На минулому тижні гендиректор Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) Павло Науменко і губернатор Самарської області Костянтин Титов уклали угоду про організацію серійного виробництва регіонального літака Ан-140 на потужностях самарського заводу «Авіакор».

Це підприємство, підконтрольне групі «Базовий елемент», останні десять років перебуває в кризі. «Авіакор», що випускав у радянські часи літаки Ту-154, припинив виробництво цих застарілих лайнерів і змушений займатися лише їхнім ремонтом. Але ремонтний бізнес приносить «Авіакору» одні збитки: минулий рік самарський авіазавод закінчив з «мінусом» майже в 25 млн карбованців, а цього року, за прогнозом експертів, цей показник виросте до 90 млн карбованців.

Щоб не допустити банкрутства «Авіакора», його акціонери прийняли єдино правильне в такій ситуації рішення — спробувати налагодити серійний випуск сучасної моделі літака, що користається високим попитом. Але оскільки «Авіакор» не вписався в жодну зі схем, що реалізуються урядом РФ, по підтримці проектів лізингу нових російських літаків Ту-204, Ту-214 і Іл-96 (вони на «Авіакорі» просто не будуються), самарські авіабудівники потенційних партнерів змушені були шукати за межами країни. Після недовгих коливань вибір припав на харків’ян. І зрозуміло чому.

Українські авіабудівники на відміну від російських у кризові для пострадянського авіапрома роки зуміли не тільки завершити розробку нового регіонального літака і поставити його в серію, але й організувати продажу лайнера на внутрішньому і світовому ринку. Створений у 1999 році турбогвинтовий Ан-140 розрахований на перевезення 52 пасажирів на відстань до 2,5 тис. кілометрів із крейсерською швидкістю 540 км/ч. Поки цю машину експлуатують тільки три українські авіакомпанії — «Одеські авіалінії», «Аеромост-Харьків» і «Мотор-Січ», однак найближчим часом число експлуатантів Ан-140 у світі різко зросте. Багато в чому цьому буде сприяти розвиток ліцензійного виробництва Ан-140 на площадці компанії HESA в іранському Ісфахане. Відповідно до угоди між HESA і харківським авіапідприємством іранська сторона побудує 105 літаків для власних авіакомпаній і для експорту в країни Азії. На африканському ринку ХДАВП воліє діяти самостійно. Днями харків’яни підписали контракт із лівійською національною авіакомпанією Air Libia на 45 млн доларів, що передбачає постачання п’яти Ан-140. Але головний ринок для харківських авіабудівників — усе-таки російський.

За словами Павла Науменко, зараз місткість ринку літаків типу Ан-140 у Росії складає від 80 до 100 лайнерів (з урахуванням інших країн СНД — до 600 лайнерів). А після масового виключення з експлуатації застарілих Ан-24, що поки ще залишаються базовими літаками регіональної авіації, ринок для Ан-140 у Росії може збільшитися до 200-250 машин. Недавні переговори на Науменко з керівниками авіакомпаній з Новосибірська, Єкатеринбурга, Якутії і Ханти-Мансійського автономного округу показали, що тільки в цих регіонах російські авіатори готові закупити до 50 Ан-140 (поки від російських авіакомпаній на цей літак надійшло 15 твердих замовлень), але лише за умови, що їм не прийдеться платити мита. У грудні минулого року в інтерв’ю «Експерту» Павло Науменко ремствував, що російська влада не хоче визнати Ан-140 україно-російським літаком і, отже, звільнити наші авіакомпанії від сплати митних зборів, незважаючи на те що як мінімум 40% у ціні літака складають компоненти російського виробництва. З організацією ліцензійного виробництва Ан-140 у Самарі ця проблема зважиться сама собою. Більш того, тепер проект Ан-140 одержить у Росії ще і політичну підтримку, щоправда, на регіональному рівні. На прес-конференції, присвяченої висновку угоди з ХДАВП, Костянтин Титов говорив про міцніюче співробітництві братерських слов’янських народів в області авіації й обіцяв вирішити питання про надання пільгових кредитів для «Авіакора» з бюджету області. За словами Павла Науменко, якщо усі пройде успішно, те перший Ан-140 самарського виробництва може піднятися в повітря з заводського аеропорту «Безум’янка» уже 1 грудня.