сайтів