(продовження, див. початок)

8. Відсутність фактичних даних щодо передачі позивачем відповідачеві прав на використання корисної моделі стала підставою для задоволення позовних вимог про припинення використання такої моделі. Водночас відсутність причинно-наслідкового зв’язку між порушенням прав на використання корисної моделі та нарахованими позивачем збитками призвела до відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення суми упущеної вигоди.

Конструкторське бюро звернулося з позовом до Державної установи з позовом про зобов’язання припинити використання і порушення виключних прав, що випливають з патенту на корисну модель, який належить позивачеві, та стягнення неотриманого доходу (упущеної вигоди).

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено частково: відповідача зобов’язано припинити використання і порушення виключних прав, що випливають з деклараційного патенту на корисну модель "герметична гальванічна батарея" і належать позивачеві. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- позивач є власником деклараційного патенту на корисну модель "герметична гальванічна батарея";

- згідно з протоколом засідання тендерного комітету Державної установи про визначення результатів цінових пропозицій на виготовлення та постачання відповідних батарей живлення від 29.07.2004 Конструкторське бюро визнано переможцем;

- Конструкторським бюро та Державною установою було укладено договір "на поставку продукції, передачу на неї прав на використання патенту на корисну модель та конструкторсько-технологічної документації" (далі — Договір);

- відповідно до умов Договору замовник (Державна установа) доручає, а постачальник (Конструкторське бюро) зобов’язується виготовити та поставити батареї живлення, що відповідають вимогам відповідним технічним умовам, у встановлений строк, а замовник зобов’язується прийняти продукцію і сплатити за неї. Після поставки батарей живлення в повному обсязі, обумовленому в специфікації (додаток до Договору), постачальник передає замовнику за винагороду безстроково права на використання патенту та конструкторськотехнологічну документацію на батареї живлення в обсязі, визначеному в певній специфікації та відповідно до встановлених технічних умов;

- за умовами Договору підлягає поставці продукція у загальній кількості 172 шт. на суму 302 106 грн.;

- загальна сума зобов’язання за Договором складає 522 474 грн., у тому числі: 302 106 грн. — вартість продукції, що постачається, 100 368 грн. — компенсація за контейнери, що входили у склад батарей живлення та 120 000 грн. — винагорода, яку сплачує замовник за передачу права на використання патенту та конструкторсько-технологічну документацію;

- Договором передбачено, що він діє до повного виконання сторонами всіх зобов’язань по ньому;

- Конструкторським бюро поставлено Державній установі батареї живлення у кількості: 21 шт. (акт приймання-передачі N 1) та 12 шт. (акт приймання-передачі N 2);

- відповідно до акта приймання-передачі N 3 постачальником передано, а замовником прийнято продукцію (батареї живлення) у загальній кількості 33 шт. на суму 77 922 грн.;

- сторони склали акт приймання-передачі N 4 про те, що згідно з Договором Конструкторським бюро достроково передано, а Державною установою прийнято безстроково права на використання патенту та конструкторсько-технологічну документацію на батареї живлення "Джерело" в обсязі, визначеному в відповідній специфікації та відповідно визначених технічних умов. Також замовником перераховано винагороду за передачу права на використання патенту та конструкторсько-технологічну документацію в сумі 120 000 грн.;

- листом від 09.03.2005 Державна установа повідомила позивача про те, що нею виготовлені дослідні зразки, проведено відповідні види випробувань, дослідну експлуатацію та налагоджено серійне виробництво батарей марганцево-цинкових типу "Джерело" відповідно до визначених технічних умов.

Причиною спору зі справи стало питання про те, чи мало місце з боку відповідача порушення прав позивача як власника патенту на корисну модель.

Відповідно до частини 5 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ( 3687-12 ) патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Відповідно до частини першої статті 1108 ЦК України ( 435-15 ) особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності).

Згідно з частиною першою статті 1109 ЦК України ( 435-15 ) за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до частин 7 і 8 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" ( 3687-12 ) власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору.

Ліцензійний договір вважається дійсним, якщо він укладений у письмовій формі і підписаний сторонами.

ЦК України ( 435-15 ) передбачено умови, дотримання яких є обов’язковим для ліцензійного договору.

У частинах третій і четвертій статті 1109 ЦК України ( 435-15 ) зазначено, що в ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті ЦК України ( 435-15 ) права на використання об’єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

Судовими інстанціями за наслідками вивчення змісту Договору та акта приймання-передачі N 4 встановлено, що останніми не визначено, за яким конкретно патентом передані права на використання об’єкта інтелектуальної власності — корисної моделі. Тому немає підстав вважати, що за Договором відбулася передача прав на використання корисної моделі саме за патентом "герметична гальванічна батарея". А отже, місцевим та апеляційним господарськими судами правомірно задоволено вимогу про припинення порушення прав власника деклараційного патенту на корисну модель.

Вищий господарський суд України погодився також з висновком попередніх судових інстанцій про те, що не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення неотриманого доходу (упущеної вигоди), що складає різницю між сумою, передбаченою Договором, та вартістю поставлених відповідачеві батарей.

Судовими інстанціями встановлено, що відповідач не відмовлявся прийняти і оплатити відповідний товар, а позивач не здійснював його поставку. Тому відсутні підстави для застосування до правовідносин сторін приписів статті 623 ЦК України ( 435-15 ).

З урахуванням наведеного суди першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою встановили обставини справи і дали їм правильну правову оцінку, тому прийняті ними судові рішення було залишено без змін.