Сучасна світова економіка характеризується суттєвими змінами у визначенні напрямів економічного прогресу. Основні акценти сьогодні переміщуються на прискорений інноваційний розвиток, перехід до стратегії економіки, що базується на знаннях та інтелекті. В її основі лежать інтелектуальні ресурси нації, наукові досягнення, процеси трансферу результатів творчої діяльності у виробництво матеріальних та духовних благ, які в умовах світової кризи набули особливої важливості. Сьогодні конкуренція між розвинутими державами перетворилася на конкуренцію новітніх технологій, створених на основі досягнень науки.

Все, що зроблено руками людини, колись було придумано винахідником і завдяки роботі реалізаторів винахідницьких новацій — інженерів, технологів, робітників та вливанню необхідних грошових ресурсів стало товаром.

Винахідники у світі, завдячуючи патентній системі, вже майже чотири сторіччя одержують можливість вигідно продавати свої права на використання винаходів, отримуючи нові стимули до подальшої творчої діяльності.

Єдиний рецепт справжнього прориву в економіці, та ще й в тлі всесвітньої фінансово-економічної кризи — переведення економіки на інноваційні рейки: не просто випуск низькосортного металу, а високотехнологічних виробів з нього, не тільки сіяння та збирання ріпаку, а і виробництво якісного біодізельного пального з нього. Вихід з кризи — вхід в інноваційну економіку.

В Україні на сьогодні запатентовано майже 160 тис. технічних рішень (в т.ч. винаходів — 93, корисних моделей — 44, промислових зразків -20). Але лише 6-ть із тисячі винаходів використовуються у виробництві. А за даними Державного комітету статистики України за 2008 рік підприємства й організації уклали ледь більше 800 ліцензійних договорів, це дуже мало на зареєстрованих в країні близько 50-ти тисяч підприємств. В світі ця галузь вимірюється $1 трил.

У сучасному світі Україна, на жаль, відноситься до технологічних аутсайдерів. Відсутність єдиної державної стратегії побудови конкурентоспроможної економіки, заснованої на інноваціях, спричиняє відсутність зацікавленості вітчизняних промисловців до впровадження світових новацій. Нині частка нашої країни у світовому обсязі торгівлі наукомісткою продукцією становить якихось 0,1 відсотка.

Саме права інтелектуальної власності стають одними з найбільш вартісних елементів суспільного продукту, а відтак потребують максимального законодавчого захисту та підтримки з боку держави.

На цей час є всі підстави стверджувати, що за роки незалежності в Україні зроблено головне для забезпечення гарантованих Конституцією України прав громадян на захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Створено нормативно-правову базу у сфері інтелектуальної власності, що відповідає міжнародним нормам, запроваджено ефективні механізми реалізації законів, сформовано дієздатну інфраструктуру, що забезпечує здійснення державної політики у цій сфері. Сприяння розвитку творчої діяльності, забезпечення на законодавчому рівні набуття прав інтелектуальної власності та їх ефективного захисту, підготовка фахівців з питань інтелектуальної власності та розповсюдження знань у цій сфері є найважливішими завданнями Державного департаменту інтелектуальної власності.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" — "винахід (корисна модель) результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології".

Технічне вирішення задачі може бути визнано винаходом, якщо воно відповідає трьом умовам патентоспроможності: новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності.

Але не вважаються винаходами результати інтелектуальної діяльності, які не є технічними вирішеннями задач: відкриття, а також наукові теорії й математичні методи; правила й методи ігор, інтелектуальної або господарської діяльності; програми для електронних обчислювальних машин; рішення, що полягають тільки в представленні інформації.

На сьогодні в Україні на основі законодавчих і методичних документів реалізується наступна процедура патентування винаходів:

1. Підготовка заявником (винахідником) заявки до патентування технічного вирішення задачі:

- аналіз предмета захисту і визначення системи захисту його складових;

- класифікація технічних рішень предмета захисту відповідно до Міжнародної патентної класифікації;

- патентно-iнформацiйнi дослідження, пошук аналогів i визначення прототипу з використанням національної бази Укрпатенту, бази Роспатенту чи міжнародних патентних баз;

- визначення форми представлення технічного рішення на реєстрацію і системи його захисту;

- оформлення заяви, опису, формули, креслень, реферату та ін. заявочних матеріалів відповідно до "Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель";

- подання заявки в Укрпатент на одержання патенту з реєстрацією дати подання заявки і отриманням розписки;

- сплата збору за подання заявки і проведення експертиз.

2. Оплата заявником державного збору за реєстрацію заявки і проведення формальної експертизи заявки (згідно постанови КМУ №543 вiд 22.05.2001).

3. Укрпатент установлює пріоритет заявки і видає рішення про реєстрацію заявки з підтвердженням дати пріоритету (протягом місяця).

4. Проведення Укрпатентом формальної експертизи заявки і прийняття рішення чи підготовка запитів додаткових документів (протягом п’яти місяців).

5. Укрпатент публікує інформацію про заявлене технічне рішення в офіційному бюлетені "Промислова власність" (по закінченні 18 місяців від дати подання заявки).

6. Укрпатент проводить кваліфікаційну експертизу технічного рішення, що заявлено на отримання патенту, і видає рішення про видачу патенту Україні на винахід (протягом часу не менше 14 місяців з дати подання заявки).

7. Оплата заявником державного мита за видачу патенту України на винахід і подання відповідного документу в Укрпатент (згідно Декрету КМУ "Про державне мито").

8. Держдепартамент проводить державну реєстрацію патенту на винахід, публікує відомості про винахід в офіційному бюлетені "Промислова власність" і видає заявнику патент України на винахід (протягом трьох місяців).

Витрати на патентування винаходу, якщо оформлення заявки проводиться без участі патентного повіреного: заявник (патентовласник) є сам винахідник — від 300 грн.; заявник (патентовласник) є підприємство — від 4000 грн. Гонорар патентного повіреного з проведенням патентно-інформаційних досліджень, при повному оформленні і супроводженні заявки до отримання патенту — від 6000 грн.

Характеристика об’єктів промислової власності (ОПВ), строки та витрати по отриманню на них в Україні і в зарубіжних країнах прав (гонорар патентного повіреного, державні мито та збори: за подання заявки, проведення формальної та кваліфікаційної експертиз, отримання охоронного документа, публікацію):

1. ВИНАХІД (конструкція, спосіб виготовлення чи склад виробу) — від 8000 до 10000 грн. Конкретна сума залежить від складності об’єкту, степені підготовленості до патентування технічної документації, ретроспективи і широти патентно-інформаційного пошуку, наявності прототипу, складності і кількості креслень та хто заявляється патентовласником: фізична чи юридична особа. Додаткова оплата за кожний винахід в одній заявці більше одного — 3500 грн. Строк отримання патенту — 1,5 роки. В режимі прискореного діловодства (2-3 місяці) додаткова оплата — 6000 грн. Строк дії патенту — 20 років. Виключні права захищають комерційне використання технічного рішення у виробництві та торгівлі і діють в межах України. Зарубіжне патентування: міжнародна заявка по РСТ — 2000 дол.; національна фаза в одній країні — 3-8 тис.дол.; європейський патент, в євро — 5 тис.євро; в Україні первинна заявка, в євро — 1800; в Україні заявка РСТ, в євро — 1200.

2. КОРИСНА МОДЕЛЬ (конструкція, спосіб виготовлення чи склад виробу) — від 6000 до 8000 грн. Конкретна сума залежить від складності об’єкту, степені підготовленості до патентування технічної документації, ретроспективи і широти патентно-інформаційного пошуку, наявності прототипу, складності і кількості креслень та хто заявляється патентовласником: фізична чи юридична особа. Додаткові витрати за кожний варіант КМ більше одного — 500 грн. Строк отримання патенту — 7-9 місяців, в режимі прискореного діловодства (2 місяці) — додаткова оплата 2000 грн. Строк дії патенту — 10 років. Виключні права захищають комерційне використання технічного рішення у виробництві та торгівлі і діють в межах України. Зарубіжне патентування аналогічно винаходу.

3. ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК (зовнішній вигляд виробу, його форма, окрас) — від 4000 до 5000 грн. Конкретна сума залежить від складності об’єкту, степені підготовленості до патентування технічної документації, необхідності проведення патентно-інформаційного пошуку, наявності прототипу, фотографій та хто заявляється патентовласником: фізична чи юридична особа. Додаткові витрати за кожний варіант ПЗ більше одного — 500 грн. Строк отримання патенту — 10-12 місяців. В режимі прискореного діловодства (2 місяці) ) додаткова оплата за 1 варіант — 2000 грн. Строк дії патенту — 10 років з можливістю продовження до 15. Виключні права захищають комерційне використання технічного рішення у виробництві та торгівлі і діють в межах України.

4. ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА (слово, зображення, комбінація), при реєстрації на фізичну або юридичну особу — 3500 грн. Сума збільшується з розширенням сфери використання ТМ та використанням кольорів в зображенні. Строк отримання свідоцтва 14-16 місяців. В режимі прискореного діловодства (7-8 місяців) додаткова оплата від 3000 грн. Можлива прискорена процедура за 2 місяці. Строк дії свідоцтва — 10 років. Законом передбачена можливість продовження строку дії щоразу на 10 років. Виключні права захищають зареєстроване та подібне до нього позначення при комерційному використання у виробництві та торгівлі по відношенню до товарів і послуг, на які проведена реєстрація, і діють в межах України. Міжнародна реєстрація (по Мадрідській угоді та протоколу) — від 1500 дол.(залежно від числа заявлених країн).

На сьогодні існують відмінності в процедурі патентування та правовому захисті винаходу і корисної моделі:

1) патент на винахід видається за результатами кваліфікаційної експертизи, на корисну модель — без експертизи під відповідальність заявника;

2) строк отримання патенту на винахід — 24 місяці, на корисну модель — 8 місяців;

3) термін дії патенту на винахід — 20 років, на корисну модель — 10;

4) об’єм прав, передбачених патентом — однаковий;

5) об’єкт винаходу чи корисної моделі: конструкція, спосіб виготовлення чи склад виробу;

6) кількість об’єктів в одній заявці: винахід — один і більше, корисна модель — один.

Державними органами проводиться вдосконалення законодавства та організаційних заходів в 2009 році:

1. Держдепартамент на початку року розробив Концепцію розвитку державної системи охорони ІВ;

2. готовиться електронне подання заявок на ОПВ, використання безпаперових інформаційних технологій у процесі набуття прав на ОПВ;

3. в Кабмін переданий законопроект "Про охорону прав на комерційну таємницю;

4. строки розгляду заявок порівняно з 2000р. скорочено: на винаходи з 33 міс. до 15, на торговельні марки з 30 міс. до 14.

5. вдосконалена робота Апеляційної палати Держдепартаменту;

6. збільшується річна кількість заявок на ОПВ: 35 тис. заявок (15% від іноземних заявників), видається 25 тис. патентів і свідоцтв;

7. функціонують безоплатні бази даних:

- Спеціалізована БД "Винаходи (корисні моделі) в Україні",
— БД колективного користування "Відомості про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду",
— Інтернет БД "Винаходи зарубіжних країн",
— БД "Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг",
— БД "Відомості про міжнародну реєстрацію знаків, які отримали правову охорону в Україні",
— БД "Відомості про добре відомі знаки в Україні",
— БД "Відомості про знаки для товарів і послуг, дія свідоцтв на які припинена або свідоцтва на які визнано недійсними",
— Інтерактивна БД "Промислові зразки, зареєстровані в Україні",
— БД "Відомості про міжнародну реєстрацію промислових зразків, які отримали правову охорону в Україні".
Рекомендується обов’язковий перегляд БД ОПВ (моніторинг) не тільки на стадії оформлення прав на ОПВ, але і в ході дії прав — з метою оскарження на стадії реєстрації заявок конкурентів по ОПВ, що патентуються (реєструються) в явочному режимі (торгівельні марки, корисні моделі, промислові зразки).

Практика показує, що оптимальним є патентування в момент виходу товару на ринок. В цьому разі в конкурента не залишається часу на опорочення винаходу або створення контр-винаходу.

Вірогідність комерціалізації патенту на ранніх стадіях інноваційного процесу:

- на концептуальній стадії — 10% (витрати на реалізацію інноваційного процесу — 1);
— на стадії лабораторного зразку — до 20% (витрати — 10);
— на стадії дослідного зразка — до 66% (витрати — 100);
— на виході товару на ринок — до 75% (витрати — 1000).
Причини та винуватці зниження творчої активності в країні — це держава, бізнес, і сам… винахідник. На мою думку, це як мінімум 8:

1. В Україні зарплата складає 8% собівартості продукції (інше — сировина, податки, бюджетні ресурси), в провідних країнах — 30-50%. В технологічно передових країнах впроваджені винаходи створюють: 70% — великі фірми, університети, 20% — малі та середні підприємства, 10 — індивідуальні винахідники, в Україні — навпаки.

2. За кордоном існує методика (школа) "Як побудувати міст розуміння між винахідниками та бізнесменами". Ми знаємо, що в ринкових умовах продати товар не легше як його виготовити.

3. Старше покоління творчих людей, як з’ясувалося, не готове до ринкових умов, а нове — свої творчі потуги спрямовує на отримання негайного прибутку. В країні на ринку відбулася капіталізація відносин, а винахідники живуть в радянському психологічному просторі.

4. Мотивація із сторони великих підприємців: пільги, преференції та корумпованість по відношенню до установлення податків та мита, оборудки із землю та нерухомістю на сьогодні дають значно більший і швидкий прибуток без особливого ризику ніж технічні новації. Інвестиції в будівництво житла дає віддачу уже через 2 роки. Вітчизняний бізнес віддає перевагу "швидким грошам".

5. Захист прав патентовласників в державі не належному рівні: 500-800 справ в рік в судах, Великобританія щороку розглядається більше 2 тис.

6. Практично в країні відсутні інноваційні структури, що перетворюють ідеї в товар. Як відомо 9-ть життєвих циклів інновації — від ідеї до серійного виробництва і, як правило, своїми силами винахідник справитися починаючи з 5-го етапу не може. В країні немає інноваційних менеджерів, що з’єднують інтелект-гроші-виробництво, відсутні венчурні фонди (роблять інвестиції в підприємства з високим степенем ризику в чеканні надзвичайно високого прибутку). В країні потрібно сформулювати і впровадити сучасну модель інтеграції інтелектуального потенціалу у внутрішній ринок. Наприклад, американський винахідник Джеймс Расел в 1980р. винайшов лазерний диск — "компакт", впровадила фірма Filips витративши $60 і 50 патентів. Держава тратить не малі гроші на помпезні свята, політичні шоу, пам’ятники, але ні копійки на підтримку винахідництва.

7. В одному із своїх інтерв’ю Паладій М.В. привів статистику, яка мене вразила: в Україні запатентовано більше 90 тис. винаходів, це біля 20 тис. винахідників, але лише 20 винахідників змогли "розкрутитися", впровадити чи продати свої винаходи з вигодою для себе, для свого бізнесу. Одиночки скоріше втрачають ніж придбавають: немає коштів, впровадження, не змозі провести закордонне патентування. Рівень винаходів низький, наприклад, "Розміщення реклами в ліфтах", "Будівельний розчин на основі глини". Котли на соломі не піднімуть рівень НТП в країні.

8. Мішають політичні скандали, український чиновник: війни в організаційні сфері ІВ: комітет з питань освіти і науки (Полохало) з керівництвом ДДІВ, словесні баталії, політичні кадрові зміни, імітація бурхливої діяльності, слова без діла, 5 років неузгодженість ЦКУ і ЗУ, з 2002р.закон про інноваційну діяльність на діє, новації не впроваджуються, державні мужі звинувачують бізнес і навпаки… Наприклад, в 2007 році Державне агентство по інвестиціям і інноваціям через режим пільгового кредитування фінансує 17 проектів на 780 млн.грн.: 80 — ТОВ "Електросталь" Донецьк на виробництво квадратної литої заготовки, 16 — ВО "Новатор" на впровадження LCD-телевізорів та ін. Але це не інноваційні проекти! Хіба появився на ринку новий продукт чи нова технологія світової новизни? Нам потрібно визначати новизну проекту не в галузі або навіть в масштабі країни — лише світова новизна забезпечує конкурентоспроможність інноваційної продукції в умовах глобалізації економіки. Не можна змішувати інвестиції і інновації з точки зору важливості, складності, пріоритетності, умов кредитування. В той же час, протираковий лікувальний препарат "Україн", винайдений українцем, що працює в Австрії Василем Новіцьким, патентується і випускається закордоном, винахід Анатолія Газенка "Штучна нирка" десяток років не впроваджується.

На Хмельниччині теж є цінні впроваджені розробки: Віктор Кшановський (Кам.Под.) — системи контролю використання електроенергії, теплонакопичування (більше 30 винаходів, іноземні патенти), Богдан Мартинюк (Хмель.) — технологія і установки по переробці пластмасових відходів (5 винаходів, зарубіжне патентування) та ін.

Головна проблема полягає у відсутності реальної стратегії наукового та інноваційного розвитку в нашій державі, яка водночас має стати головним індикатором ефективності витрат на науку і визначити національні інноваційні пріоритети на перспективу. При цьому важливим є розуміння того, що навіть найкраща стратегія не буде втілена в життя, якщо не розробити ефективні механізми її реалізації.

Саме тому прикро визнавати, що значна частка винаходів наших талановитих співвітчизників, що визнаються на світовому рівні, залишаються не реалізованими.

Вже давно настав час сформувати і запровадити сучасну модель інтеграції інтелектуального потенціалу нації у внутрішній і світовий ринки, враховуючи як національну специфіку процесів перетворення інтелектуального надбання в конкурентноспроможну продукцію, так і відповідний світовий досвід. Треба просто від розмов про необхідність інноваційного розвитку економіки перейти до реальних справ.

На жаль, більшість керівників підприємств, організацій, установ також мають слабке уявлення про можливості комерційного використання об`єктів права інтелектуальної власності. Вони займаються впровадженням новітніх розробок і намагаються продовжувати цю роботу в нових економічних умовах, але просування інтелектуальної продукції на ринку, особливо зовнішньому, вимагає спеціальних економічних знань, володіння методами маркетингу цього специфічного товару.

Цим мають займатись фахівці, обізнані з такими питаннями, які пройшли відповідну підготовку, мають необхідні знання і, головне, можуть дивитись хоча б на декілька років уперед. Наші бізнесмени орієнтовані на "швидкі гроші", а новітні технології — це п’ять і більше років.

Не має сумніву, що забезпечення комерційної реалізації результатів інтелектуальної діяльності має здійснюватись через формування спеціальних комплексних структур, які б стали безпосередніми учасниками процесу створення об’єктів права інтелектуальної власності (венчурні фонди, інтелектуальні містечка тощо), здійснювали експертну оцінку їх комерційної привабливості, досліджували кон’юнктуру ринку, а також мали змогу надавати інноваційним розробкам дієву маркетингову та фінансову підтримку.

Як свідчить світовий досвід, інноваційні зрушення в національних економіках визначалися не лише науковими та технічними досягненнями, але й загальним інтелектуальним проривом за допомогою створення відповідних інституцій соціального, освітнього, науково-технологічного та маркетингового спрямування, які поєднали інтелект, виробництво, бізнес.

Дуже важливо також об’єднати людей єдиною національною ідеєю — стати високорозвиненою країною з високою духовністю та гідним талановитого народу України рівнем життя. Думаю, ні в кого немає сумніву, що ми того варті.