В Українi все бiльше уваги придiляється питанням iнтелектуальної власностi. Щороку збiльшується кiлькiсть бажаючих запатентувати ноу-хау, зареєструвати торгову марку... Виникає потреба вдосконалення законодавства в галузi. На сьогоднi вже маємо щойно пiдписаний Президентом закон про увiдповiднення українського законодавства мiжнароднiй угодi TRIPS. У процесi розроблення ще кiлька законопроектiв та проектiв пiдзаконних актiв. Тому «Контракти» попросили розповiсти про сьогоднiшню ситуацiю в галузi та про плани Державного департаменту iнтелектуальної власностi його голову Миколу Паладiя.

— Миколо Васильовичу, які функції і структура вашого вiдомства?
— Департамент створено у складі Міністерства освіти і науки 2000 року з метою забезпечення реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. У нашій системі діють Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, спеціалізований підрозділ, що займається маркуванням носіїв для фонограм. У складі департаменту діє Апеляційна палата. Крім того, в нашій системі сьогодні працюють понад 200 зареєстрованих патентних повірених.

- Чи можна визначити масштаби ринку інтелектуальної власності в Україні, чи є тенденція до його росту?
— Всього на 1 квітня цього року в Україні зареєстровано 99147 охоронних документів. Щороку спостерігається тенденція до збільшення кількості поданих заявок. Наприклад, 2002 року, порівняно з 2001 роком, кількість заявок на винаходи зросла на 16%, на корисні моделі — на 43%, на промислові зразки — на 31%, на знаки для товарів і послуг — на 17%, при цьому на знаки, подані за національною процедурою, — на 32%. Утім, для функціонування ефективного ринку інтелектуальної власності сьогодні потрібні зміни в законодавстві. Департамент спільно з Всеукраїнською асоціацією інтелектуальної власності працює над проектом закону, який би вводив інтелектуальну власність в господарський обіг. Попередній варіант законопроекту передбачає визначення критеріїв, процедури оцінки інтелектуальної власності, взяття її на баланс. Зараз є оцінювачі, що працюють у Фонді держмайна. Але, на нашу думку, можливо, саме ми як спеціалізований орган повинні оцінювати. Крім того, на сьогодні існують підходи до оцінки інтелектуальної власності за затратним принципом. Та якщо ви вклали в патент $10 000, а на ринку за нього ніхто не дає $20, то скільки цей патент коштує? Або ще працюють за розрахунково-прибутковим принципом, що теж неефективно. Ми пропонуємо суто ринковий механізм — утворення інтелектуальної біржі. Коли технології почнуть продавати вільно, як продається мінеральна вода, буде абсолютно зрозуміло, що скільки коштує. Ми плануємо внести цей законопроект на розгляд парламенту до нового року.

- Напевно, зростає і кількість судових спорів у цій сфері?
— Так, у судах загальної юрисдикції 2001 року розглядалося 143 таких справи, 2002 — 193, а за 1 квартал цього року маємо вже 54 справи. Зараз в господарських судах кожного місяця — близько 25-30 справ. Думаю, цього року в нас буде до 400 справ. Мине небагато часу, рік-два, і ми вийдемо на рівень кількох тисяч, оскільки є відповідна кількість зареєстрованих охоронних документів і готовність ринку до захисту інтелектуальної власності. Тому ми потихеньку йдемо до створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.

- Що це буде за суд і на якій стадії реалізація такої ініціативи?
— Ми провели багато консультацій з патентними відомствами країн, які мають спеціалізовані суди. Це, зокрема, Німеччина, Велика Британія. Їхнім судам понад 100 років, і подивіться, як ці країни розвинуті і як там себе почуває бізнес. Компанії патентують ноу-хау, коли знають, що їх права будуть захищені і не працюватимуть в країнах, де слабкий або відсутній захист інтелектуальної власності. Ми були в Британії, коли розглядалася суперечка між двома фармацевтичними компаніями. Спір вартував кілька мільйонів євро. Таке можливе у Великій Британії, бо їхній спеціалізований суд вважають найдосвідченішим. На жаль, в Україні поки немає висококваліфікованих суддів у сфері інтелектуальної власності. Але ми вже почали займатися їх підготовкою, яка передбачає і стажування в закордонних судах.

- Якщо йдеться про законодавство в галузі, яких воно потребує змін?
— Сьогодні наше законодавство, передусім, потребує узгодження з європейським. Україна задекларувала наміри про вступ до СОТ та Євросоюзу. Відповідно, у нас мають бути такі ж правила гри, які є в кожній з країн цих організацій. Тому важливим є підписаний днями Президентом закон про узгодження нашого законодавства з угодою TRIPS (див. стор. 8). До неї адаптували національні законодавства практично всі країни — члени ЄС чи СОТ. Вона регламентує торговельний порядок у сфері інтелектуальної власності. В ній передбачено процедуру визначення товарного знаку загальновідомим, виписані питання міжнародної реєстрації патентів, ліцензійних угод, передачі прав на інтелектуальну власність тощо. Практично такого законодавства в Україні не було. Зараз ми займаємось узгодженням з цим законом інших нормотворчих актів. Думаю, до кінця року впораємось.

- Коли можна очікувати зняття «антипіратських» санкцій США?
— Думаю, що це мало б відбутися давним-давно. Сьогодні в нас достатньо інструментів для боротьби з піратством, щоб сегмент піратської продукції в Україні був такий, як в США, Британії, Німеччині.

- Чи можете ви назвати реальні результати боротьби з піратством, зокрема, що дали так звані антипіратські рейди?
— Як приклад ефективності нашої боротьби можна навести хоча б те, що після наших заходів обсяги продажу легального програмного забезпечення Microsoft в Україні, за даними самої компанії, зросли майже на 400%. Українські користувачі зрозуміли — набагато дешевше купувати легітимне програмне забезпечення, ніж придбавати дешевий програмний продукт, який потім конфіскують, застосують фінсанкції. Зараз у США та IFPI серйозно занепокоєні і порушеннями авторського права в Росії. І їм за приклад ефективної боротьби з піратством наводять досвід України. Це не наш висновок, не наші аргументи.

- Підприємці скаржаться — їх перевіряють на ліцензійність програмного забезпечення, вилучають комп’ютери, одночасно не чіпають держустанови...
— Ми фактично закінчили інвентаризацію програмних продуктів в установах виконавчої влади. Я не хотів би називати цифри, оскільки це документ для внутрівідомчого користування. Але можу повідомити, що є проблеми в деяких держструктурах... Скажу — кожна держава мала перехідний період. Його мали і ми. Зараз прийшли до кінця цього періоду. Мине небагато часу, і більшість не тільки держустанов, а й приватних структур працюватимуть на легітимному програмному забезпеченні.

- Наприкінці минулого року в Україні почали діяти «інтелектуальні» інспектори. Чи можна вже говорити про результати їхньої роботи?
— За підсумками роботи інспекторів вилучено контрафактної продукції на суму 58621 гривень, складено кілька сотень адмінпротоколів, порушено кілька кримінальних справ. Утім, сьогодні інспектори займалися в основному питаннями просвіти. Вони мають невеликі повноваження — можуть лише складати адмінпротоколи і передавати їх до компетентних органів. На жаль, посилення відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності викликає опір тих, хто не хоче приймати правил гри цивілізованого ринку. Наприклад, під час перевірок у Дніпропетровську державному інспектору зловмисники завдали матеріальних збитків — розбили вхідні двері його власної квартири.

- Чи означають ваші слова, що департамент ініціюватиме розширення повноважень інспекторів?
— Ми не хотіли б, щоб інститут інспекторів перетворювався на ще одну податкову чи митницю. В силових структурах достатньо працівників, які мають кваліфікацію і відповідні повноваження. Наші інспектори тісно працюють зі спецпідрозділами цих органів.

- Ви ініціюєте створення Міжнародної організації з реєстрації торгових марок із штаб-квартирою у Києві. Що це має бути за організація і які вона матиме функції?
— Організація займатиметься реєстрацією торгових марок на території країн її учасниць. Така організація вже створена в ЄС зі штаб-квартирою в Іспанії. Передбачається, що наша організація об’єднає передусім країни колишнього СРСР. Ми вже провели переговори з Росією, Білоруссю, Молдовою, Казахстаном. Після створення організації плануємо залучити до неї Китай, арабські країни, країни Балтії. Якщо сьогодні ви повинні проходити національні процедури 5 разів, то, подаючи заявку в міжнародну організацію, ви захищені на території всіх країн її учасниць. Крім того, ми хочемо передбачити роботу міжнародного суду в складі цієї організації.

Досьє
Паладій Микола Васильович, Голова Державного департаменту інтелектуальної власності. Народився 30 липня 1960 року в Кіровоградській області. Одружений, має доньку і сина. Закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, економіст. Захистив дисертацію кандидата економічних наук на тему «Ефективність мотивації праці банківського персоналу» (Рада вивчення продуктивних сил України НАНУ). З липня 1999 до лютого 2000 року — заступник Голови Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності. Державний службовець 5-го рангу.