(продовження, див. початок)

11. Неповне з’ясування господарським судом фактичних обставин, пов’язаних з використанням промислового зразка (стаття 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" ( 3687-12 ), стало причиною скасування судових рішень зі справи.

Товариство "В." звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства "С." збитків, заподіяних внаслідок протиправного використання відповідачем зареєстрованих промислових зразків.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:

- позивач є власником патентів України на певні промислові зразки компресорів;

- рішенням господарського суду з іншої справи відповідачеві заборонено здійснювати випуск компресорів із порушенням прав Товариства "В.";

- Підприємством "У." і Товариством "У." укладено договір поставки компресорів, які позивач вважає виготовленими відповідачем на порушення його прав як власника відповідних патентів;

- фактична поставка компресорів за договором відбулася;

- посилання в згаданому договорі на технічні умови, що відповідають умовам виготовлення продукції з використанням зареєстрованих за патентами, які належать позивачеві, промислових зразків, не свідчить про фактичне порушення відповідачем прав позивача;

- відповідач не здійснював виготовлення та не займався поставками компресорних агрегатів на користь Товариства "У." (постачальника за договором).

Причиною даного спору є питання щодо наявності в діях Товариства "С." порушення прав Товариства "В." як власника зареєстрованих промислових зразків.

Відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням права власності на промислові зразки в Україні, регулює Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" ( 3687-12 ).

Відповідно до статті 20 цього Закону ( 3687-12 ) патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях; виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка; патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.

Отже, для правильного вирішення даного спору попереднім судовим інстанціям належало з’ясувати: виробника та час виготовлення компресорів, які є предметом згаданого договору поставки; у разі виготовлення зазначених компресорів відповідачем — чи виготовлені вони з використанням промислового зразка за патентами України, права на які належать позивачеві.

Водночас посилання попередніх судових інстанцій на те, що відповідач не здійснював виготовлення та не займався поставками компресорних агрегатів на користь Товариства "У." не може вважатися належним встановленням цього факту, оскільки ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не з’ясовано, хто саме є виробником компресорів, які Товариство "У." фактично поставило Підприємству "У."

При цьому слід враховувати, що роз’яснення питань щодо фактичних обставин використання відповідачем у виготовленні компресорів (якщо таке виготовлення має місце і його правомірність заперечується позивачем) зареєстрованих промислових зразків потребують спеціальних знань, а тому господарському суду відповідно до статті 41 ГПК України ( 1798-12 ) належало призначити судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. У вирішенні питань, пов’язаних з призначенням судової експертизи, господарським судам слід враховувати викладене в роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 N 02-5/424 ( v_424800-98 ) "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005 N 04-5/76 ( v0076600-05 ) "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності" та рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 N 04-5/1107 ( v1107600-04 ) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності".

Лише після повного та всебічного з’ясування фактичних обставин виготовлення Товариством "С." компресорів (за наявності цього) суди мали визначитись з приводу заподіяння відповідачем шкоди позивачеві та її розміру.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи копії рішення господарського суду від 02.04.2003 з іншої справи, якість виготовлення яких виключає можливість ознайомлення зі змістом документа, не відповідають внаслідок цього визначенню доказу в розумінні статей 32, 36 ГПК України ( 1798-12 ), що також залишилося поза увагою попередніх судових інстанцій.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

З огляду на наведене судові рішення першої та апеляційної інстанції зі справи скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.