Науково-технічний прогрес, процеси глобалізації та міжнародне співробітництво, що удосконалює національні системи охорони інтелектуальної власності, зумовлюють загальну тенденцію до зростання обсягів світового ринку інтелектуальної власності (ІВ). Зокрема, за словами старшого віце-президента Коаліції захисту прав інтелектуальної власності (CIPR) Олександра Шелемехи, щороку в більшості країн спостерігається зростання обсягів подання заявок на реєстрацію об’єктів промислової власності в середньому на 20%. За даними Департаменту інтелектуальної власності РФ, у промислово розвинених країнах 80-95% приросту ВВП припадає на долю нових знань, втілених у техніці і технологіях. Обсяг світової торгівлі ліцензіями на об’єкти інтелектуальної власності щорічно зростає на 12%, тимчасом як темпи зростання світового виробництва не перевищують 2,5-3% на рік. Крім того, щороку збільшуються обсяги зареєстрованих товарних марок. На сьогодні у світі зареєстровано понад 25 млн товарних знаків. За словами експертів, щорічно ця цифра збільшується приблизно на мільйон. Водночас вартість відомих брендів може досягати десятків мільярдів доларів США. Зокрема за оцінкою, яку проводив журнал Business Week, вартість бренду Coca-Cola оцінюється $69,64 млрд; Microsoft — $64,09 млрд; IBM — $51,19 млрд; Intel — $30,86 млрд; Nokia — $29,97; Mercedes-Benz — $21,01 млрд.

На пострадянському просторі маємо менші обсяги ринку ІВ. Однак експерти і тут відзначають тенденцію до його зростання. Зокрема в Росії, за даними Роспатенту, з 1998 до 2000 року кількість подачі заявок на винаходи зросла з 21,3 тис. шт. до близько 30 тис. шт., корисні моделі — з 2,7 до 6,7 тис. шт., промислові зразки — з 1,5 до 2,3 тис. шт., знаки для товарів і послуг — з 28,6 тис. шт. до 43,3 тис. шт. (про динаміку українського ринку інтелектуальної власності читайте на стор. 10). На кінець минулого року в Росії діяло близько 102,6 тис. патентів на винаходи, 20 тис. патентів на корисні моделі, 10,7 тис. патентів на промислові зразки і 14,5 тис. патентів на знаки для товарів і послуг. Однак, за підрахунками російського Департаменту інтелектуальної власності, Росія на світовому ринку цивільної наукомісткої продукції має лише 0,3%, тимчасом як частка США становить 36%, Японії — 30%, Китаю — 6%.

Водночас експерти відзначають зростання кількості зловживань у сфері інтелектуальної власності. Олександр Шелемех: «На жаль, доводиться констатувати і тенденцію до зростання кількості порушень прав власників інтелектуальної власності, причому проблема це міжнародна і стосується і авторського права й суміжних прав, і прав на об’єкти промислової власності». Серед найпоширеніших зловживань експерти відзначають несумлінну реєстрацію товарних знаків, порушення патентних прав, використання товарних знаків, схожих до ступеня змішування з відомими світовими брендами тощо. Однією з головних проблем галузі останнім часом стало виробництво і поширення контрафактної продукції, передусім авторських творів на електронних носіях і касетах.

На думку експертів, відсоток контрафактної продукції на ринках західних країн становить у середньому 15%, в країнах колишнього СРСР — близько 60%, а за деякими категоріями товарів (CD/DVD) близько 90%. Утім, досить жорстка політика міжнародних організацій щодо захисту прав на інтелектуальну власність зумовила тенденцію до зменшення контрафакту на світовому ринку. Зокрема, за даними організації Business Software Allianc (BSA), у світі торік нелегальним способом було придбано 39% ділового програмного забезпечення проти 49% 1994 року. 1999 року вдалося досягти показника у 36%. Утім, 2001 року ця цифра зросла до 40%. Найменші обсяги піратства за регіонами було виявлено у Південній Америці (24%), найвищі — у Східній Європі — 71%.

Поміж країнами — на першому місці В’єтнам, де 95% ПЗ встановлено нелегально, на другому — Китай (92%), на третьому — Індонезія, Росія та Україна. За словами авторів дослідження, основним джерелом піратства у світі є придбання компанією одного програмного продукту і подальша його незаконна інсталяція на кількох комп’ютерах. За словами голови BSA Роберта Холлімена, основним інструментом боротьби з піратством організації є поширення закликів не використовувати нелегітимно ПЗ, щоб убезпечити себе від судових позовів, штрафів і навіть позбавлення волі. «Наші просвітницькі дії дають певні результати», — сказав він.