(продовження, див. початок)

9. Умовами наявності права на безоплатне продовження користування патентом або торговою маркою, яка належить іншій особі, є добросовісне використання в інтересах своєї діяльності відповідних торгової марки або патенту.

Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа Б. (далі СПД Б.) звернулася до господарського суду з позовом про визнання за нею права на безкоштовне продовження користування промисловим зразком "Упаковка до клею "С." та відповідним знаком для товарів і послуг свідоцтво на знак для товарів і послуг, які належать суб’єкту підприємницької діяльності — фізичній особі М. (далі — СПД М.).

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- СПД М. відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" ( 3687-12 ) 26.12.2000 подав заявку на реєстрацію промислового зразку "Упаковка до клею "С."; 16.04.2001 в Бюлетені N 3 "Промислова власність" здійснено публікацію про видачу патенту на цей промисловий зразок;

- 25.12.2000 СПД М. подав заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг у вигляді стилізованого зображення людини з пензлем та відром для товарів і послуг 1,2, 35 класів МКТП; 17.03.2003 в Бюлетені N 3 "Промислова власність" здійснено публікацію про реєстрацію цього знака для товарів і послуг;

- СПД М. має статус суб’єкта підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію;

- СПД Б. має статус суб’єкта підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію;

- відповідач не надавав позивачу права на використання знака для товарів і послуг та промислового зразка в установленому законом порядку;

- матеріали справи свідчать про відсутність добросовісного користування позивачем промисловим зразком та торговою маркою до подачі відповідачем заявок на реєстрацію промислового зразка та торгової марки.

Причиною спору в даній справі стало питання щодо правомірності використання позивачем промислового зразка та торгової марки, які належать відповідачу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3687-12 ) права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. Пунктом 5 статті 16 цього Закону ( 3687-12 ) передбачено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

Цивільним кодексом України ( 435-15 ) у статті 500 також передбачено, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Статтею 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" ( 3687-12 ) передбачено, що права, які випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту. Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Відповідно до пункту 1 статті 22 цього Закону ( 3687-12 ) будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

Статтею 470 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) також передбачено, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Таким чином, умовами наявності права на безоплатне продовження користування патентом або торговою маркою, які належать іншій особі є добросовісне використання в інтересах своєї діяльності зазначених торгової марки або патенту.

З огляду на ці законодавчо встановлені умови отримання права на безоплатне користування промисловим зразком та торговельною маркою, місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що надані позивачем договір від 22.05.2000 на виготовлення упаковки для клею та ксерокопія не легалізованої належним чином довіреності від 19.07.2000 фірми "P." на: "продвижение клея "S." — не свідчать про добросовісне використання у своїй діяльності або про серйозну підготовку до такого використання торгової марки та промислового зразка в інтересах своєї діяльності.

Що ж до посилань скаржника на те, що спір не підвідомчий господарському суду, то, як вбачається з матеріалів справи, позов подано суб’єктом підприємницької діяльності до іншого суб’єкта підприємницької діяльності, якому належать права інтелектуальної власності на промисловий зразок та торгову марку з приводу оспорюваного права попереднього користування. Відповідно до статті 1 ГПК України ( 1798-12 ) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Те, що позивач мотивує право попереднього користування доказами, які отримані ним як фізичною особою Б., не може вплинути на підвідомчість даного спору на момент його вирішення господарським судом, оскільки позивач звернувся до господарського суду у той час, коли його вже було зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності. Більш того, право попереднього користування позивач просить визнати за ним саме як за суб’єктом підприємницької діяльності — фізичною особою Б. про що зазначено у позовній заяві.

За таких обставин Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що передбачені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
(продовження)